Паганія
 |
| Ця стаття є частиною серії |
| Історія Хорватії |
|---|
 |
| Рання історія |
| Хорватія до хорватів |
| Походження хорватів |
| Середньовічна Історія |
| Середньовічна Хорватська держава |
| Союз з Угорщиною |
| Габсбурзьке правління |
| Королівство Хорватія (Габсбурги) |
| Королівство Славонія |
| Королівство Хорватія і Славонія |
| Королівство Далмація |
| Югославська Хорватія |
| Держава словенців, хорватів і сербів |
| Королівство Югославія |
| Бановина Хорватія |
| Незалежна Держава Хорватія |
| Соціалістична республіка Хорватія (як частина СФР Югославія) |
| Cучасна Хорватія |
| Війна за незалежність |
| Історія Хорватії після 1995 |
Паганія, Меранія або Неретвія — земля, заселена слов'янським племенем неретвян у районі південної Далмації (сучасна Республіка Хорватія), на захід від річки Неретви. За словами Костянтина VII романо-візантійська назва регіону Паганія з'явилась тому, що неретвяни не визнали християнство, в той час коли всі інші серби були похрещені. Неретвяни були відомі своїм піратством.
Географія [ред.]
Паганія мала кордон з Хорватією на заході і терени йшли на схід від річки Цетіна. Князівство було поділено на три менші князівства (Макарська, Расточка/ Расток, Даленська). Воно також включало острови Млєт, Корчула, Брач і Хвар. Головні міста в Паганії були: фортеці Оміш, Вруля, Макарська, Острог, Лавцен.
На сході Паганія досягала річки Неретви, по якій був кордон з Захумл'єм. Адріатичне узбережжя, на якому проживали слов'яни простягалось на 75 км, від гирла Неретви в Адріатичному морі на сході до міста Спліт на заході. Завширшки 10-20 км. У той час було дуже мало орних земель. Велику частину земель становили ліси і болота.
Назва [ред.]
Неретвяни дали назву своїй землі, Неретвія, по річці, що там тече. Їхню додаткову назву, поганці (і, отже, їхні землі Паганія), романо-візантійці дали їм, оскільки вони були язичниками в той час коли всі хорвати вже були похрещені. Латинська назва Меранія, що означає, узбережжя, була також вживана, — звідси назва народу: маріани. Пізніший варіант назви походить від кордону (латиниця: Crayna і люди Craynenses), з вказівкою, що це було найзахідніше сербське пограниччя.
Джерела [ред.]
- Constantine VII Porphyrogenitos, ca. 950, , De Administrando Imperio, The early history of the Slavonic settlements in Dalmatia, Croatia(1920),
- Constantine VII Porphyrogenitos, ca. 950, , De Administrando Imperio, [1]
- Constantine VII Porphyrogenitos, ca. 950, De Administrando Imperio, ed. Gy. Moravcsik, trans. R.J.H. Jenkins, rev. ed., Washington, Dumbarton Oaks Center for Byzantine Studies, 1967.
