Географія Таджикистану
Географія Таджикистану
Зміст |
Розташування [ред.]
Таджикистан — держава в центральній Азії, межує на півночі з Киргизстаном, сході з Китаєм, півдні з Афганістаном, заході з Узбекистаном. Таджикистан розташований в передгір'ях Паміру і не має виходу до моря. Це найменша за площею центральноазійська держава.
Рельєф [ред.]
Таджикистан – гірська країна, 93% її тер. займають. хребти Тянь-Шаню і Паміру; бл. 50% поверхні знаходиться вище 3000 м. На півночі знаходиться зах. частина Ферганської долини, обмежена з півночі гірськими хребтами вис. до 3769 м. В центр. частині Т. розташовані хребти: Туркестанський (до 5509 м), Зеравшанський (до 5489 м) і Гіссарський (до 4491 м). Східну, найбільш високу частину Т., займають хребти Паміру вис. понад 7000 м. Вічні сніги і льодовики займають бл. 8000 км². У Таджикистані нараховується понад тисячу гірських льодовиків. Найбільші льодовики: Федченка – 650 км² (довжина – бл. 70 км), Грумм-Гржимайло – бл. 140 км². Гори розчленовані міжгірними улоговинами і долинами, в яких зосереджені основна маса населення і господарська діяльність.
Гідрографія [ред.]
Осн. ріки: Амудар'я і її притоки – Пяндж, Вахш, Кафірніган, Зеравшан, Сирдар'я. Загалом по території Таджикистану протікають бл. 950 рік, що беруть початок в основному в горах Паміру або Гіссаро-Алаю, що належать переважно до басейну Амудар'ї (в тому числі повноводні Пяндж і Вахш). Деякі ріки мають стік в Зеравшан і Сирдар'ю. Завдяки крутому падінню багатьох рік, особливо Пянджа і Вахша, Таджикистан займає друге місце в СНД (після Росії) по запасах гідроенергоресурсів.
Більшість озер розташована на Памірі і в Гіссаро-Алаї. Озера тектонічного походження. Найбільші озера — Каракуль, Сарезьке озеро, Іскандеркуль, для зрошування полів були створені водосховища — Кайраккумське водосховище, Нурекське водосховище (також для виробництва електроенергії), Мумінабадське водосховище та Сельбурунське водосховище.
Клімат [ред.]
Клімат Таджикистану різко континентальний, сухий, зі значними коливаннями температури і опадів в залежності від абсолютної висоти місцевості.
Найбільш густо заселені долини р. Сирдар'ї (західна частина Ферганської западини) на півночі Таджикистану, Зеравшану в центральній частині країни, а також низькогір'я і долини на південному заході (Південно-Таджицька депресія).
Див. також [ред.]
- Корисні копалини Таджикистану,
- Історія освоєння мінеральних ресурсів Таджикистану,
- Гірнича промисловість Таджикистану,
- Геологія Таджикистану,
- Гідрогеологія Таджикистану,
- Сейсмічність Таджикистану,
- Економіка Таджикистану.
Джерела [ред.]
Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. ISBN 966-7804-78-X
