Степнова Марина Львівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ровнер.
Степнова Марина Львівна
Народилася 2 вересня 1971(1971-09-02) (52 роки)
Єфремов[d], Тульська область, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність перекладачка, поетка, письменниця, редакторка, сценаристка
Сфера роботи література[1] і переклад[1]
Alma mater Літературний інститут імені Горького
Мова творів російська
Жанр роман і оповідання
CMNS: Степнова Марина Львівна у Вікісховищі

Мари́на Льві́вна Степно́ва (у дівоцтві — Ровнер; нар. 2 вересня 1971, Єфремов, Тульська область) — російська поетеса і прозаїк, редактор, перекладач, сценарист.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в місті Єфремов Тульської області в сім'ї військовослужбовця і лікаря. У 1981 році родина оселилася в Кишиневі, де у 1988 році Марина закінчила середню школу № 56. Перші три курси навчалася на філологічному факультеті Кишинівського університету, потім перевелася на факультет перекладу Літературного інституту імені Горького в Москві (випуск 1994 року)[2]. В аспірантурі Інституту світової літератури імені М. Горького вивчала творчість О. Сумарокова, літературознавча стаття «Масонські мотиви в перекладаннях псалмів О.П. Сумарокова» була опублікована в книзі «Масонство и русская литература XVIII — начала XIX в.» (2000).

Працювала головним редактором в спеціалізованому журналі з безпеки «Телохранитель». З 1997 по 2014 рік — шеф-редактор журналу «XXL».

Володіє румунською та англійською мовами. Мешкає у Москві.

Родина[ред. | ред. код]

  • Брат — В'ячеслав Львович Ровнер (нар. 1964), головний редактор «XXL».
  • Першим шлюбом була одружена з письменником Арсенієм Конецьким (нар. 1968, тоді також студентом Літінституту), деякий час публікувалася під прізвищем М. Конецька.[3]

Твори[ред. | ред. код]

Публікуватися почала як поет ще в Кишиневі, потім під час навчання в Літературному інституті — в «Літературних новинах», «Книжковому огляді», журналі «Жовтень» (як під власним ім'ям Марина Ровнер, так і під псевдонімом Конецька)[4][5][6][7]. Прозу почала публікувати в 2000 році.

Оповідання публікувалися в літературних журналах «Наша улица», «Новый мир», «Звезда», а також у журналах «Сноб» і «Esquire». В 2005 році вийшов перший роман М. Степново] — «Хірург», в 2011 році — другий роман «Жінки Лазаря». Третій роман «Безбожний провулок» вийшов у 2014 році.

Переклала з румунської мови п'єсу Михаїла Себастіана «Безіменна зірка» (1942)[8]. У перекладі Марини Степнової п'єса неодноразово ставилася в театрах Росії і України.

Премії[ред. | ред. код]

Роман «Хірург» увійшов у довгий список премії «Національний бестселер» у 2005 році, роман «Жінки Лазаря» отримав третю премію «Велика книга»[9]. Також роман «Жінки Лазаря» входив до шорт-листів премій «Російський Букер»[10], «Національний бестселер»[11][12] і «Ясна Поляна»[13] в 2012 році.

Обрана критика[ред. | ред. код]

  • Александра Гуськова Искушение частностью (О книге Марины Степновой «Женщины Лазаря») // Новый мир. — 2013. — № 3.
  • Валерия Пустовая Чувство мимимического (О книге Марины Степновой «Женщины Лазаря») // Вопросы литературы. — 2013. — № 5.
  • Станислав Секретов Женщины Огарева (О книге Марины Степновой «Безбожный переулок») // Знамя. — 2015. — № 3.
  • Станислав Секретов Будет больно! (О книге Марины Степновой «Где-то под Гроссето») // Урал. — 2016. — № 8.
  • Александр Евсюков Галерея поломанных манекенов (О книге Марины Степновой «Где-то под Гроссето») // Литературная газета. — 2016. — № 9.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Czech National Authority Database
  2. ↑ Выпускники Литинститута 1994 года
  3. ↑ С. Н. Есин «На рубеже веков: Дневник ректора» (рос.)
  4. ↑ Кирилл Ковальджи «Анна, Марина, Марина…»
  5. ↑ Стихи Марины Ровнер в журнале «Арион» (1996)
  6. ↑ О. Пустовая «Молдавский мотив»
  7. ↑ Олеся Рудягина «Современная русская поэзия Молдовы»
  8. ↑ Пьеса «Безымянная звезда», перевод Марины Степновой
  9. ↑ Три премии — четыре победителя
  10. ↑ Объявлены финалисты «Русского Букера»-2012. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 27 травня 2017.
  11. ↑ Короткий список 2012-го года. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 травня 2017.
  12. ↑ Лаврентьев М. Обмолвка Шайтанова // Литературная Россия. 11.10.2013. Архів оригіналу за 11.11.2014. Процитовано 27.05.2017.
  13. ↑ «Ясная Поляна» объявила короткий список. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 27 травня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Степнова_Марина_Львівна&oldid=40186630