Слободище (Гайсинський район)
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
| село Слободище | |
|---|---|
._%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Вінницька область |
| Район | Гайсинський район |
| Громада | Дашівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1650 |
| Населення | ▼ 858 (01.01.2018)[1] |
| Територія | 3560 км² |
| Площа | 1,42 км² |
| Поштовий індекс | 22755 |
| Телефонний код | +380 4345 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°57′56″ пн. ш. 29°35′46″ сх. д. / 48.96556° пн. ш. 29.59611° сх. д.Координати: 48°57′56″ пн. ш. 29°35′46″ сх. д. / 48.96556° пн. ш. 29.59611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
218 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 22740, Вінницька обл., Гайсинський р-н, смт Дашів, вул. Горького, буд. 9 |
| Карта | |
  Слободище | |
 Слободище | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Слободи́ще — село в Україні, у Дашівській селищній громаді Гайсинського району Вінницької області. Розташоване на правому березі річок Сорока і Розсохувата за 38 кілометрів на південний схід від міста Іллінці і за 15 кілометрів від станції Монастирище. Населення становить 858 осіб (станом на 1 січня 2018 р.).
Трипільці[ред. | ред. код]
Однією з найяскравіших пам'яток трипільської культури цього періоду, знайденою поблизу Слободища, є рештки поселення біля с. Чорториї в урочищі Ялесєєва гребля. Тут в 1964 році виявлено залишки кількох землянок, сім мотик, три примітивні рала з рогу оленя, кремінні сокири, ножі, серпи, проколки, глиняні грузила до сіток, відтяжки до ткацьких верстатів, прясла. Трипільська культура — одна з найрозвиненіших і високих культур мідно-кам'яної доби IV—III тисячоліть до н. е. на території нашої місцевості. Досягнення її племен не зникли безслідно, а стали надбанням більш пізніх груп населення, зокрема, тих, які жили в епоху бронзи.
Слов′яни[ред. | ред. код]
На рубежі н. е. — басейни річок Південний Буг і Соб заселили стародавні східнослов'янські народи — наші предки. У II—VI століттях н. е. тут жили племена черняхівської культури, яка одержала назву від с. Черняхів Київської області, де вперше знайдені її пам'ятки. Візантійські та інші письменники того часу називали їх антами — першими слов'янами. Вони вміли добре виготовляти залізне знаряддя праці, глиняний посуд на гончарному крузі, прикраси із срібла і бронзи. Основним господарським заняттям у них було орне землеробство і скотарство. Значного розвитку досягла внутрішня і зовнішня торгівля. Знайдені римські, грецькі, візантійські та інші монети свідчать про торговельні зв'язки Присоб'я цього періоду з іншими народами і державами. Поселення черняхівців найчастіше являли собою великі відкриті селища без штучних укріплень- Були і городища на природних підвищеннях біля річок, укріплені валами і ровами. Житла наземні або трохи заглиблені в землю споруджувались із дерева і глини. Печі робили глинобитними. Були і відкриті вогнища з каменів. Вони вели вперту боротьбу з готами, гунами, аварами, часто робили напади на Візантію. У VII—-VIII століттях східні слов'яни утворили ряд міжплемінних об'єднань, відомих з «Повести временных лет». Басейн Південного Бугу і Собу населяли слов'янські племена уличів, які сусідили з близькими, їм за походженням полянами. Поступово з розвитком продуктивних сил в уличів поглиблюється майнове і класове розшарування. З'являються багаті общинники, що захоплюють найкращі землі, селяться в окремих укріплених городищах, нагромаджують скарби. На території Іллінецького району залишки слов'янських поселень знайдено біля сіл Василівки, Дашева, Копіївки, Кальник, Борисівки, Райок, Пархомівки та інших.
Незалежна Україна[ред. | ред. код]
12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Дашівської міської громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Іллінецького району, село увійшло до складу Гайсинського району[3].
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Бондаренко Олександр Іванович (1922–1997) — голова Казанського міськвиконкому.
- Кобець Василь Дмитрович (1943 р.н.) — український письменник, громадський діяч.
- Олійник Володимир Петрович (1932–2006) — професор кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики Київського університету імені Т. Шевченка.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Вулиця Центральна -
Сільська рада -
Школа -
Дитсадок -
Будинок культури -
Свято-Троїцька церква (1848 р.) -
Ставок на річці Сорока -
Пам'ятник воїнам-односельчанам
._%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0.jpg)
._%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0.jpg)
._%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0.jpg)
._%D0%94%D0%B8%D1%82%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BA.jpg)
._%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8.jpg)
._%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0.jpg)
._%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Про схвалення у новій редакції проекту перспективного плану формування територій громад Вінницької області (PDF).
- ↑ Кабінет Міністрів України — Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література[ред. | ред. код]
- Слободи́ще // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.268-269
| ||||||||||||||
