Уза (Гомельський район)
|
село Уза | ||||
| Транслітерація назви | Uza | |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 52°23′07″ пн. ш. 30°53′10″ сх. д. / 52.38527777780555539° пн. ш. 30.88611111113889152° сх. д.Координати: 52°23′07″ пн. ш. 30°53′10″ сх. д. / 52.38527777780555539° пн. ш. 30.88611111113889152° сх. д. | ||||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Область | Гомельська | |||
| Район | Гомельський | |||
| Рада | Бобовицька | |||
| Перша згадка | XVIII століття | |||
| Населення | 200 осіб (2004) | |||
| Часовий пояс | UTC+3:00 | |||
| Поштовий індекс | 247038 | |||
| Телефонний код | +375-232 | |||
| Автомобільний код | 3 | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 279 км | |||
  Уза | ||||
  Уза Уза (Гомельська область) | ||||
 | ||||
 Уза у Вікісховищі | ||||
Уза (біл. Уза) — село в Бобовицькій сільради Гомельського району Гомельської області Білорусі.
Географія[ред. | ред. код]
Розташування[ред. | ред. код]
У 5 км на південний захід від Гомеля.
Гідрографія[ред. | ред. код]
На річці Уза (притока річки Сож). На сході меліоративні канали, в тому числі Мильчанська канава.
Транспортна мережа[ред. | ред. код]
Планування складається з прямолінійної вулиці, орієнтованої з південного заходу на північний схід і забудованої двосторонньо, дерев'яними будинками садибного типу.
Історія[ред. | ред. код]
У складі Великого князівства Литовського[ред. | ред. код]
Виявлене археологами городище ранньої залізної доби (за 1 км на південь від села) свідчить про заселення цих місць з давніх часів. За письмовими джерелами відома з XVIII століття як село в Речицькому повіті Мінського воєводства Великого князівства Литовського.
У складі Російської імперії[ред. | ред. код]
Після Першого поділу Речі Посполитої (1772) — в складі Російської імперії. З 1775 року у володінні фельдмаршала графа Петра Олександровича Рум'янцева-Задунайського, з 1834 року — фельдмаршала князя Івана Федоровича Паскевича. У 1816 році в Новиківській економії Гомельського маєтку. У 1830 році діяли млин, сукновальня. Через село проходила поштова дорога з Речиці в Гомель. У 1868 році поміщик Філончик володів тут 2483 десятинами землі, мав питний будинок. Згідно з переписом 1897 року розташовувалися: хлібозаготівельний магазин, вітряк, в Дятловицькій волості Гомельського повіту Могильовської губернії. У 1909 році в однойменному фільварку, який знаходився поруч, 1608 десятини землі. З 1913 року діяли земська школа і телеграф.
У складі БРСР[ред. | ред. код]
У 1926 році працювали поштовий пункт і школа, в Давидівській сільраді Гомельського району Гомельського округу. У 1930 році організований колгосп «Червона Уза». Під час німецько-радянської війни 31 житель загинув на фронті. У 1959 році в складі колгоспу «Перемога» (центр — село Червоне).
У складі Республіки Білорусь[ред. | ред. код]
До 1 серпня 2007 року — у складі Давидівської сільської ради[1].
Станом на 2021 рік село знаходиться у складі Бобовицької сільської ради[2].
Населення[ред. | ред. код]
Чисельність[ред. | ред. код]
- 2004 — 87 господарств, 200 жителів.
Динаміка[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Об упразднении Давыдовского сельсовета и изменении границ Бобовичского сельсовета Гомельского района. pravo.levonevsky.org. Процитовано 23 серпня 2021.
- ↑ Бобовичский сельсовет (Гомельский район, Гомельская область) Список населенных пунктов. www.radzima.net. Процитовано 21 серпня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз. ISBN 985-11-0303-9 ISBN 985-11-0302-0
| ||||||||