Хосе́ Сантамарі́я (ісп.José Santamaría, нар.31 липня1929, Монтевідео) — колишній уругвайський та іспанський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.
Один з найкращих захисників в історії світового футболу, виступав за дві команди і дві збірні. Одна з легенд мадридського«Реала». Колишній тренер збірних Іспанії різного рівня. Після завершення тренерської кар'єри — активний член асоціації ветеранів мадридського «Реала».
Хосе Еміліо Сантамарія народився 31 липня1929 року в родини іспанськихемігрантів з Галісії. Його батьки були родом з міста Рібадавія, звідки поїхали в Уругвай у пошуках кращого життя. Перші роки родини були пов'язані з фінансовими труднощами, але поступово батько сімейства зміг виправити своє економічне становище, внаслідок чого сім'я переїхала на віллу на околиці міста Монтевідео, де й народився Сантамарія. Вілла перебувала неподалік стадіону Сентенаріо, поряд з яким пройшло все дитинство Сантамарії.
Сантамарія почав свою кар'єру в молодіжному складі клубу «Атлетіко Посіто», який складався з дітей, що живуть в сусідніх районах. Команда була надзвичайно бідна, а тому часто гравцям не вистачало грошей на екіпіровку. На ігри «Посіто» часто ходив один з місцевих жителів, що тримав магазин в районі галісійських емігрантів. Саме він, маючи зв'язки у вищих колах клубу «Насьональ» та будучи пристрасним уболівальником команди, в листопаді 1944 року запросив Сантамарію на перегляд до «Насьоналя», куди Хосе і був прийнятий.
Одночасно з грою в «молодіжці» «Насьоналя», Сантамарія працював у франко-італійському банку, і закінчив поєднувати дві професії лише у віці 17-ти років, з початком гри за першу команду клубу. 26 квітня1947 року Сантамарія дебютував в основному складі «Насьоналя». Спочатку Сантамарія грав на позиції лівого захисника або в центрі півзахисту[1], але 1949 року він був переведений у центр оборони, де вже виступав до кінця своєї кар'єри. За «Насьональ» Сантамарія грав до 1957 року, ставши з клубом 5-ти кратним чемпіоном Уругваю.
Гру Сантамарії помітили ще на чемпіонаті світу1954 року, де був присутній президент мадридського клубу «Реал»Сантьяго Бернабеу, який вже тоді хотів купити талановитого захисника, але покупку відклали через нестачу коштів у «королівського клубу», витрачених на Альфредо Ді Стефано роком раніше, а місце центрального захисника «закрили» Торресом.
Навесні 1957 року, у віці 28-ми років, Сантамарія все ж перейшов у «Реал» та одразу ж був поставлений на місце ліберо. За «Реал» Сантамарія провів 446 матчів, з них 226 в чемпіонаті Іспанії, 50 в Кубку чемпіонів, 58 в кубку Іспанії, 2 в міжконтинентальних кубках и 108 товариських ігор. Разом з «вершковими» Сантамарія став шестиразовим чемпіоном Іспанії, 4-разовим володарем Кубка європейських чемпіонів, переможцем Міжконтинентального кубка та володарем Кубка Іспанії. Свій останній матч у кар'єрі Сантамарія провів 15 вересня1966 року проти «Гамбурга», в якому німецький клуб переміг з рахунком 2:1.
1952 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни 20 матчів.
Уругвай
Іспанія
.svg){kind=small}
Чемпіон Іспанії (5):
Володар Кубка Іспанії з футболу (1):
Володар Кубка європейських чемпіонів (4):
