Пітер Кук ван Альст
| Пітер Кук ван Альст | |
| нід. Pieter Coecke van Aelst | |
 Гравер Ієронімус Вьєрікс. Пітер Кук ван Альст, музей Бойманс ван Бенінген |
|
| Ім'я при народженні | Pieter Coecke van Aelst |
|---|---|
| Дата народження | 14 серпня 1502 |
| Місце народження | Альст |
| Дата смерті | 6 грудня 1550 (48 років) |
| Місце смерті | Брюссель, Брабант, (нині Бельгія) |
| Національність | фламандець |
| Жанр | картони для аррасів-килимів, релігійна і міфологічна картина, портрети |
| Напрямок | маньєризм, реалізм |
| Роки творчості | 1522–1550 |
| Покровитель | імператор Карл V |
| Вплив | Бернард ван Орлей, римські маньєристи |
| Твори | картони для аррасів-килимів, релігійна і міфологічна картина |
Пітер Кук ван Альст (нід. Pieter Coecke van Aelst) — уславлений південнонідерландський художник першої половини XVI століття. Як художник робив картони до майбутніх аррасів-килимів та вітражів, іноді виступав як скульптор чи архітектор, як комерсант.
Зміст |
Життєпис[ред.]
Народився в містечку Альст. Художне навчання опановував в майстерні Бернарда ван Орлея у 1517–1521 роках. Для удосконалення майстерності відвідав Італію, де всмоктав впливи італійського маньєризму. Це відбилося в створенні алегоричних композицій та в ескізах до майбутніх вітражів (серед збережених — " Тріумф Хроноса", "Тріумф Слави", «Тріумф Християнської віри», Державний музей (Амстердам)). Участь в створенні аррасів-килимів хвилювала настільки, що майстер, заклопотаний їх продажем та отриманням прибутку, відбув у турецький тоді Константинополь в надії знайти партнерів по бізнесу. Але сюжетні килими не знаходили попиту в середовищі мусульман з їх забороною на реалістичні зображення та незнайомством з митцем-гяуром.
Перекладав книги, була надрукована книга Себастьяно Серліо з архітектури (1639 рік.) Серед збережених творів митця — найпоширеніші триптихи на сюжет « Поклоніння волхвів», що зберігають музеї Генуї, Берліну, Амстердаму.
Зафіксована праця митця у 1544-му в місті Брюссель як гравера, художника і автора картонів до килимів. Серед найбільш значущих — була серія аррасів на теми картин Ієронімуса Босха. Серія створена в невідомих майстернях Брюсселя у 1530-1540-ві роки, бо арраси серії продали у Францію і п'ять з них зазначені в опису майна короля Франціска І від 1542 р. Серія користувалась популярністю і після смерти художника. Вона була повторена до 1566 року для кардинала Гранвелли . Два роки потому серію виткали наново для герцога Альби.
Був одружений, мав дочку, з якою узяв шлюб художник Пітер Брейгель старший.
Як майстер мав право брати учнів, серед яких були -
- Пітер Брейгель старший
- Віллем Кей
- Ніколас Нефшатель
- три його сини — Пітер Кук молодший, Міхель та Паувел.
В кінці життя зробив вдалу кар'єру, отримав посаду надвірного художника імператора Карла V (1500–1558).
Значна кількість творів художника була знищена в роки іконоборства у Нідерландах 16 століття. Тому повної уяви про кількість творів митця та його художню еволюцію отримати неможливо.
Галерея[ред.]
-
« Таємна вечеря»
-
триптих « Христа знімають з креста», 1535, Амстердам
-
триптих « Поклоніння волхвів», приватн. збірка
-
« Христос з учнями на шляху до Еммаусу», приватн. збірка
Вибрані твори[ред.]
- « Таємна вечеря»
- «Розп'яття», бл. 1530, Національний музей (Варшава)
- « Моління про чашу», бл. 1530, Ермітаж, Санкт-Петербург
- триптих « Поклоніння волхвів», 1530, приватн. збірка
- «Святий Єронім в келії», бл. 1530, Музей мистецтв Волтерс, США
- триптих « Христа знімають з креста», 1535, Амстердам
- « Поклоніння пастухів», 1540, Національний музей (Варшава)
- « Поклоніння волхвів», 1540, Берлін
- «Шлях на Голгофу», 1540, Берлін
- триптих « Поклоніння волхвів», Палаццо Бьянко, Генуя, Італія
- триптих « Поклоніння волхвів» Валь-д'Уаз, Франція
- « Христос з учнями на шляху до Еммаусу», приватн. збірка
- триптих « Поклоніння волхвів», приватн. збірка
- триптих « Преображення. Христа знімають з креста. Знесення.»
- « Мадонна з немовлям», різні варіанти
- « Св. Тріця», Прадо, Мадрид
- « Поклоніння Волхвів», 1550, Державний музей (Амстердам)
- « Св. родина», Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
- дві бічні панелі втраченого триптиху « Йосип Ариматейський» та «Марія Магдалина», Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
Джерела[ред.]
- Pieter Coecke van Aelst: Die inventie der colomnen, 1539 (MS in der Rijksuniversiteit te Gent), 32 Seiten.
- Pierre d'Aelit: IIIme Livre de l'architecture Sebastiee Serlii, traduit et imprimé par… Anvers 1545. Referenz bei Fernando García Salinero: Léxico de alarifes de los siglos de oro. Madrid 1968.
- Georges Marlier: Pierre Coeck d'Alost — la renaissance flamande, Brüssel 1966.
- A. E. Santaniello: «Sebastiano Serlio and The Book of Architecture» in Sebastiano Serlio: The Book of Architecture by… Benjamin Blom, Inc. Publishers, New York 1970, S. 15.
- Никулин Н. «Нидерландская живопись 15-16 веков в Эрмитаже», Л, «Аврора», 1972, с. 107–110
Посилання[ред.]
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Пітер Кук ван Альст
