Мамедалієв Юсиф Гейдар огли

Мамедалієв Юсиф Гейдар огли
азерб. Yusif Məmmədəliyev
Народився	31 грудня 1905(1905-12-31) Ордубад, Нахічеванський повітd, Еріванська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Помер	15 грудня 1961(1961-12-15) (55 років) Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Поховання	Алея честі
Місце проживання	Азербайджан
Країна	Російська імперія  Азербайджанська Демократична Республіка  СРСР
Діяльність	хімік, політик
Alma mater	МДУ Хімічний факультет МДУd
Галузь	хімія
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор хімічних наук
Членство	НАН Азербайджану
Партія	КПРС
Діти	Мамедалієва Севдаd
Нагороди
Мамедалієв Юсиф Гейдар огли у Вікісховищі

Юсиф Гейдар огли Мамедалієв (азерб. Yusif Heydər oğlu Məmmədəliyev; 31 грудня 1905 — 15 грудня 1961) — азербайджанський і радянський хімік, доктор хімічних наук, академік АН Азербайджанської РСР, двічі президент АН АзССР (1947—1950; 1958—1961).

Біографія

Юсиф Гейдар огли Мамедалієв народився в 1905 році в місті Ордубад Російської імперії в сім'ї садівника. Освіту отримав у єдиній державній школі Ордубада.

У 1923 році він поступив у Вищий Бакинський педагогічний інститут. З 1926 року, після успішного закінчення інституту, 3 роки викладав у середній школі. У 1929 році вступив на другий курс хімічного факультету МДУ, який закінчив у 1932 році. Учень М. Д. Зелінського і О. О. Баландіна, один з перших випускників лабораторії органічного каталізу кафедри органічної хімії хімічного факультету за спеціальністю «органічний каталіз». Після закінчення МДУ працював у Москві на хімічному заводі № 1, а потім був переведений до Азербайджана, де спочатку завідував кафедрою органічної хімії Азербайджанського сільськогосподарського інституту, а потім працював (1933—1945) в Азербайджанському нафтовому дослідному інституті, де став керівником лабораторії. Тут і розкрився чудовий талант молодого вченого. Роботи його були присвячені актуальним на той час науковим проблемам нафтохімії і органічного каталізу і найтіснішим чином пов'язані з розвитком вітчизняної нафтопереробної і нафтохімічної промисловості. Деякі розробки були покладені в основу створення нових промислових процесів.

Починаючи з 1934 року він вів велику педагогічну роботу в Азербайджанському університеті ім. С. М. Кірова, послідовно обіймаючи посади доцента, професора, завідувача кафедри, ректора (1954—1958).

У 1933 році Юсифу Мамедалієву було присуджено учений ступінь кандидата хімічних наук без захисту дисертації.

У 1942 році став доктором хімічних наук і в 1943 році професором.

У 1945 році обраний академіком АН Азербайджанської РСР (з моменту створення цієї академії). Був директором Нафтового інституту АН АзССР. У 1946 році висунутий на роботу в Міністерство нафтової промисловості СРСР, де став головою Науково-технічної ради міністерства.

У 1951—1954 р. був академіком-секретарем відділення Фізики, хімії і нафти АН Азербайджанської РСР, 1954—1958 р. ректором Азербайджанського державного університету.

У 1947—1951 роках і в 1958—1961 роках Юсиф Гейдар огли Мамедалієв обирався Президентом АН Азербайджанської РСР. За ініціативою Юсиф Мамедалієва було створено Інститут нафтохімічних процесів у Баку.

У 1958 році Юсиф Мамедалієв обраний членом-кореспондентом АН СРСР. Він удостоєний багатьох урядових нагород. Найвища нагорода — орден Леніна — була вручена йому в роки Великої Вітчизняної війни за активну роботу щодо забезпечення фронту найважливішими нафтопродуктами.

Ю. Г. Мамедалієв помер 15 грудня 1961 року.

Наукова діяльність

Марка Азербайджану, присвячена 90-річчю з дня народження Юсифа Мамедалієва.

Основні наукові роботи Юсифа Мамедалієва пов'язані з каталітичною обробкою нафти і нафтових газів. Він є основоположником нафтохімії в Азербайджані. Він запропонував нові методи хлорування та бромування різних вуглеводнів за участі каталізаторів і особливо вказав шляхи отримання тетрахлорвуглець, метилхлориду, метиленхлориду та інших цінних продуктів за допомогою хлоризації метану, спочатку на стаціонарному каталізаторі, а потім на гарячому шарі. Дослідження в галузі каталітичного алкілювання ароматичних, парафінових, циклопарафінових вуглеводнів за допомогою негранічних вуглеводнів дали можливість синтезу в промисловому масштабі компонентів авіаційних палив.

Найважливіші роботи виконані в галузі каталітичного ароматизування бензинової фракції бакинської нафти, отримання мийних засобів, кремнійорганічних сполук, виробництва пластмас з піролізних продуктів, вивчення механізму дії нафталанської нафти. Мамедалієв мав великі заслуги у підготовці висококваліфікованих кадрів. Неодноразово представляв Азербайджан на з'їздах, конгресах і симпозіумах, що проводилися в СРСР, США, Італії, Франції, Англії, ПНР, МНР і в інших країнах.

Формування Азербайджанської астрофізичної обсерваторії, Фонду рукописів, Сумгаїтського хімічного наукового центру та інших наукових установ Азербайджану пов'язані з ім'ям Ю. Мамедалієва. Створена ним Азербайджанська школа нафтохімії відома і за межами республіки.

Ю. Г. Мамедалієв — автор понад 200 наукових праць, зокрема 6 монографій.

Нагороди

• Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора і Слави, а також медалями.

Пам'ять

• Ім'я Мамедалієва носить одна з вулиць міста Баку.
• При Шемахінській астрофізичній обсерваторії було створено селище імені Юсифа Мамедалієва (Піркулі).
• Ім'я було присвоєно Нахічеванському державному педагогічному інституту.

Див. також

• Національна академія наук Азербайджану
• Шамахинська астрофізична обсерваторія

Посилання

• Офіційний сайт НАНА
• 2005 год по решению ЮНЕСКО объявлен годом академика Юсифа Мамедалиева
• Хімічний факультет МДУ [Архівовано 12 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• Мир-Бабаев М. Ф. Научный подвиг гения (к 100-летию со дня рождения Ю. Г. Мамедалиева) — «Consulting & Business», 2005, № 8, с.8-12.
• Мир-Бабаев М. Ф. Краткая история азербайджанской нефти. — Баку, Азернешр, 2007. — 288 c.
• Mir-Babayev M.F. Formula of Victory (Yusif Mamedaliyev) — «SOCAR plus», 2012, Autumn, p. 100-111.