Ценські герба Помян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герб Помян

Ценські герба Пом'ян (пол. Cieńscy herbu Pomian) — польський шляхетський рід. Прізвище походить від назви родового села Ценя (до 2008 Cienia Wielka) у Польщі). Протягом 18 — 20 століть були дідичами великих маєтностей у Галичині. Пов'язані з родом Лубєньських (пол. Łubieńcy).

Історія[ред. | ред. код]

Рід відомий із 15 століття, проте дані до 18 століття непевні. За родинними переказами, вихідець із Цені (у Серадзькому повіті) Марціан Ценський наприкінці 16 століття начебто був командиром польського підрозділу на службі в молдавських господарів у Яссах[1], де одружився з Теофілею Могилянкою — дочкою великого логофета Молдавського князівства Івана Могили, сестрою господаря Єремії Могили, рідною тіткою Петра Могили[2]. В посаг (також начебто) отримав маєтки на терені Покуття[3].

У середині 18 століття полковник польського війська Войцех Ценський — дідич Чернелиці та інших маєтностей, набув[4] від Миколи Василя Потоцького Вікно. Останнім мешканцем[5] Чернелицького замку був його син, також полковник Маврицій Юзеф Ценський. По смерті Мавриція родина перебралася до збудованої у 1816 році його сином Удальриком Миколаєм вікнянської садиби, а полишений єврейським орендарям замок почав занепадати, перетворюючись на руїну.

Дідичі Вікна (18161939)[ред. | ред. код]

При переїзді до Вікна Ценські перевезли з Чернелицького замку унікальну мистецьку галерею (твори Кранаха, Рубенса, ван Реймерсвале, Рафаеля, Менґса тощо), книгозбірню та архів. Біля нової садиби було закладено парк із оранжереєю.

Персоналії[ред. | ред. код]

  • Ярослав з Цені
    • Станіслав, студент Краківського університету

  • Кшиштоф, жив у середині XV ст., його сини згадані 1591
    • Ян, опікун синів брата Пйотра
      • Ян
    • Марцін
    • Лукаш
    • Пйотр
      • Пйотр
      • Войцех, дружина Ядвіга Тшебіцька, сестра краківського єпископа
        • Каспер — декан краківський РКЦ, адміністратор Краківської дієцезії після смерті вуя-єпископа[6]
        • Станіслав — канонік гнезненський 1665, краківський 1675
        • Марцін — гусарський товариш, серадзький хорунжий 1679
        • Макарій[7]



  • Марцін — серадзький хорунжий та підкоморій, перша др. Ядвіга Конєцпольська, воєводичка парнавська, друга др. — Ядвіга з Буженіна
    • Каспер (?—1750) — надвірний коронний ловчий, дружина Евфрозина з графів Тарновських, завихостська каштелянка
      • Антоній — взяв у заставу в Морштинів поселення Рафаловіце (Rafalowice) та Філіповіце (Filipowice)
      • Казімеж (?—1818) — дідич поселень Рафаловіце та Філіповіце, 1802 набув Войславіце (Wojsławice); 1766 року за дозволом короля викупив Звенигородське староство у Пісажовського (Pisarzowski)
        • Станіслав (1777—1816), дружина Моніка Лось
          • Северина — дружина Пеньчиковського
          • Аполінарій — член Галицького станового сейму, др. Юзефа з графів Шембеків, помер бездітним

Резиденції[ред. | ред. код]

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Більш всього, під службою мається на увазі участь поляків у молдавській усобиці на боці родини Могил [Архівовано 4 січня 2011 у Wayback Machine.].
  2. Відомості про молдавську принцесу з таким іменем і шлюб відомі виключно з родинних переказів Ценських.
  3. Твердження про наявність у цьому «посагу» Чернелицького замку (збудований у 1659 році) і сім поколінь Ценських — мешканців замку остаточно доводять міфічність відомостей про появу родини на Покутті.
  4. Подробиці і точна дата наразі невідомі.
  5. пол. Roman Aftanazy вважає його першим і останнім, сумніваючись у тому, що Войцех Ценський володів Чернелицею.
  6. а б Boniecki, s. 193.
  7. а б в Boniecki], s. 194.
  8. а б в Boniecki, s. 195 [Архівовано 17 липня 2018 у Wayback Machine.].
  9. а б Boniecki, s. 196.
  10. За іншими даними [Архівовано 21 липня 2010 у Wayback Machine.] — 6 січня.
  11. Наливайко О. Золотий Потік — минуле і сьогодення. — Тернопіль : Терно-граф, 2003. — С. 119—120. — ISBN 966-567-051-4.

Джерела та посилання[ред. | ред. код]