Русин Павло

Павло́ Ру́син (*бл. 1470, Кросно, сучасна Польща — †1517, Сянік або Новий Сонч) — поет і мислитель доби Відродження.

Народився, правдоподібно, в одному з лемківських сіл поблизу Кросна. Ґрунтуючись на тому, що він писав латинською мовою (інакше тоді не міг), польські дослідники трактують його як польського літературного і культурного діяча.

Біографія

Павло Русин народився в м. Кросно (тепер Польща), на території, заселеній українцями-лемками.

Закінчив Грейсвальдський університет у Німеччині та Краківську академію. Тут отримав звання магістра і залишився викладачем. Видав у Відні (1509) том своїх творів.

Російський славіст І. Голенищев-Кутузов підтвердив, що «у своїх книгах магістр Павло незмінно називав себе русином» (Славянские литературы", Москва, 1973). Польська дослідниця А. Єліч писала, що "вважав себе за русина і підписувався «Паулюс Рутенус» (Антологія польсько-латинської поезії, Щецін, 1985). Любов талановитого поета і вченого до рідного краю відзначили поети Р. Лубківський (Львів), Петро Мурянка (Польща).

Павло Русин був також видавцем, виховував відомих слов'янських поетів Яна з Вислиці, Яна Дантишенка, навчав Миколу Коперника. Літературознавці вважають його першим гуманістичним поетом України.

У 1509 році він видав книгу своїх поезій «Пісні Павла Русина з Кросна».

За свідченням дослідників, помер на Лемківщині (в Сяноці або Н. Санчі).

Твори

Залишив близько 4 тисячі віршів.

Всю творчість можна розділити на:

• Духовна поезія («Пісня Павла Кроснянина до всіх святих», «Інша інвокація до всіх святих», «Пісня до божественного Севастяна, мученика і найславнішого воїна»). До цієї групи варто віднести панегірики релігійного змісту до святих Станіслава й Владислава.
• Панегіричні твори, присвячені тогочасній світській і духовній знаті, а також поезія на злобу дня («Елегія до благородного і шановного пана Стефана Баторія», «Ода до благородного пана Габріеля Переньї).
• Морально-дидактична поезія, пов’язана з поетичною творчістю й педагогічною діяльністю магістра Павла («Ода Павла Русина з Кросна до Аполлона», «До Талії», «До читача», «До книжечки», «Похвала Валерію Максиму», «Пісня, яка містить похвали поетичному мистецтву…», «Пісня, яка в загальних рисах охоплює життя поета Горація»).

Джерела

• Павло Русин