Художній музей Мілвокі
Художній музей Мілвокі  | |
|---|---|
.jpg) | |
| 43°02′23″ пн. ш. 87°53′49″ зх. д. / 43.03989400002777188° пн. ш. 87.89704200002778123° зх. д.Координати: 43°02′23″ пн. ш. 87°53′49″ зх. д. / 43.03989400002777188° пн. ш. 87.89704200002778123° зх. д. | |
| Тип | мистецький |
| Країна |
 США[2] |
| Розташування | Мілвокі, Вісконсин |
| Адреса | Мілвокі |
| Стиль | хай-тек |
| Архітектор | Сантьяго Калатрава[3] і Ееро Саарінен[3] |
| Засновник | Frederick Laytond[3] |
| Засновано | 1888[1] |
| Відкрито | 1957 |
| Відвідувачі | 400 000 |
| Сайт | mam.org |
  Художній музей Мілвокі (США) | |
 | |
 Художній музей Мілвокі у Вікісховищі | |
Художній музей Мілвокі англ. Milwaukee Art Museum — художній музей у Мілвокі (штат Вісконсин, США). Один з найбільших музеїв у Сполучених Штатах, його колекція містить близько 25 000 творів мистецтва[4].
Історія[ред. | ред. код]
Починаючи з 1872 року були створені кілька організацій для того, щоб заснувати мистецьку галерею в Мілвокі, оскільки місто було зростаючим портовим містом, де практично не було об'єктів для проведення великих художніх виставок. Протягом принаймні дев'яті років всі спроби створити велику художню галерею зазнавали невдачі. Однак незабаром Олександр Мітчелл пожертвував всю свою колекцію творів мистецтва для першої постійної художньої галереї міста.
1888 року групою художників і місцевих бізнесменів була створена Художня асоціація Мілвокі. У тому ж році англо-американський бізнесмен Фредерік Лейтон побудував приміщення для своєї галереї мистецтв (знесено в кінці 20 століття). 1911 року в безпосередній близькості від галереї мистецтв Лейтона було споруджено будинок Інституту мистецтв Мілвокі, призначений для проведення виставок і зберігання художніх колекцій.
Центр мистецтв Мілвокі (нині Художній музей Мілвокі) був створений, коли 1957 року Інститут мистецтв Мілвокі і Художня галерея Лейтона об'єднали свої колекції і переїхали в будівлю військового меморіалу округу Мілвокі, спроектовану Ееро Сааріненом.
1975 року архітектор Девід Келер зробив прибудову до будівлі Саарінена, збільшивши площу експозиції. 2001 року іспанський архітектор Сантьяго Калатрава побудував павільйон Квадраччі в стилі біо-тек. Павільйон має рухливий сонцезахисний дах, два крила розмахом 66 метрів, які піднімаються вранці і опускаються вночі (а також в негоду).
У листопаді 2015 року відкрилася ще одна будівля музею, спроектована архітектором Джеймсом Шилдсом[5].
-
Музей вночі -
Інтер'єр музею -
Павільйон Квадраччі ввечері -
Вид на павільйон Квадраччі з півдня
Колекція[ред. | ред. код]
У колекції музею майже 25 000 творів мистецтва (від старожитностей до сучасних робіт), які розміщені на чотирьох поверхах. Колекція включає картини європейських майстрів від XV до XX століття і картини, скульптури, гравюри, малюнки, фотографії, предмети декоративно-ужиткового мистецтва американських майстрів від XVII до XX століття. Серед кращих в колекції — мистецтво американського декору, німецький експресіонізм, народне і гаїтянські мистецтво і американське мистецтво після 1960 року.[6][7]
У музеї зберігається одна з найбільших колекцій творів Джорджії О'Кіф[8][9], а також таких художників, як Гюстав Кайботт, Нардо ді Чоне, Франсіско де Сурбаран, Жан-Оноре Фраґонар, Вінслов Гомер, Огюст Роден, Едгар Дега, Клод Моне, Габріеле Мюнтер, Анрі Тулуз-Лотрек, Френк Ллойд Райт, Пабло Пікассо, Жуан Міро, Марк Ротко, Роберт Гобер і Енді Воргол.
У колекції також представлени картини таких європейських художників як Франческо Боттічіні, Ян Сварт ван Гронінген, Фердинанд Боль, Ян ван Гоєн, Гендрік ван Вліет, Франц фон Ленбах («Баварська дівчина»), Фердинанд Георг Вальдмюллер, Карл Шпіцвеґ, Адольф Вільям Бугро, Жан-Леон Жером, Гюстав Кайботт, Каміль Піссарро, Альфред Веруш-Ковальський («Зима в Росії»), Жуль Бастьєн-Лепаж і Макс Пехштайн.
-
Храмовий кулон з двома птахами, Україна, XII століття -
Підвіска з левом, між 1600 і 1650 роками -
Брошка, Tiffany & Co., бл.1900 -
Нардо ді Чоне, «Мадонна з дитиною», бл.1350 -
Ян ван Амстел, «Христос і паломники Еммауса», бл.1540 -
Ян Сварт ван Гронінген, Триптих, 1550 -
Антоніс ван Дейк, Портрет леді Маргарет Тафтон, бл.1632 -
Йоганн Георг Мейер, «Дівчина, яка читає», 1848 -
П'єр-Огюст Ренуар, «Пейзаж у Бужіалі», 1873 -
Адольф Вільям Бугро, «Гомер і його поводир», 1874 -
Андреас Ахенбах, «Рибний ринок в Остенде», 1886 -
Джорджія О'Кіф, «Прапор», 1918
_with_Two_Birds_-_Walters_44297.jpg)
_-_Homer_and_his_Guide_(1874).jpg)
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Музею [Архівовано 23 вересня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Milwaukee Art Museum (MUSEUM, MILWAUKEE, WISCONSIN, UNITED STATES) [Архівовано 23 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Милуокский музей искусства: крылатый проект / Artageless-com [Архівовано 23 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Barry Adams, "On Wisconsin: Like its director, the Milwaukee Art Museum is transformed" / State Journal
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ а б в https://mam.org/info/history.php
- ↑ Collections / Milwaukee Art Museum. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 23 вересня 2018.
- ↑ Graham Kilmer, "Milwaukee Art Museum Unveils New Addition" / Urban Milwaukee. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 30 вересня 2018.
- ↑ Sarah Hauer, "Art museum's Haitian collection explores spirituality, history, daily life" / Milwaukee Journal Sentinel. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
- ↑ Chris Foran, "Dark shadows overtake Milwaukee Art Museum" / Milwaukee Journal Sentinel. Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 23 вересня 2018.
- ↑ Mary Bergin, "Milwaukee Art Museum gets new look with $34 million overhaul" / Leader-Telegram. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
- ↑ Amy Bertrand, "Milwaukee: More than just beer here" / St.Louis Post-Dispatch. Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.