Толедо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Толедо
Toledo
—  Муніципалітет  —
Толедо увечорі: вид на алькасар і собор міста
Толедо увечорі: вид на алькасар і собор міста
Прапор
Прапор		 Герб Толедо }}}
Герб
Координати: 39°51′24″ пн. ш. 4°01′28″ зх. д. / 39.85667° пн. ш. 4.02444° зх. д. / 39.85667; -4.02444
Країна Іспанія
Автономна спільнота Кастилія-Ла-Манча
Провінція Толедо
Комарка Толедо
Населене ~ 7 ст. до н.е.
Площа
 - Повна 232,1 км²
Висота над р.м. 529 м 
Населення (2009) INE
 - Усього 82 291
 - Густота 354,5/км²
Поштові коди 45001-45009
Телефонний код(и) +34
Веб-сайт: www.ayto-toledo.org
Толедо (Іспанія)
Толедо
Толедо

Толедо (ісп. Toledo, лат. Toletum, араб. طليطلة, Ṭulayṭulah) — місто в центральній частині Іспанії, адміністративний центр автономної спільноти Кастилія-Ла-Манча і провінції Толедо. В минулому столиця держави вестготів та, пізніше, Кастилії. За свою багату культурну спадщину та багато збережених споруд різних часів історії міста з 1986 року місто занесене до списку Світової спадщини. Населення міста станом на 2009 рік становило 82 тис. мешканців.

Зміст

Історія [ред.]

Назва [ред.]

Сучасна назва міста походить від давньоримської «Толетум». 192 року до н. е. римлянин Марк Фульвій Нобіліор з військом відвоював місцевість у племені карпетан і заснував тут фортецю «Толетум». Римляни колонізували місцевість.

На околицях знайшли поклади залізних руд, що сприяло подальшому розвитку поселення, що карбувало навіть власні монети. Сучасні розкопки в околицях міста відкрили залишки давньоримських вілл, акведуку, практично зруйнованого нині.

Мавританський період [ред.]

Магазин холодної зброї

З 418 року містом заволоділи вестготи і зробили своєю столицею. Під час військового захоплення Іберійського півострова маври 712 року відвоювали Толедо у вестготів. Почався 350-річний арабський період історії міста.

Толедо став центом виробництва холодної зброї, спорудження мечетей та арабської науки.

Значна частина будівель арабського періоду пізніше була зруйнована, а мечеті без суттєвих перебудов перетворені на католицькі храми.

Риси арабо-мавританської архітектури зберігають лише стародавня забудова та декілька споруд:

  • Міська брама Пуерта дель Соль
  • церква Санта Марія ла Бланка, колишня мечеть
  • дзвіниця церкви Сан Томе, перебудована з мінарету
  • колишня мечеть Баб-аль-Мардум (архітектор мавр Муса ібн Алі, 999) та інші.

Залишки мавританської архітектури [ред.]

  • В інтер'єрі Синагоги

  • Брама де Сокодовер

  • Пуерта дел Сол ( брама ).

  • Фортечна стіна

Збережена єврейська сінагога Ель Трансіто [ред.]

  • Nave & columns, Toledo synagogue, Spain, ZM (42).JPG
  • Sinagoga del Tránsito interior2.jpg
  • Sinagoga del Tránsito interior1.jpg
  • Tolede.el Transito.intérieur.JPG

Іспанський період [ред.]

25 травня 1085 року вояки короля Альфонсо VI Кастильського відвоювали місто у маврів. Толедо стало резиденцією королів Кастілії і залишалося нею до 1561 року, доки новий іспанський король не переніс столицю в Мадрид.

Довгий час Толедо був релігійним центом Іспанії та могутньої католицької інквізиції.

Церкви Толедо [ред.]

  • Церква Санта Леокадія

  • Церква Сан Ільдефонсо (Івана Хрестителя)

  • Церква Санто Томе

  • Церква Св. Марка

Катедральний собор Толедо [ред.]

  • Головний фасад

  • Cathédrale de Tolède1.JPG

  • Свято

  • План собору

Катедральний собор, Ювелірні скарби [ред.]

  • Tesoro Toledo --3.JPG
  • Tesoro Toledo--12.JPG
  • Tesoro Toledo--4.JPG
  • Tesoro Toledo--14.JPG

В 20 столітті [ред.]

