Тересівка
| Тересівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район/міськрада | Галицький |
| Рада | Блюдники |
| Основні дані | |
| Існувало до | 1950 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°51′59″ пн. ш. 23°53′04″ сх. д. / 48.86639° пн. ш. 23.88444° сх. д.Координати: 48°51′59″ пн. ш. 23°53′04″ сх. д. / 48.86639° пн. ш. 23.88444° сх. д. |
| Карта | |
.svg)  Тересівка | |
 Тересівка | |
Тересівка (пол. Teresówka ) — колишня німецька колонія на території Долинського району.
Історія[ред. | ред. код]
Німецькі колоністи до Галичини прибули на запрошення австрійського імператора Йосифа ІІ (так звана йозифінська колонізація). На частині земель, що належали камері (державних землях), творилися німецькі поселення.
У 1880 році село належало до Долинського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, в селі було 15 будинків і 114 мешканців (2 греко-католики, 107 римо-католиків і 5 інших визнань; 2 русини-українці, 108 німців і 4 поляки). Село входило до гміни (самоврядної громади) Велдіж[1].
На 1 січня 1939 року село входило до ґміни Велдіж Долинського повіту Станиславівського воєводства Польської республіки, в селі мешкало 180 осіб (10 українців, 70 поляків та 100 німців)[2]. 17 січня 1940 року село включене до Вигодського району.
Німців радянською владою у 1940 році було депортовано до Вартегау (Німеччина) згідно із сумнозвісною угодою Молотова — Ріббентропа, поляків — у 1945 році до Польщі за «Угодою про взаємний обмін населенням у прикордонних районах».
У повоєнний час на території села тривала боротьба ОУН-УПА проти московських окупантів[3], задля позбавлення повстанців підтримки виселено українців і село припинило існування.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Teresówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 307. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 22.
- ↑ Українська Головна Визвольна Рада: документи, офіційні публікації, матеріали. — друге. — Торонто, Львів : Літопис УПА, 1994. — Т. 3: 1949—1952. — С. 162. — (Літопис Української Повстанської Армії) — ISBN 0-920092-19-5.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |