Хімічні атаки під час російсько-української війни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Протягом російсько-української війни мали місце численні випадки атак із застосуванням отруйних речовин.

Перші випадки атак із застосуванням хімікатів були зафіксовані під час боїв за термінали Донецького аеропорту в 2015 році. З початком повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року низка експертів та політиків попереджали про імовірність застосування росією хімічної зброї[1].

Наприкінці 2023 — початку 2024 року російські війська перейшли до систематичного застосування в бойових діях хімічних боєприпасів з речовинами подразнювальної дії.

Передісторія[ред. | ред. код]

І росія, і Україна є сторонами Женевського протоколу 1925 року «про заборону застосування на війні задушливих, отруйних або інших подібних газів та бактеріологічних засобів» та Конвенції про заборону хімічної зброї[2].

Історія[ред. | ред. код]

Одна зі скинутих на позиції українських прикордонників граната К-51
Знайдена в серпні 2022 року під Сулигівкою (Харківська область) ручна аерозольна граната РГР «Рулет-ВВ»
Виявлена 14 грудня 2023 року нова російська аерозольна граната РГ-Во з отруйною речовиною CN

Російські бойовики вдались до застосування хімічних гранат К-51 (речовина CS) під час боїв за термінали Донецького аеропорту в 2015 році[3]. Тоді було неодноразово помічено застосування сльозогінної отруйної речовини проти українських захисників[4][5].

Про застосування таких гранат неодноразово повідомляли українські військові під час повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року. Зокрема, про застосування проти них отруйних речовин задушливої та подразнювальної дії українські військові повідомляли під час боїв за Маріуполь (що не дивно, адже в квітні 2022 року офіційний представник російських окупаційних військ у Донецькій області Едуард Басурін відкрито закликав до застосування хімічної зброї проти захисників Маріуполя, аби полегшити росіянам штурм заводу «Азовсталь»)[6][7] та за Бахмут[8].

9 грудня 2022 року під час засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні Європейський Союз навіть засудив застосування гранат із сльозогінним газом російськими військовими[9].

2 травня 2023 року державний російський «Перший канал» повідомляв, що російські війська застосовували бойові отруйні речовини проти українських військ. В репортажі командир батальйону розповів, що скидав на українські позиції гранати К-51 з безпілотників[7].

В другій половині грудня 2023 року 810-та бригада морської піхоти Чорноморського флоту Росії відкрито підтвердила застосування нею хімічних гранат К-51 в бойових діях на лівому березі Дніпра — оприлюднили публікацію та відео «скидання гранат К-51 з безпілотників» на українські позиції[10][11].

Станом на першу половину січня 2024 року український Генеральний штаб зафіксував 626 фактів застосування російськими загарбниками боєприпасів з отруйними хімічними речовинами. При цьому, такі випадки стають лише частішими. Станом на середину січня відбувалось близько 10 таких випадків застосування хімічних боєприпасів щодня[12]. Протягом січня 2024 року Сили Оборони України зафіксували 229 випадків, а протягом лютого — 250 випадків застосування російськими загарбниками отруйних речовин подразнювальної дії, із них — 244 випадки застосування аерозольних гранат. Таким чином, загальна кількість зафіксованих випадків сягнула 1068[13][14]. Протягом березня 2024 року вже було зафіксовано 371 випадок застосування хімічних боєприпасів, а загальна кількість сягнула 1412 від лютого 2023 року[15].

За даними українського Генерального штабу, що найчастіше російські загарбники використовують гранати, такі як К-51, РГР, які скидає з БПЛА. Також застосовуються і саморобні вибухові пристрої, споряджені речовинами подразнювальної дії. А також здійснюються артилерійські обстріли снарядами із вмістом хімічно небезпечних речовин[12]. В грудні 2023 року зафіксовано застосування нових аерозольних гранат виробництва 2023 року РГ-Во з отруйною речовиною подразнювальної дії CN[16]. Військові повідомляли про застосування росіянами й інших отруйних речовин: хлоропікрину, синильної кислоти, тощо з летальними наслідками[17].

Зазвичай, скидами аерозольних гранат росіяни намагаються примусити українських військових покинути бліндажі після чого на них скидають або звичайні уламкові гранати, або ж обстрілюють іншими боєприпасами[14]. Натомість, на тлі проблем з постачанням засобами особистого захисту українські настанови радили солдатам у гіршому випадку (зокрема, якщо не вдалось вдягнути протигаз) залишатись в укриттях й перетерпіти перші кілька хвилин поки не відбудеться звикання до хімікату[17].

Придушення протестів[ред. | ред. код]

Див. також: Протести цивільного населення України російській окупації України (2022) та Російська окупація Херсонської області

Російські загарбники вдавались до застосування сльозогінних гранат для придушення мирних акцій протесту в окупованих ними містах.

16 березня 2022 року в окупованому Скадовську стався перший відомий випадок застосування хімічних боєприпасів — сльозогінних гранат для придушення мирної акції протесту на окупованій території. Мешканці міста виступили проти викрадення окупантами мера міста Олександра Яковлева, його заступника Олександра Грищенка, та секретаря міськради Юрія Палюхи[18][19].

Перші 3 тижні окупаційний контингент не перешкоджав проведенню акцій протесту на площі Свободи в окупованому Херсоні, проте 21 березня 2022 року росіяни заборонили проведення масових акцій[20]. Попри це того ж дня херсонці знову вийшли на протест, який був розігнаний світлошумовими та сльозогінними гранатами[21].

Техногенні катастрофи[ред. | ред. код]

Див. також: Удари по об'єктах критичної інфраструктури України під час російсько-української війни
Хмара азотної кислоти здіймається над Сєвєродонецьком внаслідок удару по заводу «Азот», 31 травня 2022 року

В ході боїв за Сєвєродонецьк 31 травня 2022 року війська агресора завдали повітряного удару по хімічному підприємству «Азот» і знищили у ньому цистерну з азотною кислотою. Внаслідок цього авіаудару утворилась хмара випарів кислоти рожевого кольору[22]. В першій половині квітня 2022 року в ході боїв за Рубіжне, що знаходиться поруч, мало місце кілька ударів по цистернах з азотною кислотою[23][24][25]. Внаслідок отруєння випарами азотною кислотою серед захисників міста траплялись випадки ураження дихальних шляхів[26].

Також траплялилсь численні випадки з витоком аміаку внаслідок російських ракетних ударів. Так, в квітні 2022 року уламки російської ракети пошкодили цистерну на території Тернопільської області, з пошкодженої ємності аміак потрапив у річку Іква[27].

21 березня 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу росіянами заводу «Сумихімпром» було пошкоджено резервуар з аміаком. Під загрозою опинилось село Новоселиця[28].

20 травня 2022 року крилатою ракетою повітряного базування було завдано удару по промисловому підприємству з добривами в Одеській області. Запах аміаку було відчутно аж в Миколаєві, але, за даними ДСНС України загрози людям не було[29].

30 травня 2022 року було пошкоджено дренажний клапан аміакопроводу Тольятті — Одеса у Бахмутському районі. Завдяки тому, що аміакопровід на той час газ не перекачував і високого тиску в ньому не було, то район ураження був невеликий і значної небезпеки для людей витік газу не становив[30]. 6 червня 2023 року аміакопровід був знову пошкоджений, але тепер вже в Куп'янському районі Харківської області. За оцінками, в атмосферу потрапило 134 тон аміаку. Отруйну хмару віднесло вітром в бік тимчасово окупованих території Луганської та Донецької областей[31].

Розслідування[ред. | ред. код]

І росія, і Україна є сторонами Женевського протоколу 1925 року «про заборону застосування на війні задушливих, отруйних або інших подібних газів та бактеріологічних засобів» та Конвенції про заборону хімічної зброї[2].

Використання хімічної зброї може вважатись воєнним злочином згідно статей 8(2)(b)(xvii) та 8(2)(e) Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Попри те, що ані Україна, ані росія не ратифікували цей статут, Україна задекларувала про підтримку юрисдикції Міжнародного кримінального суду стосовно воєнних злочинів на території країни. 2 березня 2022 року Прокуратура МКС офіційно відкрила провадження та при співпраці української влади документує можливі воєнні злочини[2].

За словами представників України присутні на ділянках фронту групи радіологічної та хімічної розвідки Збройних Сил України при отриманні інформації про застосування ворогом хімічних боєприпасів виїжджають на місце події. Вони беруть зразки ґрунту, рослинності та уламків боєприпасів і відправляють їх на аналіз, результати якого можуть бути використані для подальшого розслідування російських воєнних злочинів[32].

24 квітня 2024 року Верховна Рада України 289 голосами ратифікувала Додаткову угоду між Україною та Технічним секретаріатом Організації із заборони хімічної зброї про привілеї та імунітети для візитів технічної допомоги. За словами першого заступника міністра закордонних справ Андрія Сибіги «угода відкриває дорогу для місій Організації в Україну з метою фіксації та збору необхідних доказів для їх подальшого представлення на розгляд держав-учасниць»[33].

Реакції[ред. | ред. код]

  • США в березні 2022 року Президент США Джо Байден заявив, що ризик застосування росією хімічної зброї «реальний», однак вона заплатить за це «сувору ціну» та викличе реакцію з боку НАТО[34][35][36].
  • Велика Британія 10 березня 2022 року очільниця МЗС Великої Британії Ліз Трасс повідомила, що росія була помічена раніше у застосуванні хімічної зброї у військових конфліктах, але використання її в Україні «стане великою помилкою з боку росії, на додачу до великих помилок, вже зроблених путіним»[37].
  • Європейський Союз 9 грудня 2022 року під час засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні Європейський Союз засудив застосування гранат із сльозогінним газом російськими військовими[9].
  • 13 квітня 2022 року технічний секретаріат Організації із заборони хімічної зброї при ООН «стривожений нещодавніми непідтвердженими повідомленнями про застосування хімічної зброї в Маріуполі» та з приводу обстрілів, «спрямованих на хімічні заводи, розташовані в Україні, разом зі звинуваченнями з обох боків щодо можливого неналежного застосування токсичних хімікатів»[38]
  • Україна 20 травня 2023 року під час 5-ї оглядової Конференції держав-учасниць Конвенції про заборону хімічної зброї (КХЗ) Україна засудила застосування хімічної зброї російськими терористами та їхніми спільниками в Україні, Сирії, Іраку, Малайзії та Британії. Вперше за попередні 26 років Росія не була обрана на посаду віцеголови Конференції[39].
  • Україна 7 березня 2024 року делегація України при ОБСЄ закликала міжнародну спільноту відреагувати на застосування росією хімічних боєприпасів проти Сил Оборони України втому числі й тому, що таким чином росія створює небезпечний прецедент яким підриває основу системи нерозповсюдження зброї масового знищення[32].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Chai, P. R., Berlyand, Y., Goralnick, E., Goldfine, C. E., VanRooyen, M. J., Hryhorczuk, D., & Erickson, T. B. Wartime toxicology: the spectre of chemical and radiological warfare in Ukraine // Toxicology Communications. — 2022. — Т. 6(1). — С. 51–57. — DOI:10.1080/24734306.2022.2056374.
  2. ↑ а б в The Controversy Around Chemical Warfare, Chemical Weapons and Their Prohibition. Центр Громадянських Свобод. 21 грудня 2022.
  3. ↑ Росія застосовує в Україні газові гранати К-51. Мілітарний. 24 вересня 2022.
  4. ↑ Бойовики застосували сльозогінний газ проти військових у Донецькому аеропорту – прес-центр АТО. 16 січня 2015.
  5. ↑ Поранені "кіборги" розповіли, як бойовики в аеропорту труїли їх небезпечним газом. ТСН. 20 січня 2015.
  6. ↑ Хімічна атака в Маріуполі: Білецький повідомив про трьох постраждалих. www.ukrinform.ua. Процитовано 12 квітня 2022.
  7. ↑ а б Сотні хімічних атак проти ЗСУ: як Росія уникає відповідальності. Укрінформ.
  8. ↑ росіяни під час штурму Бахмута застосовують газ проти ЗСУ – військові. Укрінформ. 25 квітня 2023.
  9. ↑ а б Євросоюз засудив застосування росією газових гранат в Україні. Укрінформ. 9 грудня 2022.
  10. ↑ Ворог застосовує хімічну зброю проти українських військових на лівому березі Херсонщини - ISW. Укрінформ. 24 грудня 2023.
  11. ↑ Морські піхотинці РФ підтвердили, що навмисно використовують хімічну зброю проти ЗСУ, — ISW. Еспресо TV. 24 грудня 2023.
  12. ↑ а б Росіяни все частіше застосовують в Україні боєприпаси з хімічними речовинами – Генштаб. Українська Правда. 13 січня 2024.
  13. ↑ Армія INFORM. 9 лютого 2024.
  14. ↑ а б Скільки хімічних гранат рашисти скинули в лютому, і на що звернути увагу. Defense Express. 7 березня 2024.
  15. ↑ Генштаб: Росія збільшила застосування хімічних боєприпасів - понад 370 ударів за місяць. Укрінформ. 5 квітня 2024.
  16. ↑ росія збільшує застосування хімічної зброї та використовує новий вид гранат. Армія INFORM. 25 січня 2024.
  17. ↑ а б James Rushton (6 квітня 2024). Russia carrying out illegal chemical attacks on Ukrainian soldiers. The Telegraph.
  18. ↑ Paul P. Murphy, Josh Pennington (17 березня 2022). Russian troops use tear gas to disperse Ukrainians protesting against detention of city officials. CNN.
  19. ↑ Жителі Скадовська вийшли на мітинг проти окупантів: військові РФ відкрили стрілянину. Українська Правда. 16 березня 2022.
  20. ↑ Олександра Бодняк (6 квітня 2022). «Йдемо готовими – з масками та окулярами». Zaxid.net. Процитовано 27 квітня 2022.
  21. ↑ У Херсоні в людей, які вийшли на мирний мітинг, стріляли російські військові. Суспільне. 21 березня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  22. ↑ Росіяни поцілили в цистерну з азотною кислотою.
  23. ↑ В Рубіжному окупанти влучили в цистерну з азотною кислотою. Мілітарний. 5 квітня 2022.
  24. ↑ У Рубіжному ворог влучив у цистерну з азотною кислотою. Укрінформ. 5 квітня 2022.
  25. ↑ Як у Рубіжному вибухнула азотна кислота. Відео з дрону. Еспресо. 10 квітня 2022.
  26. ↑ Від оборони Рубіжного до пекла під Бахмутом. Історія війни нацгвардійки Христини "Кудрявої". Українська Правда. 12 січня 2023.
  27. ↑ У річці на Рівненщині виявили шкідливі речовини через збиту російську ракету. Укрінформ. 6 квітня 2022.
  28. ↑ Аварія на «Сумихімпромі»: Міндовкілля заявляє про значну кількість аміаку в повітрі. Укрінформ. 21 березня 2022.
  29. ↑ Правоохоронці розслідують ворожий обстріл одеського підприємства з добривами. Укрінформ. 21 травня 2022.
  30. ↑ Викид аміаку на Донеччині: голова ОВА запевняє, що ситуація під контролем. Укрінформ. 30 травня 2022.
  31. ↑ Унаслідок обстрілу стався витік 134 тонн аміаку: Синєгубов розповів про ситуацію на Харківщині. Укрінформ. 6 червня 2023.
  32. ↑ а б Україна закликає світ відреагувати на застосування Росією хімічної зброї. Укрінформ. 7 березня 2024.
  33. ↑ Використання хімзброї проти військових: Україна зробила крок до покарання Росії. Укрінформ. 24 квітня 2024.
  34. ↑ Байден: Росія заплатить "сувору ціну", якщо використає хімічну зброю в Україні. Українська Правда. 12 березня 2022.
  35. ↑ Байден назвав реальною загрозу застосування росією хімзброї в Україні. Укрінформ. 23 березня 2022.
  36. ↑ Ukraine: Nato will respond if Russia uses chemical weapons, warns Biden. BBC. 22 березня 2022.
  37. ↑ МЗС Британії: росія зробить «велику помилку», якщо застосує хімічну зброю в Україні. Укрінформ. 10 березня 2022.
  38. ↑ В ОЗХЗ «стривожені» повідомленнями про застосування хімічної зброї в Маріуполі. Укрінформ. 13 квітня 2022.
  39. ↑ Україна в ОЗХЗ закликала притягнути Росію до відповідальності за застосування хімічної зброї. Укрінформ. 20 травня 2023.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хімічні_атаки_під_час_російсько-української_війни&oldid=42407477