Тіні забутих предків (повість)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тіні забутих предків
Tini predkiv.jpg
Жанр Повість
Автор Михайло Коцюбинський
Мова українська
Написаний 1911

«Тіні забутих предків»  — повість Михайла Коцюбинського, написана під враженням його перебування на Гуцульщині. В творі розповідається про кохання Івана і Марічки, українських Ромео і Джульєтти. Яскраво передано побут і життя гуцулів.

Історія написання[ред.ред. код]

Повертаючись із Італії влітку 1910 року, Михайло Коцюбинський заїхав у карпатське село Криворівню. Короткі відвідини того чарівного краю з мальовничою природою та первозданним побутом мешканців гір не дали письменникові достатньо матеріалу для твору. Проте бажання написати про «незвичайний казковий народ», гуцулів, не полишило його. Коцюбинський ще раз відвідав гуцульський край, де вивчає звичаї, побут, фольклор його мешканців. На думку письменника гуцули й у XX ст. залишились язичниками. Враження від «чарівного полону» горян лягли в основу повісті.

Сюжет[ред.ред. код]

На початку твору розповідається про закохану молоду пару — Івана та Марічку. Вони належали до ворогуючих гуцульських родів Палійчуків і Гутенюків, боротьба між якими тривала уже давно. Проте це не стало на заваді їхньому коханню. Згодом Іван тривалий час змушений перебувати в наймах на полонині, а повернувшись він дізнається про смерть Марічки. Іван важко переживає загибель коханої:

«Великий жаль вхопив Івана за серце. Зразу його тягло скочити з скелі у крутіж: «На, жери і мене!» Але потому щемлячий тусок погнав його в гори, далі од річки. Затуляв вуха, щоб не чути зрадливого шуму, що прийняв в себе останнє дихання його Марічки. Блукав по лісі, поміж камінням, в заломах, як ведмідь, що зализує рани, і навіть голод не міг прогнати його в село. Знаходив ожини, гогози, пив воду з потоків і тим живився. Потому щез. Люди гадали, що він загинув з великого жалю, а дівчата склали співанки про їхнє кохання та смерть, які розійшлися по горах»[1].

«Шість літ не було чутки про нього, на сьомий раптом з'явився». Одружився з Палагною та почав «ґаздувати». З часом Палагна стала «любаскою» сусіда Юри. Іван про це знав, проте йому було байдуже, тому що він не міг забути Марічку та змиритися з болем. Якось хлопець пішов у гори й почув там голос Марічки, попрямував за ним і зустрів кохану у вигляді нявки. Після короткої розмови вона зникла, натомість Іван зустрів чугайстра і спробував відволікти його, запросивши у танок, щоб Марічка могла якнайдалі утекти. Після танцю з лісовиком головний герой пішов за голосом коханої і зірвався в урвище. Наступного дня його ледь живого знайшли пастухи. Згодом він помер, і його поховали за місцевими звичаями (з танцями і розвагами).

Герої[ред.ред. код]

  • Іван Палійчук  — дев'ятнадцята дитина у родині. Не відчуваючи себе комфортно серед людей, часто втікає в ліс. Добре знається на травах ще з семи років. Згодом знайомиться із Марічкою, дівчинкою з ворожого роду. Між дітьми зав'язується дружба, а згодом — кохання. Після смерті батька хлопець змушений іти працювати на полонину, і коли повертається, дізнається, що Марічка загинула. З великого горя Іван йде в ліс і там живе шість років. Потім повертається додому, одружується з Палагною. Закінчується його життя зустріччю із нявкою в образі Марічки. Іван йде за нею в ліс без страху, але мара зникає при появі чугайстра, доброго лісового духа. Потім Іванові вчувається її голос, і він, слідуючи за ним, падає з гори.
  • Марічка Гутенюк  — кохана Івана. Познайомилася з Іваном ще з малечку. Поетична душа, складає і співає пісні, в той час як Іван грає на флоярі. Передчуває, що щасливо жити їм разом не судилося. Згодом, коли Іван пішов в найми, гине в Черемоші під час повені.
  • Палагна  — дівчина з багатого роду, добра господарка. Але вона не була вдоволена своїм мрійливим чоловіком, який все більше любив пасти маржинку, а не ходити коло хати. Не розуміла вона й Іванових пісень. Палагна стає коханкою сусіда Юри.
  • Юра  — мольфар, людина, наділена надприродними здібностями. Йому під силу відігнати градову хмару чи, навпа­ки, викликати дощ, урятувати худобу чи звести людину — залеж­но від обставин та уподобань. Стає коханцем Палагни і прагне звести чарами Івана зі світу.

Екранізація[ред.ред. код]

У 1964 вийшла однойменна екранізація Сергія Параджанова. Головні ролі виконували Іван Миколайчук (Іван), Лариса Кадочникова (Марічка), Тетяна Бестаєва (Палагна), Спартак Багашвілі (Юра).

Режисер згадував:[2]:

"Я давно мріяв створити фільм, в якому на повний голос можна було б розказати про поетичну, талановиту душу українського народу".

Після прочитання повісті М. Коцюбинського у Параджанова одразу виникло бажання її поставити. Таким чином він знайшов твір, що відповів його мистецьким уподобанням[3]:

"Ми хотіли зробити фільм про вільну людину, про серце, яке хоче вирватися, звільнитися від побуту, від дрібних пристрастей і навичок... Ми відкривали для себе Карпати не як етнографічний матеріал. Любов, відчай, самотність, смерть - ось фрески з життя людини, які ми створили."

Мистецькі проекти[ред.ред. код]

Гастролі одного твору[ред.ред. код]

Літературно-мистецький проект «Гастролі одного твору», що проходитиме у Вінниці, присвячений 150-річчю з дня народження М. Коцюбинського. Головна мета проекту: Коцюбинський — по-новому![4]

Подія включатиме у себе міні-експозицію робочого кабінету письменника, театралізовану презентацію міні-експозиції, що створена на основі повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Актори «Експериментального вуличного театру» м. Вінниці розкажуть історію створення повісті, що буде чергуватися з театром тіней — уривками повісті. Все дійство буде посилюватися відео-інсталяцією.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Цитата і текст виділений курсивом у статті "Сюжет" подаються із повісті. Ростислав Чопик. "УСЕ для школи Українська література 10 клас Михайло Коцюбинський", 2001. Ст. 43
  2. «Соціалістична культура», 1965, № 2, стор.20. Бесіда з кореспондентом.
  3. «Вечное движение».- «Искуство кино», 1966, № 1, стор.64, 65.
  4. Мистецький проект у Вінниці

Джерела[ред.ред. код]

  • Новий довідник: Українська мова та література. — К.: ТОВ «КАЗКА», 2005. — 864 с. ISBN 966-8055-08-X
  • У вінок Михайлу Коцюбинському / Збірник статей і повідмлень. З нагоди 100-річчя з дня народження і 50-річчя з дня смерті видатного українського письменника. — К., 1967


Література Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.