Тернівка (притока Самари)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Велика Тернівка, Тернівка
Річка в районі міста Тернівки
48°50′20″ пн. ш. 36°30′53″ сх. д. / 48.83890000002777754° пн. ш. 36.5149000000277724° сх. д. / 48.83890000002777754; 36.5149000000277724
Витік на південний захід від смт Близнюків
• координати 48°50′20″ пн. ш. 36°30′53″ сх. д. / 48.83890000002777754° пн. ш. 36.5149000000277724° сх. д. / 48.83890000002777754; 36.5149000000277724
Гирло Самара, на території Придніпровської низовини
• координати 48°30′15″ пн. ш. 36°02′34″ сх. д. / 48.50430000002777575° пн. ш. 36.04280000002777484° сх. д. / 48.50430000002777575; 36.04280000002777484
Басейн басейн Дніпра
Країни: Україна Україна
  Харківська область
  Дніпропетровська область
Регіон Дніпропетровська область
Харківська область
Довжина 80 км
Площа басейну: 942
Притоки: Домаха (права)
Водяна, Вишнева, Журавка (ліві)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Велика Тернівка, Тернівка[⇨] — річка в Україні, права притока Самари (басейн Дніпра), в межах Лозівського району Харківської області та Павлоградського району Дніпропетровської області[1][2].

Назва[ред. | ред. код]

Гідронім Велика Тернівка[3][4] виник семантичним способом від назви рослини терен (терн), що утворює колючі зарості по сухих балках і ярах в долині річки — терни[5][6][7]. Існує декілька десятків інших подібних йому суфіксальних топонімів України[8]. Прикметник Велика застосовується для розрізнення від інших аналогічних назв річок басейну Самари (Тернівка, Тернівка), іншої притоки Самари нижче за течією Мала Тернівка[9].

Перша достеменна згадка про річку зустрічається у московській «Книзі Великому кресленню», де вона згадується як Терновка[9]. На середньомасштабній версії Генеральної карти України права притока Самари Гійома Левассера де Боплана 1650 року річка підписана як Ternuka R.[9]. У працях Дмитра Яворницького річка зустрічається під назвою Мала Самара із датуванням 1681 роком[10]. На російській генеральній карті українських земель 1743 року підписана як Верхняя Терновка[11], проте з 1788 року на генеральних картах підписується як Велика Терновка, Велика Тернова[12][13], пізніше звично як Велика Тернівка[14], «при реке Великой Терновке… слобода Большая Терновка»[15]. У Географічній енциклопедії України стаття про річку подана під гаслом Тернівка[1], так само її назва подається в «Каталозі річок України» 1957 року видання (під номером 2060)[2]. Уповноважений картографічний орган ДНВП «Картографія» унормовує використання україномовної назви річки Тернівка[16][17]. У Державному водному кадастрі спеціалізованої Державної агенції водних ресурсів України (ДАВРУ) річка зареєстрована під назвою — Велика Тернівка[18]. Відповідно, цією назвою послуговуються місцеве воднобасейнове управління та інші державні органи України[19].

Опис[ред. | ред. код]

Довжина 80 км, площа водозбірного басейну 942 км²[1]. Похил річки 0,7 м/км. Долина трапецієподібна, завширшки 2,5—3 км[1]. Заплава двостороння. Річище помірно звивисте (в середній течії місцями дуже звивисте), пересічна ширина 10 м. Праві береги здебільшого вищі та крутіші від лівих. Живлення переважно снігове, у верхів'ї часто пересихає[1]. Льодостав з грудня по березень[1]. Має багато стариць. Вода використовується на технічне й сільськогосподарське водопостачання, споруджено кілька ставків[1].

Розташування[ред. | ред. код]

Бере початок на південний захід від смт Близнюків. Тече територією Придніпровської низовини (південь Харківської та північний схід Дніпропетровської областей) спершу на захід, далі — переважно на південний захід[1]. Впадає у річку Самару на південному заході від міста Тернівки.

Притоки[ред. | ред. код]

Населені пункти[ред. | ред. код]

Розташовані над річкою села, селища, місто, від витоків до гирла: Миролюбівка, Ганно-Рудаєве, Рудаєве, Мар'ївка, Новоселівка, Софіївка Перша, Зубове, Роздолівка, Милівка, Уплатне, Васюкове, Олексіївка, Григорівка, Микільське, Андріївка, Самійлівка, Дмитрівка, Криштопівка, Зелене, Миколаївка Друга, Нова Русь, Мар'ївка, Кохівка, Нова Дача, Богданівка, Тернівка[4].

Цікавий факт[ред. | ред. код]

Місце, де нині річка Тернівка впадає до річки Самари, зникло від підтоплення шахтними водами, внаслідок чого утворено озеро. За спогадами деяких очевидців там стояли кам'яні баби.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и ГЕУ, 1993, с. 283.
  2. а б Каталог річок України, 1957, с. 120.
  3. Велика Тернівка // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  4. а б Тернівка // Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — С. 632. — 15 000 прим.
  5. Терн // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Етимологічний словник топонімів України, 2014, с. 469.
  7. Янко М. Т., 1998, с. 350.
  8. терн // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  9. а б в Словник гідронімів України / уклад. І. М. Железняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко [та ін.] ; редкол.: К. К. Цілуйко (голова) та ін. — К. : Наукова думка, 1979. — С. 559—561.
  10. Эварницкий Д. И. Вольности запорожских козаков. Издание второе. — СПб., 1898. — 427 с.
  11. Генеральная карта от Киева по реке Днепру до Очакова и по степи до Азова, 1743. Рукопис. ЦДВІА, ф. ВУА, од. зб. 20114
  12. Генеральная карта Новороссийской и Азовской губерний с показанием разделения оных на уезды и смежности к оным других губерний и прочих земель. Сочинена сентября 1778. Рукопис. ЦДВІА, ф. ВУА, од. зб. 20126.
  13. Генеральная карта, представляющая части земель Екатеринославского наместничества, Таврической области, Польши, Римской и Турецкой империй. 1788. Рукопис. ЦДВІА, ф. ВУА, од. зб. 20147
  14. Маштаков П. Л. Список рек Днепровского бассейна. — СПб., 1913
  15. Россия. Полное географическое описание нашего отечества. Настольная и дорожная книга. Т. VII. Малороссия. — СПб., 1903. Т. XIV. Новороссия и Крым. — СПб., 1910
  16. Національний атлас України / НАН України, Інститут географії, Державна служба геодезії, картографії та кадастру ; голов. ред. Л. Г. Руденко ; голова ред. кол. Б. Є. Патон. — К. : ДНВП «Картографія», 2007. — 435 с. — 5 тис. прим. — ISBN 978-966-475-067-4.
  17. Дніпропетровська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина / відп. ред. Т. В. Погурельська. — К. : ТОВ «Видавництво „Мапа”», 2001. — 20 с. — ISBN 966-7620-03-4.
  18. Інформація про водогосподарську обстановку за тиждень — Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області Державного агентства водних ресурсів України[недоступне посилання]
  19. Попередня оцінка ризиків затоплення району басейну річки Дніпро [Архівовано 2021-04-18 у Wayback Machine.] — Державна служба надзвичайних ситуацій України

Література[ред. | ред. код]