Раїна Вишневецька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Раї́на Вишневе́цька (Могиля́нка)
Раїна Вишневецька
Народилася 1589
Вишнівець
Померла 1619
Вишнівець, Кременецький повіт, Волинське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Країна  Річ Посполита
Діяльність меценатка
Рід Могили і Вишневецькі
Батько Єремія Могила
Родичі батько Єремія Могила
Брати, сестри Марія Потоцька-Могилянка, Анна Могила, Костянтин Могила і Олександр Могила
У шлюбі з Вишневецький Михайло Михайлович
Діти Ярема Вишневецький

Раї́на Вишневе́цька (Могиля́нка) (1589 — 1619, м. Вишнівець, нині селище міського типу Збаразького району Тернопільської області) — українська меценатка ХVІІ століття, фундаторка Прилуцько-Густинського, Ладанського, Лубенсько-Мгарського монастирів.

Біографія

Раїна була донькою молдавського господаря Єремії Могили. Приблизно у 1608 році вийшла заміж за князя Михайла Вишневецького, який був спочатку овруцьким старостою, а потім канівським і черкаським. Князь Михайло прожив недовге життя, помер він близько 1616 року. Його було отруєно у Молдавії під час таїнства причастя підісланим монахом. Можливо звідси виникла майбутня недовіра сина князя Єремії Вишневецького до православної церкви, яке вилилась потім в перехід у католицьку віру. Раїна залишилась вдовою з малолітнім сином Єремією (Яремою). За наказом короля Сигізмунда ІІІ, вдову князя Михайла Вишневецького Раїну, а разом і її малих дітей — Ярему й Анну, було засуджено до вигнання. Магнатам приписано було з ними

«жодного спілкування не мати і в маєтностях своїх не переховувати, ради й помочі ні в чому не подавати».[1]

Після смерті чоловіка Михайла шляхтичка успадкувала «замок і мєсто Лубни, зо всємі футорами, яко теж і іншиє замки і мєста» (постанова Люблінського трибуналу).[2] Княгиня Раїна проживала з сином у волинських маєтностях у Вишневці, де був палац покійного князя Михайла.[3] Свого сина, Єремію (Ярему) княгиня Раїна виховувала, наслідуючи традиції православної віри. Помираючи Раїна Могилянка взяла клятву з Яреми дотримуватись батьківської віри і не переходити в католицтво. [4] З цього приводу журналіст Юрій Рудницький зазначає:

«Під час роботи над книжкою мені зустрічалися дві версії заповіту Яреминої матері на заснування Мгарського монастиря, де міститься так звана клятва Раїни, Яремі тоді було років сім. Там немає ні слова про сина. Заповіт адресований тим, хто зберігатиме православну віру в монастирі.»[5]

Наталя Яковенко, доктор історичних наук , доводить, що історія про «материнську клятву» виникла у час жорсткої суперечки православних з католиками, коли православні магнати переходили в католицизм. А чому переходили? Тому що в єзуїтів була «важка артилерія» — освіта».[6] Як би там не було, після смерті матері Ярема отримав опіку дядька князя Костянтина. Князь Костянтин був одружений, мав власну родину, тому віддав племінника до єзуїтської колегії. Виховання та навчання мало свій вплив і з колегії Ярема вийшов прихильником католицизму. Одружившись із вихованкою єзуїтів Гризельдою, князь Ярема став учасником боротьби з православною вірою та українством. При цьому відзначався суворістю. У 1648 році Ярему було вигнано з України. [7] Внук Раїни Могилянки, Михайло Корибут-Вишневецький, у 1669р. був обраний польським королем і правив до 1673 року. Михайло Корибут-Вишневецький воював у 1672 році з гетьманом Петром Дорошенком. Через поразку у війні поляки прогнали короля.[7] Раїна Вишневецька негативно ставилася до утисків польсько-шляхетським урядом православної церкви. Підтримувала православне духовенство, зокрема Ісаю Копинського, який виступав проти засилля католицької та уніатської церков в Україні.

Діти

У шлюбі з Михайлом Вишневецьким народились:

  • Ярема Вишневецький (1612-1651)
  • Олександр Вишневецький (р.н.н. - 1629)
  • Юрій Вишневецький (р.н.н. - 1629)
  • Анна Вишневецька (р.н.н. - 1648), видана за Збігнева Фірлея

Меценацтво

Ладанський монастир

Українські жінки в часи Люблінської унії Литви й України нарівні з чоловіками вели боротьбу проти польського впливу, займаючись добродійністю, засновуючи школи, монастирі, будуючи церкви та друкуючи православні книжки. Раїна Могилянка, княгиня Вишневецька була одним із меценатів того часу.

