Облога Могильова (1655)
| Облога Могилева (1655) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Московсько-польська війна (1654—1667) | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Річ Посполита .svg){kind=small} Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське |
 Московське царство  Військо Запорозьке Гетьманщина
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Януш Радзивілл (гетьман) Вінцент Корвін-Госевський |
Іван Алфер'єв | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 30 000 | 6 605 | ||||||
Облога Могильова в 1655 році — епізод війни між Росією та Річчю Посполитою в 1654—1667 років. Облога відбулася лютому-травні 1655 року військами Великого князівства Литовського проти гарнізону військ Московської держави та городян.
Хід подій[ред. | ред. код]
Під час контрнаступу в січні 1655 р. війська ВКЛ на чолі з Я. Радзівілом та В. Госевським взяли в облогу Новий Бихов. Частина армії розпочала облогу Могилева. На початку 1655 р. у Могилеві було 4000 козаків та 1105 московських вояків. Міські укріплення були значно вдосконалені. За наказом царя Олексія Михайловича до міста було направлено 3 піхотні полки та 400 козаків на чолі з князем Р. Р. Рамадановським. 3 лютого зі Шклова у Могильов були перекинуті 1500 найманців полковник Г. Фонштадена[1]. 2 лютого Радзівіл підвів свої основні сили під Могильов. 3 лютого Радзівіл та Госевський вимагали, щоб захисники здалися. Командування гарнізону відхилило цю пропозицію і, як повідомив царський воєвода М. П. Воєйков, «усі до оборони оборону і битву вдарили … Вийшовши з міста, на виїзді билися три дні і відбили його, Родівіла, з обозу 50 возів із запасами».
Повстання проти московитів[ред. | ред. код]
У ніч на 15 лютого становище захисників різко погіршилося: полковник Білоруського козацького полку К. Поклонський покинув місто нібито для боротьби проти військ Радзивілла і "зрадив з могильовською та іншими міст шляхтою, а також із козаками, які перебували в його полку[2]. 400 людей приєдналися до Радзівілів, у тому числі частина могилівських міщан. Вони брали участь у штурмі замку та внутрішньої шахти Старого замку: «Лютий 6-го дня. як гетьмани Родівіл і Гасевський та Богуслав Родівіл з польськими та литовськими людьми прийшли до Могилева. і в той. государ, час міщани Могилева залишались у великому валу з Родівілом, а до меншого валу та в'язниці до твоїх государевих людей вони йшли в атаку і разом з литовським народом билися в набігах». Однак є ще одна вельми цінне свідчення сучасника тих подій, історика, поета і громадського діяча Ієроніма Веспасіана Каховського, який зберіг більш реалістичний опис подій, що відбулися в той час в Могильові. Згідно з цим автором, могильовці бачачи несприятливий для Московської держави розвиток військової компанії порахували за краще повернутись назад, до складу Речі Посполитої. В обумовлений час частина городян вийшло за міські укріплення. Саме вони почали кликати на допомогу кричати про те, що на них напали «Поляки» і «Литва», що багато серед них убиті, а частина взята в полон. На допомогу городянам кинулися московські солдати і стрільці. Після цього змовники закрили міські ворота і почали методично розстрілювати «Москву» з міських стін. Одночасно почалося повстання і в самому Могильові, де залишилася частина гарнізону. Він був частиною знищений, а 986 солдатів і стрільців було взято в полон.
Під час штурму захисники втратили близько 1000 козаків та понад 300 московських військовослужбовців, але відбили атаку та здійснили кілька рейдів у відповідь. Нічний штурм Старого міста та замку 28 лютого, напади, здійснені після вибухів пороху в підкопах 18 березня та 19 квітня, і найтяжча атака для захисників 23 квітня закінчилася безуспішно для військ Радзивілла. Під час облоги козаки гетьмана І. Золотаренка напали на тил військ Радзивіла, зруйнували міста та гарнізони (Бобруйськ, Королевська Слобода[3], Глуск[4]). 27 квітня Залотаренко відправив на човнах Ніжинський та Стародубський полки до Могильова через Дніпро на чолі з його братом В. Залотаренком та Т. Анікеєвим, і він «вийшов з усією ротою» на берег. Дізнавшись про наближення козаків, Радзівіл 1 травня розпочав останній штурм міста. Однак це також закінчилося невдачею. Того ж дня Радзивілл зняв облогу, спалив пости у Новому Місті та відійшов з військом за Березину. Частина містян разом з ним покинула Могильов. Внаслідок невдалої облоги плани наступу Радзивілла були зірвані, а контрнаступ військ ВКЛ зупинений.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Акты Московского государства, изданные Императорскою Академиею наук / Под ред. Н. А. Попова. Разрядный приказ. Московский стол. 1635—1659. — СПб.: типография Императорской Академии наук, 1894. — XLV, 773 с. — № 638.
- ↑ Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией (далей — АЮЗР). Т. 14 (дополнение к т. 3): Присоединение Белоруссии, 1654—1655 / [изданы под редакцией Г. Ф. Карпова]. — СПб.: Типография Ф. Елеонского и К°, 1889. — [4], V, 18 с., 902 стб., 39 с. — С. 568.
- ↑ АЮЗР. Т. 14… — С. 533.
- ↑ АЮЗР. Т. 14… — С. 540.
Література[ред. | ред. код]
- Акти, що стосуються історії Південної та Західної Русі, зібрані та опубліковані Археологічною комісією. Т. 14. — Санкт-Петербург: Друкарня Імператорської Академії наук, 1889 рік.
- Акти Московської держави, видані Імператорською Академією наук / За ред. Н. А. Попов. Т. 2. — Санкт-Петербург: Друкарня Імператорської Академії наук, 1894 рік.
- Марзалюк, І. Могилівська оборона 1655 р. / Ігор Марзалюк // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі : у 6 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), М. В. Біч, Б. І. Сачанка і інш.; мастак Э. Э. Жакевіч — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1993—2003. — ISBN 5-85700-073-4. ISBN 985-11-0141-9 . — С. 6—7.
- Мальцев, А. Н. Росія та Білорусь в середині XVII століття / А. Н. Мальцев; [За редакцією: В. А. Александрова, Л. В. Мілова]. — [М.]: Издательство Московского университета, 1974. — 253, [2] с. — С. 66—75.
- Марзалюк, І. Могилівська оборона 1655 р. / Ігор Марзалюк // Велике князівство Литовське: Енциклопедія: У 3 т. / За ред. Г. П. Пашков та ін. Т. 2: Кадетський корпус — Яцкевич. — Мн.: Беларуська Энцыклапедія, 2005. — 788 с.: Іл. — С. 243. — ISBN 985-11-0378-0 .
- Саганович, Г. Невідома війна, 1654—1667 рр. / Геннадій Саганович. — Мн.: Наука і техніка, 1995. — 145 с. — С. 34—39. — ISBN 5-343-01637-5
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
