Клод Моне
| Клод Моне | |
| Claude Monet | |
 автопортрет |
|
| Дата народження | 14 листопада 1840 |
|---|---|
| Місце народження | Париж |
| Дата смерті | 5 грудня 1926 (86 років) |
| Місце смерті | Жіверні |
| Національність | француз |
| Жанр | живопис |
| Напрямок | імпресіонізм |
| Вплив | Ежен Буден |
Клод Моне́ (фр. Oscar-Claude Monet, *14 листопада 1840 — †5 грудня 1926) — французький живописець, один із засновників імпресіонізму.
Зміст |
[ред.] Біографія
Клод Оскар Моне народився 14 листопада 1840 в Парижі. Коли хлопчикові було п'ять років, родина переїхала до Нормандії, у Гавр. Батько хотів, щоб Клод став бакалійником і приєднався до сімейного бізнесу, але син з дитинства захоплювався образотворчим мистецтвом, зокрема із задоволенням малював карикатури. На морському узбережжі Нормандії Моне зустрів Ежена Будена, відомого пейзажиста і одного з провісників імпресіонізму. Буден показав юному художнику деякі прийоми живописної роботи з натури.
У 1860 р. Моне був призваний до армії і потрапив до Алжиру, але там він захворів на тиф. Втручання тітоньки допомогло художнику демобілізуватися, і він повернувся додому вже в 1862 році.
Моне вступив до університету на факультет мистецтв, але швидко розчарувався в пануючому там підході до живопису. Покинувши навчальний заклад, він незабаром вступив у студію живопису, яку організував Шарль Глейр. У студії він познайомився з такими художниками, як Огюст Ренуар і Фредерік Базіль. Вони були практично однолітками, дотримувалися схожих поглядів на мистецтво і незабаром склали кістяк групи імпресіоністів.
Популярність Моне приніс портрет Камілли Донс, написаний у 1866 р. («Камілла, або портрет пані в зеленій сукні»). Камілла потім стала дружиною художника, і у них народився син Жан.
Після початку франко-пруської війни в 1870 р. Моне їде в Англію, де знайомиться з роботами Джона Констебла і Уїльяма Тернера. Після повернення до Франції в кінці 1872 Моне пише свій знаменитий пейзаж «Враження. Сонце, що сходить» (Impression, soleil levant). Саме ця картина і дала назву групі імпресіоністів і цілого художнього напрямку. Картина була показана на першій імпресіоністській виставці в 1874 р.
На початку 1920-х у Моне розвивається катаракта, через що йому довелося перенести дві операції. Художник помер 5 грудня 1926 р. у Живерні і був похований на місцевому церковному цвинтарі.
[ред.] Творчість
Ранні картини Моне, такі, як «Жінка в зеленому» (1866), «Жінки в саду» (1867), та деякі пізніші — «Міст в Аржантейлі» (1874), «Скелі в Бель-Іль» (1886) — відзначаються свіжістю і багатством колориту. В пізніших творах, наприклад, «Враження. Схід Сонця» (1873), «Бульвар Капуцинів у Парижі», (1873), а особливо в картинах останніх років — серія «Стіжки» (1890 — 1891), «Тополі» (1891—1892), види Лондона (1900 — 1904) — Моне захопився передачею суб'єктивних, випадкових, скороминучих вражень, самодостатніми експериментами в розкладанні кольорів. Кращі твори Моне належать до надбань реалістичного мистецтва.
[ред.] Пам'ять
На честь Моне названий кратер на Меркурії та астероїд 6676 Моне.
Англійська письменниця Єва Файджес у своєму романі «Світло» описує один день з життя Клода Моне — від світанку до заходу сонця.
[ред.] Галерея
-
Враження. Схід Сонця, 1872
-
Бульвар Капуцинів В Парижі,1873
-
Гавань
-
Став з ліліями, 1899
[ред.] Посилання
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: category:Claude Monet |
