Огюст Роден
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Огюст Роден | |
| François-Auguste-René Rodin | |
Худ.Альфонс Легро, портрет О.Родена ( малюнок ). |
|
| Ім'я при народженні | Рене Франсуа Огюст Роден |
|---|---|
| Дата народження | 12 жовтня 1840 |
| Місце народження | Париж |
| Дата смерті | 17 жовтня 1917 |
| Місце смерті | Париж |
| Національність | француз |
| Громадянство | Франція |
| Жанр | монументальна пластика, портрети |
| Навчання | Антуан Барі |
| Роки творчості | 1864 - 1917 |
| Вплив | імпрессіонізм |
| Вплив на | Антуан Бурдель |
Рене Франсуа Огюст Роден ( франц François-Auguste-René Rodin, 12 12 жовтня 1840, Париж — 17 жовтня 1917, Медон, поблизу Парижа) — французький скульптор. Один з засновників імпресіонізму у скульптурі.
Роден був сином дрібного чиновника. Навчався в Парижі у Школі малювання і математики (у 1854—1857) та у А. Л. Барі в Музеї природної історії (1864). У 1864—1871 працював в майстерні А. Кар'є-Беллеза. Виконував моделі дрібної декоративної пластики (у тому числі для порцеляни Севрскої національної мануфактури). У 1871-77 оздобив монументально-декоративною скульптурою декілька будівель Брюсселю. У 1875 відвідав Італію, де захопився мистецтвом скульпторів Мікеланджело, Донателло і Лоренцо Гіберті. З 1877 вивчав пам'ятники французької готики.
Досконалість притаманна вже раннім роботам Родена («Людина зі зламаним носом», 1864). Статуї «Бронзова епоха» (1877), що втілює пробудження людства, його сум'яття перед майбутнім, і проникнені пафосом пророцтва статуї «Пророк Іоанн-Хреститель» (1879) в повній мірі притаманні характерні для Родена філософська глибина задуму, гостра життєвість й енергійне моделювання обсягів.
У 1884—1888 Роден створив для м. Кале групу «Громадяни Кале» (бронза, встановлена в 1895), що подає мешканців Кале, здатних нажертву заради порятунку рідного міста (події облоги міста англійським королем в 14 ст.). Драматичне звучання всієї сцени в цілому, її суперечлива емоційна атмосфера, відчуття духовної напруженості героїв, лаконічна і в той же час глибока характеристика кожного з персонажів народжуються завдяки неспокійно дрібно ритму композиції, різких контрастів статичних фігур і фігур, повних руху.
З 1880 і до кінця життя Роден працював над великою горельєфню композицією «Ворота пекла», навіяною «Божественною комедією» Данте, мотивами античної міфології, біблійних легенд, поезії Ф. Війона та сучасної Роденові поезії і символічно втілює світ людських пристрастей. Окремі теми цієї композиції Роден розробляв у вигляді самостійних творів. Це гостро гротескна фігура «Та, яка була чудовою Ольмьєр» (1885), пронизана тонкою поезією група «Поцілунок» (1886), наповнена внутрішньою силою і духовною величчю статуя «Мислитель» (1888).
З середини 1880-х рр. в творчості Родена зростає тяжіння до ускладненя символічних образів, до виявлення полярних, вкрай сильних людських емоцій — від ясної гармонії та ліризму до повного відчаю і похмурої зосередженості. Поступово змінюється і манера Родена: його твори набувають ескізного, ніби незакінченого характеру, контрастнішою стає гра світла й тіні, а моделювання форм, іноді текучих — підкреслено мальовничим. Це дозволяло Родену передати враження повільного, часом болісного народження форм зі стихійної, аморфної матерії силою «духовного пориву».
На відміну від імпресіоністів-живописців Роден завжди схилявся до позачасових, загальнолюдських сюжетів. Разом із тим він завжди зберігав відому визначеність форм і надавав особливого значення їх фактурності як важливому засобу загострення образу.
Все ж таки втрата відчуття монументальності вирізняє такі роботи Родена, як пам'ятники В. Гюго (мармур, 1886-1900) та О. де Бальзака (бронза, 1893-97; встановлений в 1939) в Парижі, проект «Вежі праці» (гіпсова модель, 1899). У той же час Р. продовжував створювати портретні погруддя, що вирізняються гостротою і цілісністю передачі характеру людини, його внутрішнього світу (бюсти: Ж. Далу, 1883, А. Рошфора, 1897). Особливу художню цінність становлять динамічні й легкі по виконанню малюнки й офорти Родена. Варіанти всіх названих скульптурних творів митця (в гіпсі, бронзі, мармурі) знаходяться в Музеї Родена в Парижі, а також у багатьох музеях світу.