Сцена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сцена театру Діоніса в Афінах в добу Римскої імперії

Сце́на (грец. σκηνή) або кін[1][2] в перекладі з давньогрецької — намет, шатро, де первісно актори готувалися до вистави. Сама вистава відбувалася в тій частині театру, яка мала назву — орхестра.

Історія[ред.ред. код]

В Стародавній Греції[ред.ред. код]

Розвиток театру і театральної архітектури вплинув на зміни сцени. Вона стала помостом, відкритим в бік глядачів. А її задня частина приймає вигляд архітектурної споруди в декілька ярусів і виконує роль і декорації, і споруди, яку використовують в ході вистав.

Споруду першої сцени пов'язують з діяльністю Есхіла. З 5 століття до н. е. сцену облямовували бічними вежами — проскеніями. Вони посилювали акустику і направляли звук в бік глядачів.

В ході історії ця частина сцени страждала найбільше і часто зберіглась у вигляді руїн. В давньогрецькому театрі це — найбільш декоративна частина з колонами, нішами, мармуровими статуями. Між колонами проскенія розміщали тодішні декорації, мальовані на полотні.

В Стародавньому Римі[ред.ред. код]

Вигляд сцени в римському театрі міста Араузіон(нині місто Оранж, сучасна Франція, на 2005 рік

Театр римських часів в місті Араузіон (нині місто Оранж, сучасна Франція), належить до найбільш випадково збережених. Фасад сцени в ньому простягся на 103 метри. Добре зберіглася і архітектурна декорація заднього плану. В головних рисах театр і сцена Римської імперії копіювали грецькі зразки. Але престижними вважалися не театри, а цирки, де виступали гладіатори. С цього приводу логічним є побудова Колізею в Римі, циркового амфітеатру для гладіаторських боїв і боїв з дикими тваринами, а не нового театру. Пішло значне розгалуження цих різновидів сценічного мистецтва і за метою, і за архітектурою.

Сцена в добу маньєризму і бароко[ред.ред. код]

Сцена театру Олімпіко, архітектор А. Палладіо, місто Віченца, вересень 2007 року.
Фіксаційний план театру Олімпіко в Віченці з пізньою добудовою ліворуч, 1776 рік.

Театральна культура на зразок античної після середньовіччя відродилася в Італії. Театр став окремим приміщенням-залом в палаці з використанням даху, що дало змогу проводити концерти і вистави в негоду.

Класичним зразком театру і сцени в ньому став театр Олімпіко, побудований архітектором Андреа Палладіо в місті Віченца. Глядацька зала мала вигляд античного амфітеатра, а сцена займала майже половину театральної будівлі. Її декор мав вигляд вулиць ідеального міста з діагональним розташуванням перспектив. Завершив будівництво театру Олімпіко учень Палладіо — Вінченцо Скамоцци. Театральне приміщення Олімпіко стало зразком для побудови перших критих театрів в Італії, це

Саме в Італії виникає сучасна глибинна сцена. Сцена копіювала складові частини давньоримського театру, але ще не використовувала театральну завісу. Пожежі в театральних будівлях, де широко використовували дерево, пізніше викликали появу завіс, що відокремлювали глядацьку залу від сцени. Трохи перегодом протипожежні завіси стали робити з використанням заліза, а самих завіс стало декілька.

Сцена як музейний експонат[ред.ред. код]

Театральна сцена 18 століття — експонат музею-садиби Останкіно, Москва.

В 20 столітті дбайливого ставлення дочекалися старі театральні споруди. Частка їх реконструйована, а частка законсервована. До випадково збережених старих театральних споруд (зі сценами) колишньої Російської імперії належать

До найбільш збережених відноситься театр в палаці Останкіно, де частково зберіглися навіть театральна машинерія 18 століття. Головним же експонатом палацу стала сама театральна сцена кінця 18 століття.

Сучасний устрій сцени[ред.ред. код]

  • Сценічна коробка
  • Портрал сцени, її фасад, повернутий в глядацьку залу
  • Дзеркало сцени, тобто її отвір, де розміщають завіси
  • Трюм під підлогою сцени, куди при необхідності зникають актори в ході вистави
  • Голосники зверху,

куди піднімають протипожежну і інші завіси

  • Кишені сцени, тобто бічні її заглибини, прикриті лаштунками
  • Робочі галереї для розташування освітлювальних приладів, пультів управління
  • Підлога сцена повинна мати невеликий ухил в бік глядацької зали
  • Підлога сцена може мати поворотне коло для швидкої зміни декорацій під час вистав тощо.

Див.також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Слово має чергування «і-о» в корені. У непрямих відмінках кон(-у/-ові/-ом/-і/-е)
  2. «Кін» у Словникові української мови в 11 томах (1970—1980) і низці старіших словників.

Джерела[ред.ред. код]

  • Всеобщая история искусств, т 1, М. 1956 (рос)
  • Краткая художественная энциклопедия. Искусство стран и народов мира, т 1, М, 1962 (рос)
  • «Кусково. Останкино. Архангельское.», серия «Города и музеи мира», М, 1976 (рос)
  • Пилявский В. И. монография «Джакомо Кваренги», Л, Стройиздат, 1981 (рос)
  • Тарановская М. З. «Карл Росси», Л, 1980 (рос)