Щедрін Родіон Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Родіон Щедрін та Майя Плісецька, 2009 рік

Родіо́н Костянти́нович Щедрі́н (рос. Родио́н Константи́нович Щедри́н, 16 грудня 1932) — радянський композитор, Народний артист СРСР, лауреат Ленінської і Державної премії СРСР. Чоловік балерини Майї Плісецької.

Життєвий і творчий шлях[ред.ред. код]

Народився в Москві у родині професійних музикантів. В 1941 році був прийнятий у Центральну музичну школу-десятилітку при Московській консерваторії, але з початком війни з родиною був евакуйований до Куйбишева. З поверненням вчиться у Московському хоровому училищі Свєшнікова. В 1947 році був відзначений на училищному конкурсі композиторських робіт, що вже на четвертому курсі дозволило йому стати членом Спілки композиторів.

У 1955 закінчив Московську консерваторію по класах композиції у Ю. Шапоріна і фортепіано у Я Флієра (1955). У 1958 оженився на Майї Плісецькій, для якої пізніше написав цілу низку балетів.

Серед ранніх творів, що принесли Щедріну популярність — балет «Горбоконик» (1960), опера «Не тільки любов», «Озорні частушки» для оркестру. В цих твори тональні, барвисто оркестровані і включають фольклорні мотиви.

В 19651969 викладав у консерваторії клас композиції. Серед творів цих років — «Кармен-сюїта», ораторія «Ленін у серці народному», фортепіанний цикл 24 прелюдії і фуги.

З 1973 по 1991 Щедрін очолював Спілку композиторів РРФСР. Творчість цих років характеризується суміщенням елементів народного мистецтва і «авангардних» технік, зокрема додекафонії і сонористики. Твердим-ударним, конструктивним і віртуозним стилем відзначені його численні фортепіанні твори: п'ять концертів для фортепіано з оркестром, цикл 24 прелюдії й фуги (1970) і інші.

В 1989 році Родіон Щедрін був обраний до Верховної ради СРСР, він увійшов у Міжрегіональну групу народних депутатів «За перебудову». Щедрін брав участь у реабілітації на батьківщині висланих із країни М.Ростроповича й Г. Вишневської. З розпадом Радянського Союзу, Щедрін живе переважно у Мюнхені, зберігаючи, однак, російське громадянство.

Список творів[ред.ред. код]

Балети[ред.ред. код]

Опери[ред.ред. код]

  • «Не тільки любов» (поставлена в Большому театрі, 1961)
  • «Мертві души» (за однойменним романом М. В. Гоголя, власне лібрето, 1977)
  • «Лоліта» (за однойменним романом Набокова, 1993)
  • «Бояриня Морозова» (в основі лібретто «Житие протопопа Аввакума» и «Житие Боярыни Морозовой»), 2006
  • «Очарований мандрівник» (за Лєсковим)

Ораторії[ред.ред. код]

  • «Поеторія» (1968)
  • «Ленін у серці народному» 1969, (Державна премія СРСР в 1972)

Концерти[ред.ред. код]

Для оркестру:

  • «Озорні частушки», 1963
  • «Дзвони», 1968

Для фортепіано з оркестром:

  • № 1 1954
  • № 2 1966
  • № 3 «Варіації і тема», 1973
  • № 4 «Дієзні тональності», 1991
  • № 5 1999
  • № 6 2003

Інші:

Для фортепіано[ред.ред. код]

  • 24 прелюдії і фуги для фортепіано (1963-1970)
  • 2 сонати (1962, 1997)
  • Поліфонічний зошит, 25 прелюдій
  • Sonatine Concertante 2005

Інше[ред.ред. код]

  • пісні, в тому числі «Весёлый марш монтажников-высотников»,
  • кантата «Бюрократіада»
  • «Стихира на тисячоліття хрещення Русі» (1987)
  • «Запечатленный ангел» (для мішаного хора за мотивами однойменної повісті Лєскова)
  • мюзикл «Ніна і 12 місяців» (поставлений у Японії, 1988)

Бібліографія[ред.ред. код]

  1. Р.Щедрин. Монологи разных лет. (М.,2002)