Панкреатин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Панкреатин
Систематизована назва за IUPAC
Класифікація
ATC-код A09AA02
PubChem
CAS 53608-75-6
DrugBank DB00085
Хімічна структура
Формула
Мол. маса
Фармакокінетика
Біодоступність
Метаболізм
Період напіввиведення
Екскреція
Реєстрація лікарського засобу в Україні

Панкреатин (МНН: Multienzymes (lipase, protease etc.)[1]) — травний поліферментний засіб, який є екстрактом вмісту підшлункової залози. Його складові панкреатичні ферменти — амілаза, ліпаза і протеаза — беруть участь у перетравленні вуглеводів, жирів і білків. Застосовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту і у випадках погрішності у харчуванні. Панкреатин компенсує недостатню активність власних ферментів, сприяє поліпшенню процесу травлення. Випускається під різними назвами: «Біофесталь», «Нормоензім», «Ферестал», «Фестал», «Ензістал», «Панкреофлат», «Біоза», «Вестал», «Гастенорм», «Креон», «Мезим», «Мікразім», «Панзе», «Панкреатин-Белмед», «Панзинорм», «панкреаз», «Панкреліпаза», «Панкренорм», «панцитрат», «Пензітал», «Уні-Фестал», «Ензибене», "Ерміталь ", " Евензім ".[2][3] Дозується за кількістю ліпази в ОД.

Властивості[ред. | ред. код]

Ферментний препарат з підшлункової залози свиней і великої рогатої худоби. Аморфний дрібний порошок сіруватого або жовтуватого кольору з характерним запахом. Погано розчиняється у воді.

У кислому середовищі шлунка панкреатин швидко втрачає активність, тому зазвичай випускається у кишковорозчинній оболонці. Активується в кишці при pH = 5,5. Середня доза для дорослих — 150 тис. ОД / добу.[3]

Класифікація[ред. | ред. код]

Препарати, які містять панкреатичні ферменти, можна класифікувати за:

  • Складом. Може застосовуватися як чистий панкреатин, так і містить додаткові речовини. Даний параметр визначає показання та протипоказання (додаткові компоненти мають свої протипоказання):
    • панкреатин і жовчогінний засіб;
    • панкреатин, компоненти жовчі, гемицеллюлаза;
    • панкреатин і екстракт рисового грибка;
    • комбіновані ферменти.
  • Стійкістю до соляній кислоті шлунка . Визначає ефективність ліків (в кислому середовищі шлунка панкреатин втрачає свою активність).
  • Розміром частинок ліків.
    • звичайні таблетки;
    • мікрогранульованої форми (випускаються у вигляді желатинових капсул, в яких розміщені кислотостійкі мікросфери або мікротаблетки з діаметром менше ніж 2 мм).
Порівняння деяких торговельних марок[3]
Торговельна назва Ліпаза, ОД Діаметр Інші компоненти
Креон 10000, 25000, 40000 менше ніж 2 мм
Панзинорм 10000, 20000 менше ніж 2 мм
Мікразім 10000, 25000 менше ніж 2 мм
Мезим-форте 3500, 10000, 20000 більше ніж 2 мм
Пензітал 6000 більше ніж 2 мм
Дигестал 6000 більше ніж 2 мм жовч, гемицеллюлаза
Фестал 6000 більше ніж 2 мм жовч, гемицеллюлаза
Ерміталь 10000, 25000, 36000 менше ніж 2 мм
Ензістал 6000 більше ніж 2 мм жовч, гемицеллюлаза

Фармакологія[ред. | ред. код]

Травний ферментний засіб, який корегує дефіцит ферментів підшлункової залози, надає протеолітичну, амілолітичну і ліполітичну дію. Ферменти, які входять до складу панкреатичні (ліпаза, альфа-амілаза, трипсин, хімотрипсин) сприяють розщепленню білків до амінокислот, жирів — до гліцерину і жирних кислот, крохмалю — до декстринів і моносахаридів; поліпшують стан шлунково-кишкового тракту, нормалізують процеси травлення.

Трипсин пригнічує стимульовану секрецію підшлункової залози та чинить анальгезуючу дію.

Панкреатичні ферменти вивільняються із лікарської форми лише у лужному середовищі тонкої кишки, оскільки захищені від дії шлункового соку оболонкою.

