Головинці
| Транслітерація назви | Halavincy | |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 52°24′28″ пн. ш. 31°08′39″ сх. д. / 52.40777777780555624° пн. ш. 31.14416666669444567° сх. д.Координати: 52°24′28″ пн. ш. 31°08′39″ сх. д. / 52.40777777780555624° пн. ш. 31.14416666669444567° сх. д. | ||||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Область | Гомельська | |||
| Район | Гомельський | |||
| Рада | Улуковська | |||
| Перша згадка | XVI століття | |||
| Населення | 865 осіб (2004) | |||
| Часовий пояс | UTC+3:00 | |||
| Поштовий індекс | 247007 | |||
| Телефонний код | +375-232 | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 291 км | |||
  Головинці | ||||
  Головинці Головинці (Гомельська область) | ||||
 | ||||
 Головинці у Вікісховищі | ||||
Головинці (біл. Галавінцы[1]; рос. Головинцы) — село в Улуковській сільській раді Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь.
.jpg)
Географія[ред. | ред. код]
Розташування[ред. | ред. код]
У 6 км на схід від Гомеля.
Гідрографія[ред. | ред. код]
На річці Іпуть (притока річки Сож).
Транспортна мережа[ред. | ред. код]
На автодорозі Добруш — Гомель. Планування складається з дугоподібної вулиці, південна частина якої має майже меридіональну, а північна – широтну орієнтацію. На півдні та півночі її перетинають короткі вулиці. Забудова двостороння, дерев'яна, садибного типу. Неподалік села знаходиться залізнична станція Ларищево.
Історія[ред. | ред. код]
Велике князівство Литовське[ред. | ред. код]
За письмовими джерелами відома з XVI століття як садиба у Гомельському старостві Речицького повіту Мінського воєводства Великого князівства Литовського. У 1640-х роках згідно з інвентарем Гомельського староства село, 4 дими, 2 служби. Згідно з привілеєм короля Августа III від 5 листопада 1762 року у володінні Фащів.
Російська імперія[ред. | ред. код]
Після Першого поділу Речі Посполитої (1772) — у складі Російської імперії. У 1841 році збудовано дерев'яну церкву. З 1866 року працювала зернодробарка. У 1885 році діяли церковнопарафіяльна школа, 3 вітряки. З другої половини XIX століття діяло народне училище (1889 року 74, 1905 року — 106 учнів), працював магазин, в якому продавали хліб. Відповідно до перепису 1897 року у Гомельській волості Гомельського повіту Могилівської губернії. У 1909 році 1218 десятин землі та 36 десятин землі належали церкві.
Друга світова[ред. | ред. код]
Торішнього серпня 1941 року, під час наступу німців на Добруш, біля села партизани разом із частинами Червоної Армії завдали окупантам великих втрат. З 1926 діяв поштовий пункт. З 8 грудня 1926 року по 30 грудня 1927 року центр Головинської сільради Гомельського району Гомельського округу. У 1931 році організовано колгосп. Під час німецько-радянської війни у вересні 1943 року німецькі окупанти спалили 50 дворів та вбили 100 мешканців. У 1962 році до села приєднано село Новий Двір. У складі радгоспу «Берізки» (центр — село Березки). Розміщуються середня школа, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, їдальня, 2 магазини.
Населення[ред. | ред. код]
Чисельність[ред. | ред. код]
- 2004 рік — 334 господарства, 865 мешканців
Динаміка[ред. | ред. код]
| |||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
- Андрій Федорович Гуцов (нар. 1967) — білоруський письменник, перекладач.
- Марія Василівна Козлова (1922—2005) — Герой Соціалістичної Праці.
Література[ред. | ред. код]
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз. ISBN 985-11-0303-9 ISBN 985-11-0302-0
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. ISBN 985-458-131-4 (DJVU [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]).