Хуана I Божевільна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хуана I Божевільна
Королева Кастилії та Леону
Juan de Flandes 003.jpg
Правління 26 листопада 1504 - 12 квітня 1555
Імена Juana
Дата народження 6 листопада 1479(1479-11-06)
м. Толедо, Іспанія
Дата смерті 12 квітня 1555(1555-04-12) (75 років)
м. Тордесільяс, Іспанія
Місце поховання Capilla Real, м. Гранада, Іспанія
Попередник Ізабелла I Кастильська
Діти 1. Елеонора Австрійська
2. Карл V
3. Ізабелла Австрійська
4. Фердинанд I
5. Марія Венгерська
6. Катерина Австрійська
Наступник Карл V
Династія Трастамара
Батько Фердинанд II Арагонський
Мати Ізабелла I Кастильська

Хуа́на I Божеві́льна (ісп. Juana I la Loca; Іоанна Божевільна *6 листопада 1479—†12 квітня 1555) — королева Кастилії та Леону з 1504, а номінально — до своєї смерті в 1555 році; королева Арагону з 1516; донька іспанського короля Фердинанда II та Ізабелли I.

Дружина герцога Бургундського Філіпа Красивого. Після його смерті збожеволіла і була заслана в монастир. Королівствами замість неї правили її батько Фердинанд та старший син Карл V.

Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Сім'я і питання престолонаслідування[ред.ред. код]

Juanalaloca.jpg

Хуана була дочкою Католицьких монархів - Фердинанда II Арагонського і Ізабелли Кастильской, чий шлюб став початком фактичного об'єднання роздробленої Іспанії.

Незважаючи на те, що Фердинанд і Ізабелла мали 5 дітей, що вижили, ситуація зі спадщиною об'єднаної корони Кастилії і Арагона залишалася критичною. По-перше, хлопчиком з них виявився тільки один - Хуан Астурійський. У число залишилися 4 інфант входила Хуана і три її сестри. Одна з них - Катерина Арагонська, в політичних цілях була видана заміж за Генріха VIII Англійського. Дві інші (Ізабелла Астурійська і Марія Арагонська) стали по черзі першої та другої дружинами португальського короля Мануела I.

Іоанна ж в 1496 у була видана заміж за ерцгерцога Філіпа Австрійського, сина імператора Максиміліана.

Хуана-спадкоємиця[ред.ред. код]

На наступний рік (1497) несподівано помер її брат - інфант Хуан Астурійський. Виникла загроза монархічної унії Кастилії і Арагона. Після цього спадкоємицею була обрана наступна за старшинством принцеса - Ізабелла Астурійська. Але в 1498 вона померла під час пологів. Народжений нею немовля - Мігел (Мігель), короткий час був спадкоємцем трьох корон - батьківській португальської та обох іспанських. Але дитина померла в 1500. Наступною за старшинством виявлялася Хуана.

Так як її шлюб починав приносити плоди (до 1500 у вона народила вже двох дітей, у тому числі одного хлопчика), це гарантувало певну стабільність у спадкуванні корони. Але коли в 1502 у Хуана з чоловіком приїхала до Іспанії з його нідерландських володінь, королева Ізабелла, її мати, переконалася, що чутки про нестабільному психічному стані дочки виявилися правдою.

Заповіт Ізабелли[ред.ред. код]

У 1502 г. Ізабелла, королева Кастилії, мати Хуани, склала заповіт, згідно з яким вона призначала дочку своєї єдиною спадкоємицею в Кастилії. Але особливо обумовлювала, що державою від імені дочки буде керувати і правити її батько Фердинанд II, в тому випадку, якщо та виявиться недієздатною. Зять, Філіп Австрійський, в останній волі Ізабелли згаданий не був.

Смерть матері і чоловіка[ред.ред. код]

«Хуана над труною чоловіка». Ф.Праділья


Після смерті Ізабелли Кастильской в 1505 р. кортеси, відповідно до вищеописаного документом, визнали Хуану королевою Кастилії. Але її чоловік Філіп I оголосив, що регентом новоспеченої королеви буде все-таки він, а не її батько Фердинанд. Таким чином, Філіп став першим королем Кастилії з династії Габсбургів під ім'ям Філіп I. Але не пройшло й року, як восени 1506 Філіп раптово захворів і помер. Перед цим тесть встиг звинуватити його в тому, що він тримає Хуану в ув'язненні і править від її імені незаконно. Країна стояла на порозі війни. (Несподівану смерть Філіпа пов'язували, в тому числі, і з отруєнням. Говорили, що наказ віддав Фердинанд).

Після смерті обожнюваного дружина королева впала в несамовитий стан. Вона їздила з його тілом по Кастилії, не давала поховати, і періодично розкривала труну, щоб поглянути на Філіпа.

У Кастилії запанувала анархія. Король Фердинанд був спішно покликаний з Арагона, щоб взяти кермо влади в свої руки. Філіпа поховали. А Хуану в 1509 у за розпорядженням батька відправили в замок Тордесильяс під невсипущий нагляд. Вона залишалася там до 1555 роки, що залишилися 44 роки свого життя. Її батько помер у 1516 у, після чого управляти Кастилией (і до того ж і Арагоном) став її син Карлос (Карл V) , майбутній імператор. Хуана до самої смерті вважалася законною королевою, про позбавлення влади її ніде офіційно не оголошувалося. Втім, її ім'я намагалися не афішувати. Після довгого самітницького існування вона померла у віці 76 років.

Номінально, будучи королевою до своєї смерті, вона стала і продовжує бути досі найстарішим за віком монархом Кастилії і Леона. Пізніше, жоден з монархів Іспанії не прожив більше неї.

Похована поряд із чоловіком та батьками в Королівської капелі в Гранаді.

Душевна хвороба Хуани[ред.ред. код]

«Портрет інфанти Хуани», Майстер житія св. Йосипа, Вальядолід

Питання, якою мірою Хуана страждала справжнім божевіллям, а в якій мірі ці чутки були пов'язані із зусиллями трьох чоловіків, що правили від її імені (чоловіка, батька і сина), до теперішнього часу остаточно не вирішене. Істина невідома. Письмові джерела говорять наступне:

Характер[ред.ред. код]

У дівоцтві Хуана відрізнялася замкнутим меланхолійним характером, воліла усамітнення. Заміж її видали в 17 років.

Життя в шлюбі[ред.ред. код]

Хуан Фландес. Портрет Філіпа Красивого

Перша інформація про нестабільність її стану почала надходити після укладення шлюбу з Філіпом Красивим в 1496. Пара жила в Нідерландах, двір відрізнявся радості та в куртуазністю. Контраст із звичної похмурої релігійністю того життя, до якої вона звикла в Іспанії, був незвичайний. Відзначали, що Хуана шалено закохалася в власного чоловіка, а він, перший час оточивши молоду дружину теплотою і ласкою, незабаром повернувся до своїх численних коханка м.

Хуана ревнувала. Крім того, майже покинута у ворожій атмосфері бургундського двору, позбавлена ​​компанії співвітчизниць, вона відчувала себе самотньою. Придворні ставилися до неї вороже. Відзначалися серйозні спалахи ревнощів, істерики. Крім того, по відношенню до чоловіка вона проявляла надмірну нав'язливість. Він же почав її відверто уникати. Нервові припадки траплялися часто. Хуана всю ніч могла кричати і стукати в стіну.

В 1498 р. її мати королева Ізабелла послала в Нідерланди особливого емісар а, щоб той дослідив ситуацію, але Хуана відмовилася відповідати на його запитання. Повернувшись, посланник доповів Ізабеллі про меланхолії, нещасливому стані інфанти і відсутності будь-якого впливу на політику.

Загострення ситуації[ред.ред. код]

Хуан Фландес. Портрет Ізабелли Кастильской
Портрет Фердинанда II Арагонського

В Іспанію летіли донесення про дивну поведінку спадкоємної принцеси. В 1501 р. Хуана з чоловіком були покликані до Іспанії, так як Хуана стала спадкоємицею після смерті брата і сестри. В 1502 р. Ізабелла Кастильська склала особливе заповіт.