Максимальна ферментативна активність препарату зазвичай відзначається через 30-45 хвилин після перорального прийому.[4]

Показання[ред. | ред. код]

Недостатність зовнішньосекреторної функції підшлункової залози (хронічний панкреатит, муковісцидоз). Хронічні запально-дистрофічні захворювання шлунка, кишки, печінки, жовчного міхура, стану після резекції або опромінення цих органів, що супроводжується порушеннями перетравлення їжі, метеоризмом, діареєю (у складі Панкреатин 8000 табл. № п'ятдесятих комбінованої терапії). Для покращання перетравлення їжі в осіб з нормальною функцією шлунково-кишкового тракту у разі погрішностей в харчуванні, а також при порушеннях жувальної функції. Підготовка до рентгенологічного та ультразвукового дослідження органів черевної порожнини.[4]

Спосіб застосування та дози[ред. | ред. код]

Доза підбирається індивідуально і залежить від ступеня недостатності функції підшлункової залози. Препарат застосовують дорослим у дозі 1-4 таблетки (що відповідає 8000-32000 ОД FIP за ліпазою) з кожним прийомом їжі. Приймати таблетки необхідно внутрішньо під час або після їди, не розжовуючи, запиваючи великою кількістю рідини, бажано не лужної, а саме водою чи фруктовими соками. Добова доза — 6-18 таблеток (48000-150000 ОД FIP). При повній недостатності функції підшлункової залози (наприклад, кістозному фіброзі) доза повинна бути збільшена до 49 таблеток (400000 ОД FIP) на добу, що відповідає добовій потребі дорослої людини в ліпазі. Курс лікування може тривати від кількох днів (при порушеннях харчування внаслідок погрішностей у дієті) до декількох місяців і навіть років (за необхідності постійної замісної терапії).[4]

Ефективність[ред. | ред. код]

Ефективність ферментних препаратів залежить від форми випуску (таблетована або капсули з микросферами / мікротаблетки), розміру часток (менше ніж 2 мм), стійкості до кислого середовища шлунка, швидкості вивільнення ферментів у дванадцятипалій кишці. Згідно з останніми рекомендаціями для корекції зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози бажано вживати капсули, які містять мікросфери. Препарати з жовчю не можна застосовувати пацієнтам із захворюваннями жовчовивідних шляхів і гепатитами.

Побічна дія[ред. | ред. код]

При застосуванні зрідка виникає реакція підвищеної чутливості. При тривалому застосуванні високих доз препарату можливе виникнення гіперурикозурії. Можуть з'явитися симптоми кишкової непрохідності, стриктури тонкої кишки.[4]. Можливі алергічні реакції негайного типу (при муковісцидозі, особливо у дітей)[5].

Умови зберігання[ред. | ред. код]

У сухому, захищеному від світла місці, при температурі нижче 25 ° C[6], недоступно для дітей.

Панкреатин в Україні[ред. | ред. код]

Панкреатин в Україні у теперішній час (2010-20-ті роки) виробляють з підшлункової залози свиней. У них ферменти найбільше подібні до людських. Міністерство охорони здоров'я України (станом на 2010 рік) мало у формулярі для лікарів 20 препаратів, які містять виключно панкреатин, у тому числі 6 — вітчизняного виробництва. Найвідомішими з них є «Мезим» «Ензибене», «Креон» і власне «Панкреатин»[7].

Виробники «Панкреатину» в Україні: ТОВ «Здоров'я» (Харків), ВАТ «Вітаміни», ВАТ «Технолог» (обидва — Умань)[8], ТОВ «Тернофарм»[9] (Тернопіль).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. A09AA02 multienzymes (lipase, protease etc.) Whocc
  2. Панкреатин (Pancreatin): инструкция, применение и формула. rlsnet.ru. Архів оригіналу за 12 лютого 2009. Процитовано 19 марта 2012. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка)
  3. а б в Саблин О. А., Бутенко Е. В. Ферментные препараты в гастроэнтерологии // Consilium-Medicum. — 2004. — Том 6. — № 1. Гастроэнтерология.
  4. а б в г Мезим. Описание препарата. webapteka.ru. Процитовано 7 августа 2011.
  5. Панкреатин (Pancreatinum)- описание вещества, инструкция, применение, противопоказания и формула
  6. Панкреатин (Pancreatin) — инструкция по применению, состав, аналоги препарата, дозировки, побочные действия
  7. Чи добре шлунку з ними? інфоматеріал за 6.05.10 на «Галицький кореспондент»
  8. Дехтяренко Н. В. ВИРОБНИЦТВО ФЕРМЕНТНИХ ПРЕПАРАТІВ В УКРАЇНІ [Архівовано 2018-11-23 у Wayback Machine.] (pdf-файл)
  9. Панкреатин на сайті «Тернофарм»