Чад (озеро)
| Озеро Чад | |
|---|---|
 |
|
| Координати | |
| Розміри | |
| Площа поверхні, км2 | 20 000-27 000 км² |
| Висота над рівнем моря, м | 280 м |
| Середня глибина, м | біля 4 м |
| Макс. глибина, м | 10,5 м |
| Розмір | змінний |
| Берегова лінія | 650 км |
| Об'єм, км3 | 72 км³ |
| Вода | |
| Солоність | слабо солоне |
| Басейн | |
| Вливаються річки | Шарі |
| Витікають річки | Низовини Соро і Боделе |
| Країни басейну | Чад, Камерун, Нігер, Нігерія |
 |
|
Чад — безстічне озеро у Центральній Африці.
Зміст |
[ред.] Основні характеристики
Озеро лежить у безстічній Чадській улоговині, на висоті 240 м над рівнем моря.
Адміністративно озеро Чад знаходиться в межах Нігерії, Нігеру, Камеруну та Республіки Чад
Площа озера — 10-26 тис. км2 (змінна, залежно від пори року); озеро сильно заросле; багата фауна.
Пересічна глибина — бл. 2 м., максимальна — до 12 м.
Живлення — переважно річкове, головним чином, за рахунок річки Шарі.
[ред.] Історія
Сучасне озеро Чад — це залишки велетенської водойми площею 300—400 тисяч км², яка існувала в льодовиковий час. Береги озера досягали меж Єгипету[1].
Саме озеро було відоме ще александрійському астроному Птолемею під ім'ям болота Нуба, що «періодично з'являється». У Албуфеди також згадується про озеро Чад під ім'ям озера Куар.
У XIX ст. перші відомості щодо озера з'явились у англійського мандрівника Х'ю Клаппертона, Денхема та Удні (1823); Овервег об'їхав (1851) озеро до групи острівців. Більш повно досліджували озеро Генріх Барт (1852) та Густав Нахтігаль (1870—1872).
У 1893—1894 роках озеро Чад було розмежоване відносно сфери впливів між Англією, Францією та Німеччиною: західний берег між Барруа до Мбулу відійшов до англійської сфери впливу, південний берег до річки Шарі — до німецької, а від Шарі на схід — до французької.
[ред.] Опис
[ред.] Географія і клімат
Поверхня озера не постійна: займаючи звичайно близько 27 тис. кв. км., озеро в дощову пору року розливається до 50 тис., а в суху — скорочується до 11 тис. кв. км.
З півдня в озеро впадають річки Шарі з широкою і мілководою дельтою і Мбулу, із заходу — Комадугу-ваубе, а зі сходу — маловодна Бар-ель-Ґазал. За Нахтігалем, приток води через дощі та річки дорівнює 100 куб. км., а втрата води через випару 70 куб. км. Зважаючи на відсутність видимого витоку води з озера, тоді як вода озера залишається прісною, Нахтігаль передбачав існування підземної протоки в північно-східному напрямі до Егєї та Борку. Поблизу гирл річок вода в озері прісна, в решті частин — трохи солонувата; незначна мінералізація пояснюється постійною зміною води в озері за рахунок підземного відтоку інфільтраційних вод.
У дуже дощовий сезон (що трапляється украй рідко), при екстраординарно високих рівнях води, на північному сході утворюється тимчасовий поверхневий стік озера (по сухому руслу Бахр-ель-Ґазал). Темного кольору брудна вода озера місцями заросла густими водоростями.
З липня по листопад під впливом дощів рівень води поступово піднімається і низький південно-західний берег широко заливається майже до Кука. На значному просторі озеро дуже мілководне; великою глибиною відрізняється західна частина біля Нгорну та Мадуарі. Максимальна глибина в сезон дощів — 11 метрів. Береги переважно болотяні; до північного сходу місцевість має степовий характер, і лише південний берег відрізняється багатою тропічною рослинністю.
[ред.] Фауна
У озері водяться ламантини, гіпопотами, крокодили; широко представлена фауна водоплавними і болотяними птахами.
[ред.] Використання озера
У східній частині озеро покрите мережею острівців (до 100), з яких групи Будума, Карка та Палі населені (до 30 тис. чіл.) вихідцями з прилеглих райноів — представниками народів і племен (будума, палі, канемба, канурі, булала, даца тощо).
Озеро судноплавне. Розвинуте рибальство (річний вилов риби в другій половині XX століття — бл. 100 тис. тонн).
На північно-східному побережжі озера Чад є поклади природної соди.
[ред.] Сучасне становище
У 2006 році озеро Чад площею 23 тисячі км.2 зменшилося в 26 разів та продовжує висихати.
Про висихання озера Чад повідомили ще співробітники NASA, які порівняли космічні знімки 2001 року зі знімками, зробленими 38 років тому.
Відомо, що Чад висихає вже всьоме за останнє тисячоліття. Вчені-палеонтологи встановили це по знайдених там рештках тварин.
Супутникові знімки, зроблені першим нігерійським супутником «Nigeria Sat-1», стали частиною виставки «Історія вмираючого озера», проведеною в Абуджі, столиці Нігерії.
[ред.] Див. також
[ред.] Примітки
- ↑ Мир озер. Книга для внеклассного чтения учащихся 8-10 классов средней школы. — М.:Просвещение, 1989
[ред.] Джерела, посилання і література
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985., Том 12, К., 1985, стор. 240
- Barth, «Reisen und Entdeckungen in Nord- und Centralafrika» (Гота, 1855—1858) (нім.)
- Beadle L. С., The inland waters of tropical Africa, L., 1974 (англ.)
- Nachtigal, «Sahara und Sudan», Берлін і Лейпціг, 1879—1889) (нім.)
- Дмитревский Ю. Д., Внутренние воды Африки и их использование, Л., 1967 (рос.)