Філіпу при манірному іспанському дворі, де жінок ховали, стало нудно. Після одного зі скандалів в грудні 1502 він практично втік на батьківщину, до улюбленого бургундського двору, залишивши в черговий раз вагітну дружину в Іспанії. Дізнавшись, що чоловік поїхав, Хуана впала в сказ і зовсім втратила голову. Вона рвалася слідом за чоловіком, маючи намір навіть проїхати через території Франції, де в той час взагалі йшла війна. Думка про те, що Філіп будинку негайно оточить себе розкішними красунями, зводила її з розуму. Стан її було так важко, що мати була змушена помістити її під охороною в замок Ла Мота, де вона нарешті народила чергову дитину - Фердинанда.

Спочатку її не відпускали за станом здоров'я, потім через порушено сполучення через війну у Франції, нарешті, батьки стали просити спадкову принцесу залишитися і вчитися правити королівством. Але після чергового скандалу, коли Хуана наговорила матері безліч різких слів, їй дали виїхати.

Вона повернулася в Нідерланди в квітні 1504. Виявивши, що Філіп дійсно завів собі фаворитку, Хуана обрізала тієї розкішне волосся. Чоловік ударив її по обличчю і замкнув на кілька днів у кімнаті. Хуана впадала в істерику і оголошувала голодування. Придворних жінок при ній не залишилося.

Критичний пік[ред.ред. код]

У 1505 р. вона стала королевою Кастилії після смерті матері. За наказом Фердинанда кортесам були зачитані донесення з Нідерландів: вони дозволяли відразу ж показати, що одна з умов заповіту Ізабелли виконано, Хуана дійсно розумово нестабільна, і за неї повинен правити регент. Але Філіп не збирався віддавати владу над країною тестю. Той, хто контролював Хуану, той і повинен був бути регентом. Раптово Філіп помер.

Смерть чоловіка на наступний рік, 25 вересня 1506 сильно подіяла на Хуану:

  • Вона не відходила від його тіла
  • Довгий час опиралася похорону
  • Потім впала в сильну депресію, з тимчасовими нападами сказу, які робили необхідним за нею постійний нагляд.
  • Була на останніх місяцях вагітності, що посилювало її стан
  • Їздила з траурною процесією по країні і кілька разів наказувала розкривати труну щоб подивитися на чоловіка (тут їй ставлять діагноз некрофілія і некроманія)
  • Шалено ревнуючи навіть мертве забальзамоване тіло, вона забороняла наближатися жінкам до процесії.
  • Вона цуралася суспільства і часто закривалася (тут говорять про агорафобії)

Колоритна легенда свідчить, що вона наказувала розкривати труну щоночі і обіймала забальзамовані останки улюбленого чоловіка. Проте, історики стверджують, що труна вона наказала відкрити перший раз лише через 5 тижнів після смерті Пилипа, щоб спростувати чутки про те, що його тіло було викрадено. Сталося це, коли труну знаходився в тимчасовій гробниці в Бургосі.

Через деякий час в Бургосі почалася чума. Королева наказала рухатися в Торкемада - це було по дорозі в Гранаду, місто, де знаходилася усипальниця монархів, і куди вона везла тіло чоловіка. Коли йшли приготування до від'їзду, труну було відкрито другий раз (з тією ж метою).

Процесія пересувалася виключно ночами - «так як бідній вдові, яка втратила сонце своєї душі, нема чого показуватися на світлі дня». Дні Хуана проводила в монастирях. У жіночих монастирях вона не зупинялася, будь-яким жінкам наближатися до тіла було заборонено. Одного разу процесія помилково зупинилася на нічліг в жіночому монастирі. Їм довелося спішно збиратися і їхати, як тільки помилка була помічена.

У січні 1507 вона нарешті звільнилася від тягаря дівчинкою Катериною в селі Торкемада. Тоді труну був відкритий в третій раз, і Хуана знову подивилася на останки улюбленого чоловіка.

У Торкемада Хуана прожила кілька місяців, нікуди не відлучаючись. Отримавши звістки, що її батько відплив з Неаполя і готовий прийняти владу, вона наказала відкрити труну вчетверте, наостанок. До Гранади вона так і не доїхала.

