Розенфельд Семен Мойсейович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Розенфельд.
Розенфельд Семен Мойсейович
Семен Мойсейович Розенфельд
(2015)
Народився 10 жовтня 1922(1922-10-10)
Тернівка, Тернівська волость, Гайсинський повіт, Подільська губернія, Українська СРР або Тернівка, Богуславська волость (Павлоградський повіт), Павлоградський повіт, Катеринославська губернія, Українська СРР
Помер 3 червня 2019(2019-06-03) (96 років)
Ізраїль
Поховання Bnei Ayishd
Громадянство СРСР СРСР
Ізраїль Ізраїль
Діяльність військовик
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання сержант
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» орден «За заслуги» III ступеня Fighters against Nazis Medal

Розенфельд Семен Мойсейович (10 жовтня 1922, Тернівка — 3 червня 2019, Ізраїль[1]) — червоноармієць, в'язень табору смерті Собібор, учасник повстання 14 жовтня 1943 року — єдиного вдалого повстання в концентраційному таборі у часи Другої світової війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1922 році, у містечку Тернівка Вінницької області. Після закінчення школи в жовтні 1940 року був призваний до армії. Служив у 150-му важкому артилерійському полку. У червні 1941 року полк стояв між Мінськом і Барановичами. У кінці липня 1941 року Розенфельд потрапив в оточення, був поранений, а потім узятий в полон.

Перебував спочатку в Мінську, в концтаборі СС на вулиці Широкій, а у вересні 1943 року разом з Олександром Печерським, Аркадієм Вайспапіром та іншими євреями-військовополоненими був відправлений до табору Собібор.

14 жовтня 1943 року взяв активну участь у повстанні. У результаті постання частині в'язнів під керівництвом Печерського вдалося вбити 12 есесівців з персоналу табору і вирватися на свободу[2][3].

До моменту звільнення Холму радянськими військами навесні 1944 року, Розенфельд з невеликою групою в'язнів ховався в лісах. У звільненому Холмі Розенфельд з'явився до радянської комендатури, пройшов перевірку СМЕРШу і був направлений в 39-ту гвардійську мотострілецьку дивізію. У Познані був поранений, в одному з вуличних боїв. У лютому 1945 року повернувся у стрій і брав участь у взятті Берліна. Залишив на стіні рейхстагу напис «Барановичі—Собібор—Берлін»

Був демобілізований в жовтні 1945 року.

Перша зустріч відбулася в будинку Семена у місті Гайворон. Печерський вперше зустрів Розенфельда від 1943 року.

У 1973 році в Гайвороні зустрілися Печерський, Вайспапір і Розенфельд. Тут вони вирішили зустрічатися кожні п'ять років.

У 1990 році емігрував до Ізраїлю, жив в Тель-Авіві. 16 жовтня 2012 року в Тель-Авіві був відкритий пам'ятник Олександру Печерському і посаджено іменне дерево. Пам'ятник встановлений на території комплексу соціального житла, де проживав Семен Розенфельд[4]. Міністр інформації та діаспори Ізраїлю Юлій Едельштейн вручив Розенфельду нагороду зі словами, що «подвиг Печерського і його соратників не має аналогів в історії і є видатним прикладом героїзму єврейського народу». Ця подія висвітлювалася ізраїльської та російською пресою[4].

16 травня 2018 року посол України в Ізраїлі Геннадій Надоленко вручив Розенфельду український Орден «За заслуги» III ступеня[5].

Помер 3 червня 2019 року в Ізраїлі.

Документальні фільми[ред. | ред. код]

  • 2010 — Арифметика свободи (реж. Олександр Марутян)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ В Ізраїлі помер останній учасник повстання в таборі смерті Собібор. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
  2. ↑ T. Blatt, 1998.
  3. ↑ «Александр Печерский: прорыв в бессмертие», 2013.
  4. ↑ а б ЗАБЫТОЕ ВОССТАНИЕ ЕВРЕЕВ В ЛАГЕРЕ СМЕРТИ СОБИБОР (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 листопада 2018. Процитовано 10 листопада 2018.
  5. ↑ Ізраїльтянину Семену Розенфельду, учаснику повстання в Собіборі, вручений український орден. Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 10 листопада 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Розенфельд_Семен_Мойсейович&oldid=37547963