Щедрін Родіон Костянтинович

Родіон Щедрін та Майя Плісецька, 2009 рік

Родіо́н Костянти́нович Щедрі́н (рос. Родио́н Константи́нович Щедри́н, 16 грудня 1932) — радянський композитор, Народний артист СРСР, лауреат Ленінської і Державної премії СРСР. Чоловік балерини Майї Плісецької.

Життєвий і творчий шлях

Народився в Москві у родині професійних музикантів. В 1941 році був прийнятий у Центральну музичну школу-десятилітку при Московській консерваторії, але з початком війни з родиною був евакуйований до Куйбишева. З поверненням вчиться у Московському хоровому училищі Свєшнікова. В 1947 році був відзначений на училищному конкурсі композиторських робіт, що вже на четвертому курсі дозволило йому стати членом Спілки композиторів.

У 1955 закінчив Московську консерваторію по класах композиції у Ю. Шапоріна і фортепіано у Я Флієра (1955). У 1958 оженився на Майї Плісецькій, для якої пізніше написав цілу низку балетів.

Серед ранніх творів, що принесли Щедріну популярність — балет «Горбоконик» (1960), опера «Не тільки любов», «Озорні частушки» для оркестру. В цих твори тональні, барвисто оркестровані і включають фольклорні мотиви.

В 1965—1969 викладав у консерваторії клас композиції. Серед творів цих років — «Кармен-сюїта», ораторія «Ленін у серці народному», фортепіанний цикл 24 прелюдії і фуги.

З 1973 по 1991 Щедрін очолював Спілку композиторів РРФСР. Творчість цих років характеризується суміщенням елементів народного мистецтва і «авангардних» технік, зокрема додекафонії і сонористики. Твердим-ударним, конструктивним і віртуозним стилем відзначені його численні фортепіанні твори: п'ять концертів для фортепіано з оркестром, цикл 24 прелюдії й фуги (1970) і інші.

В 1989 році Родіон Щедрін був обраний до Верховної ради СРСР, він увійшов у Міжрегіональну групу народних депутатів «За перебудову». Щедрін брав участь у реабілітації на батьківщині висланих із країни М.Ростроповича й Г. Вишневської. З розпадом Радянського Союзу, Щедрін живе переважно у Мюнхені, зберігаючи, однак, російське громадянство.

Список творів

Балети

• «Горбоконик» («Конек-Горбунок» за казкою П. Єршова, 1960)
• «Кармен-сюїта» (в основі — опера Ж. Бізе, 1967)
• «Анна Кареніна» (за однойменним романом Л. Толстого, 1972)
• «Чайка» (за однойменним твором Чехова, 1980)
• «Дама з собачкою» (за однойменним твором Чехова, 1986)

Опери

• «Не тільки любов» (поставлена в Большому театрі, 1961)
• «Мертві души» (за однойменним романом М. В. Гоголя, власне лібрето, 1977)
• «Лоліта» (за однойменним романом Набокова, 1993)
• «Бояриня Морозова» (в основі лібретто «Житие протопопа Аввакума» и «Житие Боярыни Морозовой»), 2006
• «Очарований мандрівник» (за Лєсковим)

Ораторії

• «Поеторія» (1968)
• «Ленін у серці народному» 1969, (Державна премія СРСР в 1972)

Концерти

Для оркестру:

• «Озорні частушки», 1963
• «Дзвони», 1968

Для фортепіано з оркестром:

• № 1 1954
• № 2 1966
• № 3 «Варіації і тема», 1973
• № 4 «Дієзні тональності», 1991
• № 5 1999
• № 6 2003

Інші:

• Концерт для труби з оркестром

Для фортепіано

• 24 прелюдії і фуги для фортепіано (1963-1970)
• 2 сонати (1962, 1997)
• Поліфонічний зошит, 25 прелюдій
• Sonatine Concertante 2005

Інше

• пісні, в тому числі «Весёлый марш монтажников-высотников»,
• кантата «Бюрократіада»
• «Стихира на тисячоліття хрещення Русі» (1987)
• «Запечатленный ангел» (для мішаного хора за мотивами однойменної повісті Лєскова)
• мюзикл «Ніна і 12 місяців» (поставлений у Японії, 1988)

Бібліографія

1. Р.Щедрин. Монологи разных лет. (М.,2002)