Інший елемент легенди - що Хуана їздила з труною чоловіка по країні кілька років (до 3). Це також перебільшення. Датування і маршрут простежується досить чітко. Одна з версій свідчить, що ченці могли вселити Хуані думка, що Філіп може воскреснути (існувало пророкування про принца, який зробить це через 14 років після смерті). Таким чином, її бажання не хоронити його і забезпечити вільний доступ отримує ще одне пояснення.

Батько помістив її в Тордесильяс.

Життя в ув'язненні[ред.ред. код]

Народжена після смерті батька Катерина Австрійська - інфанта Каталіна, була залишена матері. Хуана виховувала Каталіну в Тордесильяс. Коли майбутня королева Португалії вже дівчиною була забрана звідти до двору напередодні підготовки шлюбу, всі відзначали її деяку неадекватність.

Мати ставилася до дитини, як до останнього, що залишилося у неї від чоловіка. Вона вважала, що він говорить з нею за допомогою лепет а немовляти. Ліжко дівчинки містилася в алькові кімнати, потрапити в який можна було лише повз Хуани. Єдиною розвагою дитини було дивитися у вікно. Компанію Хуані становили лише дві жінки. Забрати Каталіну у істеричною матері було неможливо.

Коли в 1516му після смерті Фердинанда новий король, її син Карл, майбутній імператор, приїхав з сестрою Елеонорою відвідати матір, він був вражений не тільки тим, наскільки вона нехтувала гігієною і комфортом для себе і для дочки, але також і тим який спосіб життя вела Хуана. Її звичайною їжею був хліб і сир. Їх залишали у її двері. Вона не допускала, щоб хто-небудь бачив, як вона їсть. Карл сказав правоохоронцям: «мені здається, самої потрібною і необхідною річчю буде, щоб ніхто не міг побачити Її Величність. Тому що нічого доброго з цього вийти не може ».

Формулювання діагнозу[ред.ред. код]

Подібні курйози будуть зустрічатися практично на всьому протязі існування роду Габсбургів, нащадки якого будуть часто-густо плодами кровозмісних шлюбів між родичами з різних гілок цієї династії. Неадекватність, вроджені відхилення і недоліки, які є наслідком близької спорідненості між подружжям, стануть свого роду відмітною рисою Габсбургів. Хуана Божевільна в особі історії стала лише одним з перших членів династії, схильних настільки типовому душевному недугу.

Діти[ред.ред. код]

Хуана народила шістьох дітей:

  1. Елеонора Австрійська (1498 - 1558)
  2. Карлос (Карл V) (1500 - 1558)
  3. Ізабелла Австрійська (1501 - 1526)
  4. Фернандо (Фердинанд I) (1503 - 1564)
  5. Марія Угорська (1505 - 1558)
  6. Катерина Австрійська (1507 - 1578)


Хуана в мистецтві[ред.ред. код]

Фігура Хуани приваблювала артистів. Переважно, періоду романтизм а - завдяки її нерозділеного кохання, ревнощів і відданості.

У літературі[ред.ред. код]

  • П'єса в чотирьох актах Felipe el Hermoso (1845) - Eusebio Asquerino and Gregorio Romero.
  • П'єса La Locura de Amor (1855) - Manuel Tamayo y Baus.
  • П'єса «Santa Juana de Castilla» (1918) - Гальдос, Беніто Перес
  • Роман El Pergamino de la Seducción (The Scroll of Seduction) (2005) - Gioconda Belli. Дія відбувається в сучасності. Професор зачаровує юну Студенка історією про Хуана, спокушає її, внаслідок чого дівчина сприймає дух божевільної королеви і її переживання. Таким чином, історія показується очима сучасної людини.
  • The Last Queen: A Novel of Juana La Loca - CW Gortner

У музиці[ред.ред. код]

У живописі[ред.ред. код]

  • Картина в стилі історизм Juana la Loca (1877) - Francisco Pradilla.
  • Картина в стилі академізм Joanna the Mad with Philip I the Handsome - Louis Gallait.