Носферату — привид ночі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Носферату - привид ночі
нім. Nosferatu – Phantom der Nacht
Жанрготичний фільм жахів
РежисерВернер Герцоґ
ПродюсерДаніель Тоскан дю Плантьє
СценаристВернер Герцоґ
На основіНосферату. Симфонія жаху і Дракула
У головних
ролях
Ізабель Аджані
Клаус Кінскі
Бруно Ганц
ОператорЙорг Шмідт-Райтвайн
Композиторгрупа Popol Vuh
КінокомпаніяWerner Herzog Filmproduktiond і ZDF
Тривалість107 хв. і 96 хв.
Мованімецька
Країна ФРН
Франція Франція
Рік1979
Кошторис2 500 000 німецька марка
IMDbID 0079641
CMNS: Носферату — привид ночі у Вікісховищі

«Носферату — привид ночі» (нім. Nosferatu: Phantom Der Nacht) — фільм 1979 року німецького кінорежисера Вернера Герцоґа. Приз МКФ (Берлін). Ремейк фільму 1922 року «Носферату. Симфонія жаху».

Різкий, графічний стиль німецького експресіонізму, нехай і доповнений вельми мальовничо відображеними краєвидами карпатського замку або голландського міста (тут Вернеру Герцоґу знову знадобився оператор Йорг Шмідт-Райтвайн, який працює як би в чергу з Томасом Маухом і над соковитішими в плані барв екранними проектами цього постановника), цікавить його в першу чергу. Але незважаючи на присутність геніального актора Клауса Кінскі, який в образі вампіра Дракули невимовно солодко й приречено красиво п'є кров з шиї чудової Ізабель Аджані, що вона зіграла його безневинну жертву Люсі Харкер, містична таємниця високого мистецтва невловимо зникає, ніби темно-фіолетова ніч із першими золотавими проблисками вранішньої зорі.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Молодого клерка Джонатана Харкера начальник фірми з продажу нерухомості посилає в Трансільванію до замку графа Дракули, який висловив бажання придбати собі маєток у Німеччині. Після прибуття в замок графа, Харкер підписує всі необхідні папери, але при цьому випадково упускає медальйон із світлиною своєї молодої дружини Люсі. І це незначна, здавалося б, обставина, вирішує подальшу долю і Джонатана, і його коханої дружини ….

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

Стрічка отримала 2 нагороди (одну від Берлінського міжнародного кінофестивалю, другу від Фестивалю німецьких фільмів) і 3 номінації, в тому числі на «Найкращу режисуру» та «Найкращий іноземний фільм»

Зйомки фільму

[ред. | ред. код]

Деякі сцени картини були зафільмовані в замку Пернштейн під Брно.

У ролях

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]