Місто мало постраждало під час громадянської війни В Іспанії між вояками Франко та республіканцями. Після встановлення диктатури Франко він навідався в місто і був у захопленні від середньовічної забудови міста. Стародавню частину міста не перебудовували, зробивши своєрідним недоторканим заповідником. Сучасне будівництво було дозволене лише в передмістях. Стародавнє Толедо щасливо уникло нівелювання історичних кварталів та їх банальної модернізації. Наново відбудований лише стародавній палац Алькасар, що постраждав під час боїв франкістів з республіканцями.

Місто стоїть на скелі і майже не має рослинності. Толедці з Середньовіччя будували заміські садибки «сігаральєс», куди підводили струмки та рясно садовили дерева.

Іспанський живопис в музеях міста [ред.]

  • Худ. Луїс Моралес, Оплакування Христа

  • Худ. Луїс Моралес, Скорботна Богоматір

  • Худ.невідомий, Янгол божого війська

  • Фрагмент ретабло

  • Худ.Хуан Кареньо де Міранда, княжна де Феріа

  • Худ.Хуан Кареньо де Міранда, король Карл ІІ.

  • Худ.Франсіско Байєу, проповідь Св. Еухеніо.

  • Худ. Франсіско Байєу, Милосердя Св. Елладіуса.

  • Худ. Франсіско Гомес де Сандовал і Ройяс, герцог де Лерма

  • Худ.Ель Греко,Свята Родина зі Св. Анною

  • Худ. Ель Греко, Хрещення в Іордані, фрагмент

  • Худ.Ель Греко, Євангеліст Лука.

Персоналії [ред.]

Визначні місця Толедо [ред.]

Історичний центр міста
  • Історичний центр міста
  • церква San Román, 13 ст.
  • Єврейське гетто
  • Фортречні мури
  • Пуерта дел Сол (міська брама)
  • Руїни давньоримського цирку та акведуку
  • Мечеть Баб аль-Мардум , 10 ст., нині церква дель Крісто де ла Лус
Міська брама Бісагра
  • Єврейська синагога, найстаріша зі збережених в Європі
  • Королівський палац Алькасар
  • Замок Сан-Сервандо
  • Шпиталь Санта-Круз,16 ст.
  • Шпиталь Тавера (1541—1603 рр.)
  • Монастир францисканців Сан Хуан де лос Рейес, 15 ст., готика
  • Цистерціанський монастир Санто-Домінго-ель-Антігуо (1085 р.)
  • Монастир Святої Урсули в стилі мудехар, 15 ст.
  • Церква Санто Томе
  • Церква Сан Ільдефонсо, бароко
  • Церква Санта Марія ла Бланка (12 ст), перебудована з синагоги
Церква Крісто де ла Лус, перебудова мечеті 10 ст.
  • Монастир Св. Урсули, Стиль Мудехар, 14 ст.
  • Церква Сантьяго де Аррабал, перебудована з мавританської мечеті 12 ст.
  • Катедральний собор Св. Марії, готика
  • Шпиталь Тавера
  • Міська брама Бісагра
  • Міст Алькантара
Панорама Толедо

Музеї Толедо [ред.]

  • Музей сефардів, синагога Ель Трансіто
  • церква San Román, 13 ст., музей вестготської культури
  • Музей-шпиталь Санта-Круз,16 ст.
  • Музей Ель Греко, після реконструкції.

Міста побратими [ред.]

Джерела [ред.]

  • Cruz Muñoz, Julio de la (coordinador). Historia de Toledo. Editorial Azacanes (1997). ISBN 84-88480-19-9.
  • Dorado Badillo, Ángel. Toledo. 20 años de ayuntamiento democrático (1979–1999). Volumen I. Editorial Azacanes. ISBN 84-88480-66-8.
  • Martínez Gil, Fernando. La Invención de Toledo. Imágenes históricas de una identidad urbana. Biblioteca Añil. ISBN 84-934140-7-7.
  • Palomero Plaza, Santiago. Historia de la Sinagoga de Samuel Ha Leví y del Museo Sefardí de Toledo. Ministerio de Cultura. ISBN 84-8181-339-5
  • Каптерева Т. П. «Искусство Испании»,М, 1989 (рос)
  • Juan Campos Payo This is Toledo. History, Monuments, Legends.. — Toledo: Artes Graficas Toledo S. A., 2002.

Посилання [ред.]

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Толедо

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Толедо&oldid=12444961