Пиріг волхвів
 | |
| Походження |
Стародавній Рим,  Португалія,  Іспанія і  Швейцарія |
|---|---|
| Необхідні компоненти | тісто |
Пиріг волхвів (фр. galette des rois, англ. king cake, нім. Dreikönigskuchen, нід. driekoningentaart) — традиційний десерт, що подається в ряді країн на свято Богоявлення. Рецепти його приготування різняться залежно від країни; спільним є те, що в пиріг запікається сюрприз — біб, монетка або маленька фігурка.
Історія походження[ред. | ред. код]
Традиція пекти пиріг волхвів на Богоявлення (6 січня в католицьких країнах) сходить до XIII—XIV століть. У цей день католики згадують одну з найважливіших подій в історії Нового Завіту: поклоніння волхвів немовляті Ісусу. Однією з найбільш ранніх традицій, пов'язаних з християнською символікою пирога волхвів, стала так звана «частка Господа», або «частка Святої Діви»: пиріг ділився на стільки людей, скільки присутні за столом, і ще одна частина віддавалася першому зустрічному бідному[1].
Традиція, вельми схожа з приготуванням пирога волхвів, існувала і в дохристиянську епоху. Так, у Стародавньому Римі на свято Сатурналій було прийнято запікати в пиріг біб, і той, кому цей біб діставався, ставав «королем дня»[2]. Це означало, що він міг здійснювати будь-які свої бажання; якщо мова йшла про раба, то він отримував право віддавати накази господарю. Біб символізував родючість, тоді як сам пиріг, круглий і рум'яний, служив радше символом сонця.
Рецепти в різних країнах[ред. | ред. код]
Традиція пекти пиріг волхвів існує у Франції, в Бельгії, Швейцарії, Англії, Іспанії, Португалії, Греції та на південному сході США.
Франція[ред. | ред. код]
У Франції пиріг волхвів називається «galette des Rois» і готується по-різному на півночі і на півдні країни. У північній частині Франції пиріг робиться пласким; для його приготування використовується листкове тісто та франжипан [2]. На півдні пиріг волхвів є бріош, прикрашений зацукрованими фруктами, і має округлу форму з отвором посередині [2].
Найчастіше пироги волхвів продаються прикрашеними золотою короною з паперу.
Іспаномовні країни[ред. | ред. код]
В Іспанії та в Латинській Америці пиріг волхвів (roscón de Reyes) готується з дріжджового тіста і багато в чому схожий з південним варіантом французького пирога: він також має форму «корони» і прикрашений зацукрованими фруктами. Він може готуватися з начинкою з крему або збитих вершків, або без начинки. Вважається, що яскраві фрукти, червоні та зелені, символізують дорогоцінні камені, якими був прикрашений одяг трьох волхвів[3].
США[ред. | ред. код]
Поселенці з Франції та Іспанії принесли з собою традицію виготовлення пирога волхвів, яка поширилася в основному на південному сході США. Тут він став традиційним десертом Марді Гра, останнього дня карнавалу. Нерідко пиріг виготовляється у вигляді згорнутого в кільце рулету з начинкою з кориці, фруктів або заварного крему[4]. Він також буває вкритий глазур'ю, пофарбованої в жовтий, зелений та фіолетовий кольори — традиційні кольори Марді Гра.
Сюрприз[ред. | ред. код]
Головна особливість пирога волхвів — запікати в ньому «сюрприз». Спочатку це був біб; пізніше — фігурки немовляти Христа, янголів та святих; в наш час роль «бобу» може грати монетка, медаль або фігурка, що зображає популярних літературних персонажів або героїв мультфільмів. У Франції колекціонування фігурок-сюрпризів є популярним захопленням; існують клуби та асоціації колекціонерів, а саме явище отримало назву фабофілії (від лат. faba — «біб»)[5].
Пиріг ділять на частини за кількістю присутніх за столом. У Франції наймолодший із членів сім'ї ховається під столом і не дивлячись вказує, кому повинен дістатися той чи інший шматок. Ця традиція також сягає часів Сатурналій: римляни вважали, що направляти «фортуну» повинна безневинна дитина [1]. Той, кому дістанеться шматок пирога з сюрпризом, оголошується «королем». Він вибирає «королеву» і п'є за її здоров'я, всі присутні також п'ють, вимовляючи: «Король п'є! Хай живе король!» (фр. Le Roi boit! Vive le Roi!). Якщо ж сюрприз дістається особі жіночої статі, тоді вона вибирає «короля».
В Іспанії біб символізує достаток, і той, хто знайде його в своєму пирозі, може сподіватися на багатий та успішний рік. Але традиція також зобов'язує майбутнього багатія купити пиріг і пригостити ним друзів та близьких наступного року[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Tout savoir sur l'Épiphanie.
- ↑ а б в Larousse gastronomique, 2007.
- ↑ Roscón de Reyes [Архівовано 8 лютого 2015 у Wayback Machine.] (ісп.)
- ↑ /a/King-Cake.htm King Cake [Архівовано 2016-12-13 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Сайт Французької асоціації фабофілів
- ↑ -nuestras-navidades / El Roscón de Reyes: el último exceso de la Navidad[недоступне посилання](ісп.)
Посилання[ред. | ред. код]
|