Ладинський (Підгірський) монастир

У 1600 році монахи Київського Межигірського монастиря Іоасаф, Євфімій та Геннадій прийшли в Чернігівській землі, де зупинились на острові Густиня. Тут було засновано Свято-Троїцький монастир. Євфімій став засновником Свято-Покровського монастиря поблизу річки Ладанки. Це сталося 6 серпня 1614 року. Фундаторкою монастиря стала юна княгиня Раїна Могилянка(Вишневецька). В 1735 році пожежа вщент зруйнувала монастир з його трьома храмами, дзвіницею та іншими спорудами. Після цієї трагедії обитель відновилась швидко.13 квітня 1763 року відбулось освячення нового храму.[8]

Густинський Свято-Троїцький монастир

Густинський монастир

Густинський монастир було засновано ченцем Йоасафом у 1600 році. Місцем для монастиря Йоасаф обрав землі князів Вишневецьких на одному із островів річки Удай. Через густі ліси, які покривали острів, він отримав назву Густиня. Звідси і назва заснованого монастиря - Густинський. Допомогу монахи спочатку отримали від місцевих жителів, які несли харчі, гроші, доставляли будівельні матеріали. Так виникла церква Пресвята Живоначальної Трійці (Троїцька церква). Допомагав Йосафові Ісая Копистинський, який виклопотав у Михайла Вишневецького острів. В 1615 році князі Раїна Вишневецька видала монастирю грамоту.[9] Крім острова Густиня, монастир отримав навколишні ліси, луки та орні землі.[10]

Спасо-Преображенський Мгарський монастир

Мгарський монастир

Коштами Раїни Вишневецької видатним церковним діячем Ісаєю Копинським було засновано Мгарський Спасо-Преображенський монастир. Ісая Копинський був ігуменом Гуситинського монастиря, очолював Київське братство, брав участь у створенні Києво-Могилянської академії. Саме йому Раїна 18 січня 1619 р. довірила грамоту на заснування православного монастиря у Мгарському лісі у шести кілометрах від міста Лубни. У повісті «Близнюки» Т.Г. Шевченко повідомляє, що місце, де було споруджено монастир, Раїні вказали ангели.[11] У 1622 р. В Лубнах Ісаєю Копистинським було засновано церковне братство при храмі Пресвятої Трійці. У 1636 Ярема Вишневецький році видав акт Мгарському монастирю, що підтверджував володіння ним вільшанськими землями. Історики це пояснюють це тим, що поблизу Мгарської обителі проживали православні діячі Петро Могила та Ісая Копинський. Можливо, мали силу заповідь матері та пам’ять предків.[3] У грамоті Ярема пише:

«Я сам, памятуя и взирая на горячее и благоговейное возношение к Богу молитв отцами-монахами греческой религии, которые живут в моем имении, Монастыре Мгарском, и дабы горячее возносили молитвы за моих предков, ...отдал я им село Мгарь с доходами, мне принадлежащими, представляя им это для пользования на вечные времена».[12]

Див. також

Ярема Вишневецький

Примітки

  1. ↑ Україна молода http://www.umoloda.kiev.ua/number/1325/163/46742/
  2. ↑ Полтавщина на Різдво.Мгарський монастир http://ukroffice.org.ua/?p=1641
  3. ↑ а б Князь Єремія Вишневецький (Нечуй-Левицький Іван Семенович) http://ukrlib.in.ua/ukrayinska_literatura/nechuy-levytskyy_ivan_semenovych/knyaz_ieremiya_vyshnevetskyy-2240
  4. ↑ http://www.mgarsky-monastery.org/history.php?hid=14
  5. ↑ Юрій Рудницький «Ієремія Вишневецький. Спроба реабілітації» («Піраміда», Львів, 2008 р.
  6. ↑ "Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна". - Київ: Наукова думка, 1993. 416 с. (вид. 2-ге, переглянуте і виправлене: Київ: Критика, 2008. 472 с
  7. ↑ а б Ол. ЛУГОВИЙ ВИЗНАЧНЕ ЖІНОЦТВО УКРАЇНИ http://ukrlife.org/main/evshan/women_ua1d.html
  8. ↑ http://www.pravoslavie.org.ua/showthread.php?t=1680
  9. ↑ Ж.Гр. 1619 Жалованная грамота княгини Раины Корыбутовой Вышневецкой Густынскаго монастыря игумену Исаіи Копынскому // АЗР. – Т. IV.
  10. ↑ Подорож Україною http://www.podorozh.info/?view=ob&kod=3468
  11. ↑ Т.Г. Шевченко «Близнецы» http://lib.rus.ec/b/50429/read
  12. ↑ Музейний простір України http://prostir.museum/tourists/ua/mustseesdetails?id=45

Джерела

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Раїна_Вишневецька&oldid=8580195