Рудакі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Рудакі́ (Абуабдулло́ Джафа́р Ібн Мухаммад, *бл.858, селище Панджрудак, тепер Панджуруд Пенджикентського р-ну, Таджикістан — †941, там же) — таджико-персидський поет, вважається родоначальником таджицько-персидської літератури.

[ред.] Біографія

Великий персько-таджинцький поет Рудакі(Абу Абдаллах Джафар ібн Мухаммад)був осліплений за наказом"осяйного" еміра Бухари. Сам поет походив із народу і цього ніколи не цурався.Інакше б не обрав собі за псевдонім(перс. тахаллус) назву рідного села Рудак.

[ред.] Поетична спадщина

З великого літературного доробку Рудакі до нас дійшло бл. тисячі його віршів (дворядкові).

Повністю збереглися касиди «Мати вина» (933), «Вітер від Мульяна до нас доходить...» й автобіографічна «Ода на старість».

Відомими є також бл. 40 рубаї (чотирирядкові вірші).

Твори Рудакі пройняті протестом проти несправедливості, вірою в перемогу доброго, совнені співчуття до людини, в них оспівується радість буття, краса природи.

Поезії Рудакі відзначаються глибиною філософської думки, високою художністю поетичних образів.

У 1962 році було видано том вибраних творів Рудакі українською.

1100-ліття з дня народження поета у 1958 році було широко відзначено на міжнародному рівні.

[ред.] Джерела і посилання

• Шодикулов Х. Рудакі, Українська радянська енциклопедія, Том 9, 1983, стор. 505

Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.