Північна Сосьва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Північна Сосьва
рос. Северная Сосьва
Витік злиття Великої і Малої Сосьви, Березовський район Ханти-Мансійського авт. округ, Росія
Координати витоку 62°02′53″ пн. ш. 60°10′34″ сх. д. / 62.04806° пн. ш. 60.17611° сх. д. / 62.04806; 60.17611
Гирло Березово, (ліва притока Обі)
Координати гирла 64°11′10″ пн. ш. 65°25′50″ сх. д. / 64.18611° пн. ш. 65.43056° сх. д. / 64.18611; 65.43056
Басейн ОбКарське мореПівнічний Льодовитий океан
Прирічкові країни Росія: Ханти-Мансійський авт. округ
Довжина 754 км
Висота витоку 130 м
Висота гирла 7 м
Середньорічний стік 786 м³/с (147 км від гирла)
Площа басейну 98 300 км²
Притоки Лепля (пр.), Лопсія (л.), Няїс (л.), Топсуй (пр.), Волья (л.), Ляпін (л.), Ялбинья (пр.), Сисконсинг'я (пр.), Мала Сосьва (пр.), Вогулка (л.)
Дані вимірювання стоку (м³/с)
січень: 112,23
 
лютий: 88,16
 
березень: 77,48
 
квітень: 168,18
 
травень: 1795,12
 
червень: 2652,69
 
липень: 1606,60
 
серпень: 921,50
 
вересень: 866,14
 
жовтень: 670,27
 
листопад: 313,98
 
грудень: 181,59
 
Ігрім (147 км від гирла), 1958–1999

Півні́чна Со́сьва (рос. Се́верная Со́сьва) — річка у Росії, права притока Обі, тече на заході Ханти-Мансійського автономного округу.

Фізіографія[ред.ред. код]

Північна Сосьва утворюється на заході Ханти-Мансійського АО біля східного підніжжя Північного Уралу на висоті 130 м над рівнем моря злиттям річок Велика Сосьва (зліва) і Мала Сосьва (справа; не плутати зі значною притокою з тією ж назвою, що зливається з Північною Сосьвою в пониззі річки). Обидві складові річки беруть початок за кілька десятків кілометрів від цього місця на висоті близько 600 м на схилах головного хребта Уральських гір, який на цьому відрізку має висоти близько 1000 м. На західному, європейському схилі Уралу на цьому ж відрізку починається Печора — одна з найбільших річок півночі європейської частини Росії.

Річка тече широкими заворотами переважно у східному та північному напрямках по північно-західній частині Західно-Сибірської низовини у широкій долині до 40 км завширшки. На останніх 100 км свого курсу Північна Сосьва тече майже паралельно Обі, перед гирлом утворюючи разом з її рукавами спільну заплаву шириною до 50 км, яка регулярно затоплюється під час весняної повені. На цьому відрізку русла Північної Сосьви, її лівої притоки Вогулки і обидва головні рукави Обі — Велика та Мала Об — з'єднані в єдину мережу багатьма великими та малими протоками (Лапорська, Пирсім, Вайсова та інші). Північна Сосьва впадає в лівий рукав Обі — Малу Об — за 42 км після смт Березово.

Русло Північної Сосьви подекуди розширюється до 1 км; у гирлі вона має приблизно 500 м завширшки і глибину до 10 м, швидкість плину 0,8 м/с. Найзначніші притоки — Лопсія, Няїс, Волья, Ляпін і Вогулка зліва, Тапсуй, Вісім, Ялбинья і Мала Сосьва — справа.

Гідрологія[ред.ред. код]

Довжина річки 754 км, площа басейну 98 300 км². Середньорічний стік, виміряний за 147 км від гирла біля смт Ігрім у 1958–1999 роках, становить 786 м³/с. Багаторічний мінімум стоку спостерігається у березні (77 м³/с), максимум — у червні (2653 м³/с). За період спостережень абсолютний мінімум місячного стоку (45,1 м³/с) спостерігався у березні 1977 року, абсолютний максимум (5080 м³/с) — у червні 1999.

Північна Сосьва замерзає наприкінці жовтня — початку листопада, скресає наприкінці квітня — у травні. Живлення мішане з переважанням снігового. Повінь з травня по вересень.

Інфраструктура[ред.ред. код]

Північна Сосьва судноплавна на 660 км від гирла до села Няксімвол[1]; її притока Ляпін судноплавна на 163 км, Мала Сосьва — на 120 км. Використовується для лісосплаву.

Північна Сосьва тече по території Березовського району Ханти-Мансійського АО; її басейн знаходиться в межах Березовського та Совєтського районів.

Місцевість по берегах Північної Сосьви дуже рідко населена, хоча малі поселення зустрічаються на її берегах по всій протяжності річки. У 1960-х роках удовж середньої та нижньої її течії були відкриті поклади природного газу, внаслідок чого села Ігрім і Березово перетворилися на значні поселення.

Смт Березово (населення 7000 осіб), центр Березовського району, було засноване як місто Березов при злитті Північної Сосьви з Вогулкою ще у 1593 році. Місто відігравало значну історичну роль спочатку як опорний пункт російської колонізації Сибіру, а до XIX ст. — як місце засилання. У 1926 році Березов втратив статус міста, ставши селом Березово; у 1954 у зв'язку з розвитком газової промисловості населення Березово зросло, і село отримало статус селища міського типу.

Смт Ігрім (населення 8900 осіб), розташоване дещо нижче гирла Малої Сосьви, було засноване у 1902 році.

Окрім того, вище по течії існують села Няксімволь, Сосьва, та декілька менших.

У регіоні немає автодоріг з твердим покриттям і залізниць; перевезення відбуваються влітку річковим транспортом, взимку — автомобільним по автозимниках — сезонних дорогах, прокладених по руслах замерзлих річок.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Перелік внутрішніх водних шляхів Російської Федерації, затверджений указом Уряду РФ від 19 грудня 2002 р. № 1800-р (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

Ліві притоки Обі
→ → Іртиш Північна Сосьва Синя → →