Хрінівка (Вінницький район)
село Хрінівка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Вінницька область | ||||
Район | Вінницький район | ||||
Громада | Іллінецька міська громада | ||||
Облікова картка | Хрінівка | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1450 | ||||
Населення | ▼ 489 (01.01.2018)[1] | ||||
Площа | 2,16 км² | ||||
Густота населення | 226,39 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 22724 | ||||
Телефонний код | +380 4345 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°03′44″ пн. ш. 29°18′39″ сх. д. / 49.06222° пн. ш. 29.31083° сх. д.Координати: 49°03′44″ пн. ш. 29°18′39″ сх. д. / 49.06222° пн. ш. 29.31083° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
227 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 22714 Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Іллінці, вул. Соборна, 19 | ||||
Староста | Наталія Стойко | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Хріні́вка — село в Україні, в Іллінецькій міській громаді Вінницького району Вінницької області. Розташоване за 11 км на південний схід від міста Іллінці та за 1,5 км від автошляху Р33. Населення становить 489 осіб (станом на 1 січня 2018 р.).
Історія[ред. | ред. код]
Зі слів нащадків людей, які були ще кріпаками і були звільнені з кріпацтва у 1861 відомо, що землі села належали графу Володимиру Потоцькому-молодшому, який мав маєток у Дашеві, а населення було його кріпаками.
При звільненні з кріпацтва 95 родин дістали наділи, а решта залишилася в Потоцького. Пізніше частину землі (510 га) відкупив поміщик Савицький, а деяку частину (120 га) закупили селяни. Це були ті землі, які називалися садибами за Павлюковим. В селі ще було 33 га церковної землі. Теперішнє 7 поле, що на Капусниську, перед кінцем минулого століття належало поміщиці Красуцькій і було закуплено селянами сусідніх сіл. До села Хрінівка вони увійшли вже за радянської влади.
Ліс, що тягнеться попід самі городи, належав генералу Павлову, а сорочанський ліс належав поміщикові Ярошинському. Іллінецький ліс належав княгині Давидовій.
1864 року за описом[2] Лаврентія Похилевича у селі мешкало 665 селян. Дерев'яна Свято-Дмитрівська церква була побудована 1792 року.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Кальницької волості Липовецького повіту Київської губернії мешкало 775 осіб, налічувалось 111 дворових господарств, існували православна церква, школа та постоялий будинок[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1225 осіб (617 чоловічої статі та 608 — жіночої), з яких 1206 — православної віри[4].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» село увійшло до складу Іллінецької міської громади[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Іллінецького району, село увійшло до складу Вінницького району.[6]
Символіка[ред. | ред. код]
Затверджена 18 липня 2018 р. рішенням № 646 XXXIV сесії міської ради VIII скликання. Автори — В. М. Напиткін, К. М. Богатов, О. М. Гнатюк.
Герб[ред. | ред. код]
У зеленому щиті три срібних ялини, середня вища, супроводжувані внизу двома золотими козацькими пістолями, покладеними в косий хрест, поверх яких покладена золота порохівниця. Герб вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «ХРІНІВКА».
Герб означає заснування села козаками серед густого лісу.
Прапор[ред. | ред. код]
На квадратному зеленому полотнищі три білих ялини, середня вища, під якими два жовтих козацьких пістоля, покладених навхрест, поверх яких жовта порохівниця.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Левитський Микола Григорович — член Української Центральної Ради, дипломат УНР.
Галерея[ред. | ред. код]
-
В'їзд у село
-
Вулиця Першотравнева
-
Сільська рада і фельдшерський пункт
-
Школа
-
Церква
-
Ставок
-
Пам'ятник воїнам-односельчанам
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Про схвалення у новій редакції проекту перспективного плану формування територій громад Вінницької області (PDF).
- ↑ рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-89. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Кабінет Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області». www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література[ред. | ред. код]
- Хріні́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.269-270
|
|
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |