Галицький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Галицький район
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Івано-Франківська область
Код КОАТУУ: 2621200000
Населення: 61 105 (на 1.08.2013)
Площа: 723 км²
Густота: 85.2 осіб/км²
Тел. код: +380-3431
Поштові індекси: 77100—77191
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Галич
Міські ради: 2
Селищні ради: 1
Сільські ради: 38
Міста: 2
Смт: 1
Села: 68
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 77100, Івано-Франківська обл., Галицький р-н, м. Галич, пл. Волі, 1, 21-673
Веб-сторінка: Галицька РДА
Голова РДА: Івасишин Григорій Михайлович
Голова ради: Попович Богдан Миколайович

Га́лицький райо́н розташований на півночі Івано-Франківської області. Районний центр: Галич.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Район розташований на межі двох фізико-географічних регіонів: Українських Карпат та південно-західної частини Східноєвропейської рівнини. Близько 8 % території району займають ріки (серед них одна з найбільших у Європі — Дністер), озера, ставки. Районний центр — стародавнє місто Галич.

Він розміщений між такими промисловими центрами: Івано-Франківськ, Львів, Тернопіль, Стрий, Калуш, з якими з'єднаний густою сіткою сполучень.

Район багатий на природні копалини: марганцеву руду, вапняки, мергелі, суглинки, глину, пісок, гравій, торф, марганцева руда. Завдяки цьому тут розвивається місцева промисловість. Провідна галузь промисловості — харчова.

Основу промислового комплексу району складають такі підприємства:

Історія Галича[ред.ред. код]

Перша згадка про нього є у літописах (1113 р.), хоча археологи припускають, що місто виникло в середині Х ст. Колишній центр літописного Галича розташований за 6 км від сучасного міста в с. Крилос на однойменній горі. Найбільший розквіт Галича як міста й адміністративного центру припадає на період князювання Ярослава Осмомисла (11531187 рр.), згаданого в «Слові о полку Ігоревім».

У 1241 р. місто було зруйноване монгольською навалою, після чого король Данило Галицький переніс столицю до м. Холм. Старе місто залишалося резиденцією єпископа, а згодом під горою у гирлі Дністра виросло нове місто.

У 1367 р. Галич дістав магдебурзьке право. Цього ж року було збудовано дерев'яний замок, а в XVI ст. — кам'яний, руїни якого можна побачити і тепер. На місці старого Галича та його околиць нещодавно створено Національний заповідник «Давній Галич».

До найдавніших поселень району належать також Бовшів (1153 р.), Дитятин (1424 р.), Мединя (1441 р.).

Персоналії[ред.ред. код]

Населення[ред.ред. код]

Населення району сконцентроване в двох містах Бурштин і Галич, одному селищі міського типу Більшівці та 68-ми селах об'єднаних у 38 сільських рад.

У Галицькому районі проживає близько 65,6 тис. осіб в т.ч. 32,035 тис. жінок, 33,691 тис. чоловіків, 23,8 тис. міського та 41,8 тис. сільського населення, 14,2 тис. осіб працюючого населення.

Найбільші міста:

Культура[ред.ред. код]

Музеї[ред.ред. код]

У складі Національного заповідника «Давній Галич»:

Пам'ятки історико-культурної спадщини[ред.ред. код]

У національному заповіднику «Давній Галич» знаходиться ряд пам'яток загальнодержавного та світового значення, серед яких фундаменти 14 літописних церков XII—XIII ст., понад 200 пам'яток археології, 18 природоохоронних об'єктів, органічно пов'язаних з пам'ятками історії і архітектури.

Старостинський замок

У м. Галич:

  • Церкви Різдва Христового XIII—XV ст.,
  • Замок XIV—XVII ст. (руїни)

У с. Крилос:

  • Залишки княжого Галича у XI—XIII ст.,
  • Успенський собор 1157 р. (фундамент)
  • Іллінська церква XII ст. (руїни)
  • княжа криниця XII ст.
  • Успенська церква XVI ст., каплиця XV ст.

У с. Шевченкове:

  • Перлина галицької архітектури школи XII ст. церква Св. Пантелеймона,

У селищі Більшівці:

  • костьол Кармелітів XVII ст. з монастирським комплексом

Лікувальні та мінеральні води[ред.ред. код]

На території Галицького району є такі мінеральні джерела: «Чисте джерело», «Зачарована Христина», «Наша вода», «Міреллі», «Княжа криниця». Всі вони розташовані в смт. Більшівці. За своєю природною мінералізацією води відносяться до столових вод і мають чудові смакові якості. Рекомендовані для вживання українським НДІ медичної реабілітації і курортології як для пиття, так і для приготування їжі. Мінералізація води становить 0,4—0,8 г/дм куб, що, на відміну від вод з високою мінералізацією, дає змогу вживати її для пиття в необмеженій кількості

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]