Список нестандартних дат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Декілька нестандартних дат використовуються в календарях з різними цілями: деякі є явно вигаданими, деякі мають на меті створити риторичний ефект (наприклад, сарказм), а інші намагаються вирішити конкретні математичні, наукові чи бухгалтерські вимоги, чи розбіжності в календарних системах.

0 січня[ред. | ред. код]

0 січня — альтернативна назва 31 грудня.

В ефемеридах[ред. | ред. код]

0 січня — день перед 1 січня в річних ефемеридах. Він зберігає дату в тому році, для якого було опубліковано ефемериди, таким чином уникаючи будь-яких посилань на попередній рік, навіть якщо це той самий день, що й 31 грудня попереднього року.

0 січня також зустрічається в епоху для секунди ефемерид, «1900 0 січня о 12 годині ефемеридного часу».[1] 0 січня 1900 року (о полудні за Гринвічем) також був епохою, використаною в Таблицях Сонця Ньюкомба, яка стала епохою для Дублінського юліанського дня.[2]

У програмному забезпеченні[ред. | ред. код]

У Microsoft Excel епохою формату дати 1900 є 0 січня 1900 року.[3]

30 лютого[ред. | ред. код]

30 лютого — це дата, яка не зустрічається в григоріанському календарі, де місяць лютий містить лише 28 днів, або 29 днів у високосному році. 30 лютого зазвичай використовується як саркастична дата для згадки про те, що ніколи не відбудеться або ніколи не буде зроблено. Він також з'являється в деяких реформах календарів.

Шведський календар[ред. | ред. код]

Шведський календар на лютий 1712 року

30 лютого було у Швеції в 1712 році.[4]

Це сталося тому, що замість переходу з юліанського календаря на григоріанський, пропускаючи блок послідовних днів, як це було зроблено в інших країнах, Шведська імперія планувала поступово змінюватись, пропускаючи всі високосні дні з 1700 до 1740 року включно. Хоча високосний день був пропущений у лютому 1700 року, Велика Північна війна почалася пізніше того ж року, відвернувши увагу шведів від їхнього календаря, щоб вони не пропускали високосні дні в наступних двох випадках; 1704 і 1708 роки залишилися високосними.[5]

Щоб уникнути плутанини та подальших помилок, юліанський календар було відновлено в 1712 році, додавши додатковий високосний день, таким чином давши цьому році єдине відоме фактичне використання 30 лютого в календарі. Цей день відповідав 29 лютого за юліанським календарем і 11 березня за григоріанським календарем.[5][6]

Перехід Швеції на григоріанський календар був остаточно завершений у 1753 році, коли 17 лютого змінилося на 1 березня.[5]

Штучні календарі[ред. | ред. код]

Штучні календарі також можуть мати 30 днів у лютому. Наприклад, у кліматичній моделі статистику можна спростити, якщо мати 12 місяців по 30 днів. Прикладом може слугувати модель загальної циркуляції Центру Хедлі[en].[7]

Вигадані календарі[ред. | ред. код]

У творах Дж. Р. Р. Толкіна, гобіти розробили Розрахунок Ширу. Відповідно до додатка D до «Володаря перснів», цей календар уклав рік у 12 місяців по 30 днів кожен. Місяць, який гобіти називають Солмат, у тексті передається як лютий, і тому в оповіді існує дата 30 лютого.[8]

30 лютого 1951 року — остання ніч світу в оповіданні Рея Бредбері «Остання ніч світу».[9]

Зоряна дата з «Зоряного шляху» замінює числові записи Григоріанського календаря та має вигляд кількох цифр, розділених крапкою. Характерно, що головна функція зоряної дати художня і полягає в тому, аби підкреслити, що події відбуваються в майбутньому. В різних творах за «Зоряним шляхом» пропонуються різні способи обрахунку зоряної дати.

Міфи[ред. | ред. код]

Радянський календар[ред. | ред. код]

Хоча багато джерел стверджують, що 30-денні місяці використовувалися в Радянському Союзі протягом усього або частково періоду з 1929 по 1940 рік, радянський календар з 5- і 6-денними тижнями використовувався лише для призначення робочих днів і днів відпочинку на підприємствах. Григоріанський календар (з 1918 року) залишався для повсякденного використання: збережені фізичні календарі того періоду показують лише нерегулярні місяці григоріанського календаря, включаючи 28- або 29-денний лютий, що свідчить про те, що в Радянському Союзі ніколи не було 30 лютого.

Ранній юліанський календар[ред. | ред. код]

Вчений XIII століття Йоганнес де Сакробоско[en] стверджував, що в юліанському календарі лютий мав 30 днів у високосних роках з 45 р. до н.е. до 8 р. до н.е., коли Октавіан Август нібито скоротив лютий на один день, щоб віддати цей день названому на його честь місяця серпня, щоб він мав таку ж тривалість, як і місяць липень, названий на честь його прийомного батька Юлія Цезаря. Проте всі історичні докази спростовують версію Сакробоско, включаючи подвійні дати з александрійським календарем.[10]

Інший[ред. | ред. код]

Лін-Мануель Міранда та Уірд Аль Янкович відзначили 2 березня як 30 лютого дату виходу альбому Янковича «The Hamilton Polka».[11]

31 лютого[ред. | ред. код]

31 лютого на надгробку

31 лютого використовується виключно на надгробках, коли дата невідома,[12] або, принаймні в одному випадку, нібито через марновірство (скоріше помилка).[13][14]

Він також використовується (разом з 32 і 33 лютого) для розрахунку даних про погоду.[15]

0 березня[ред. | ред. код]

0 березня — альтернативна назва останнього дня лютого (28 лютого або 29 лютого у високосні роки). Він найчастіше використовується в астрономії, розробці програмного забезпечення,[16][17] та обчисленнях алгоритму Судного дня[en].

35 травня[ред. | ред. код]

35 травня використовується в материковому Китаї, щоб уникнути цензури, коли йдеться про протести на площі Тяньаньмень 1989 року, де офіційні назви суворо цензуруються Комуністичною партією, і ця подія зазвичай називається 4 червня.[18] Вона також використовується в назві німецького дитячого роману «35 травня, або Поїздка Конрада до південних морів[en]», опублікованого в 1931 році.

31 червня[ред. | ред. код]

31 червня — вигадана дата в радянському фільмі 31 червня.

Це також дата вигаданого рейду Королівських ВПС на Німеччину в романі Лена Дейтона[en] 1970 року «Бомбер[en]».

31.5 грудня за Гринвічем[ред. | ред. код]

«31.5 грудня за Гринвічем» в альманахах 1924 року — це мить, визначена для вирішення контрасту між двома різними конвенціями у визначенні цивільного часу[en], коли опівніч вважалася нульовою годиною.

32 грудня[ред. | ред. код]

32 грудня — це дата «Ночі Вартової Варти в творі „Батько Вепр“» Террі Пратчетта. Його також використовували як назву для різних творів.

32 грудня 1980 року[ред. | ред. код]

Випробувальний політ літака LearAvia Lear Fan[en] мав фінансування британського уряду, «термін дії якого закінчився наприкінці того ж року». Після скасування запланованого тестового польоту 31 грудня 1980 року через технічні проблеми перший прототип здійснив свій перший політ 1 січня 1981 року, але офіційно британські урядовці записали цю дату як «32 грудня 1980 року».[19]

Календарні реформи[ред. | ред. код]

Оскільки вирівнювання місяців є частиною обґрунтування для реформування календаря, деякі календарі реформи, такі як Всесвітній календар[en] і Постійний календар Ганке-Генрі[en] містять 30-денний лютий. Календар Symmetry454[en] призначає 35 днів для лютого, травня, серпня та листопада, а також грудня у високосному році.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Leap Seconds. Time Service Department, United States Naval Observatory. Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 31 грудня 2006.
  2. Ransom, David H. Jr. (19 листопада 1989). Program ASTROCLK: Astronomical Clock and Celestial Tracking Program with Celestial Navigation. с. 110.
  3. Lowe, Scott (11 травня 2007). How do I... Perform basic formatting in Excel 2003?. TechRepublic.
  4. February 30 Was a Real Date. timeanddate.com. Процитовано 25 квітня 2016.
  5. а б в Bauer, R. W. (1868). Calender for Aarene fra 601 til 2200. Copenhagen, Denmark: Dansk Historisk Fællesråd (1993 reprint). с. 100. ISBN 87-7423-083-2.
  6. Vallerius, Johannes (1711). Allmanach på åhret effter Christi födelse 1712. Lund, Sweden.
  7. Hadley Centre: GDT netCDF conventions. MetOffice.com. 22 листопада 2005. Архів оригіналу за 22 листопада 2005. Процитовано 21 березня 2017.
  8. Tolkien, J. R. R. (1965). Appendix D. The Return of the King (вид. 2nd). Boston: Houghton Mifflin Co. ISBN 978-0-395-08256-0.
  9. A Classic Ray Bradbury Esquire Story. esquire.com. 6 червня 2012. Процитовано 21 березня 2017.
  10. Roscoe Lamont, "The Roman calendar and its reformation by Julius Caesar", Popular Astronomy 27 (1919) 583–595. Sacrobosco's theory is discussed on pages 585–587.
  11. Greene, Andy (2 березня 2018). Lin-Manuel Miranda, 'Weird Al' Yankovic Talk New 'Hamilton Polka'. Rolling Stone. Процитовано 2 березня 2018.
  12. February 31 On Gravestone. Swampy Acres Farm Blog. 19 грудня 2018. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 13 червня 2019.
  13. Troy Taylor (2005). Weird Illinois. Sterling Publishing Co., Inc. с. 212. ISBN 9780760759431.
  14. McBride Jacobson, Molly (6 січня 2017). St. Omer Cemetery Witch Grave. Atlas Obscura.
  15. Everett, J. D. (1 січня 1863). Description of a method of reducing observations of temperature. American Journal of Science. s2-35 (103): 17—31. Bibcode:1863AmJS...35...17E. doi:10.2475/ajs.s2-35.103.17.
  16. The Astronomical Almanac for the Year 2003: Data for Astronomy, Space Sciences, Geodesy, Surveying, Navigation and Other Applications. U.S. Government Printing Office. 2001. с. K2. Bibcode:2001asal.book.....U. ISBN 978-0-11-887320-8.
  17. Tjia, John S. (2009). Building Financial Models. McGraw Hill Professional. с. 144. ISBN 978-0-07-160890-9.
  18. China tightens information controls for Tiananmen anniversary. The Age. Australia. Agence France-Presse. 4 червня 2009. Процитовано 3 листопада 2010.
  19. Lear Fan 2100 (Futura). The Museum of Flight. 2009. Архів оригіналу за 12 липня 2009. Процитовано 27 листопада 2009.

Посилання[ред. | ред. код]