Святий Епіфаній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Святий Епіфаній. Ікона з монастиря Ґрачаніца в Косово.

Святий Епіфаній Саламінський (грец. Ἐπιφάνειος Κύπρου) (*310 — ↑403) — палестинський святий, монах, єпископ міста Саламін на Кіпрі, письменник. Один з ранніх Отців Церкви, який прославився шаленими викриваннями єресей, одним з головних джерел яких він вважав вчення Орігена. Погляди його складалися під впливом аскетів Єгипту та Палестини, під час самої гарячої боротьби церкви з аріанством, в якій і сам Єпіфаній брав діяльну участь.

Святий Епіфаній народився 310 року у м.Елевтерополь (Палестина). Згодом навчався в Олександрії Єгипецькій. Бажаючи глибоко дослідити Святе Письмо, він вивчив грецьку, юдейську, коптську, арамейську мови, латину, часто відвідував різних пустельників, а скоро і сам постригся в ченці. 333 року він був висвячений на священика, а незабаром збудував монастир.

Епіфаній мужньо ставав на захист святої віри і засуджував єресі, які розбивали єдність Христової Церкви. 367 року його обрали єпископом міста Саламіни на Кіпрі. 403 року Епіфаній помер у віці 93 років.

Пам'ять — 25 травня.

Творчість[ред.ред. код]

Боротьба з єресями становить зміст творів: «Ankyrotos» (376 рік), «Panarion» (374–377 роки). Крім того, він склав свого роду енциклопедії «Про міри і ваги», «Про дванадцять каменів». Твори Єпіфанія являють собою важливе джерело дослідження релігійної думки IV ст. і поглядів неортодоксальних письменників, твори яких були знищенні.

Джерела[ред.ред. код]

  • Gesamtindex zu Epiphanius Ancoratus, Panarion Haeresium und De fide. Hrsg. von Christoph Markschies, bearb. von Arnd Rattmann. de Gruyter, Berlin 2004, ISBN 3-11-017904-0.