Слободан Йованович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Слободан Йованович
серб. Слободан Јовановић
Народився 3 грудня 1869(1869-12-03)[2][3][4] або 21 листопада 1869(1869-11-21)[5]
Новий Сад, Австро-Угорщина
Помер 12 грудня 1958(1958-12-12)[1][2][…] (89 років)
Лондон, Англія, Велика Британія
Країна  Австро-Угорщина
 Королівство Сербія
 Королівство Югославія
 Велика Британія
 Сполучене Королівство
Місце проживання Новий Сад
Діяльність правник, історик, журналіст, викладач університету, письменник, дипломат, політик, адвокат, педагог
Alma mater Женевський університет, Інститут політичних досліджень і First Belgrade Gymnasiumd
Знання мов англійська і сербська[1][6]
Заклад юридичний факультет Белградського університетуd
Членство Сербська академія наук і мистецтв (4 (17) лютого 1908) і Сербська академія наук і мистецтв (12 грудня 1958)
Посада Прем'єр-міністри Югославії, rector of the University of Belgraded і rector of the University of Belgraded
Партія незалежний політик
Батько Vladimir Jovanovićd
Нагороди

Слободан Йованович (серб. Слободан Јовановић; 3 грудня 1869, Новий Сад — 12 грудня 1958, Лондон) — сербський і югославський юрист, історик, політик і державний діяч.

Заступник глави уряду Югославії (27 березня 1941 — 11 грудня 1942), прем'єр-міністр королівського уряду у вигнанні (11 січня 1942 — 26 червня 1943), професор, декан факультету права та ректор Белградського університету (1897—1940), голова Сербської королівської академії і сербського культурного клубу. Його книги знову стали видаватися лише в 1990 році, а остаточна реабілітація відбулася в 2007 році.

Вшанування[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]