Вуглеводні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Схема молекули метану (CH4)

Вуглево́дні — органічні речовини, аліфатичні, аліциклічні та ароматичні сполуки, до складу молекул яких входять лише атоми вуглецю і водню.

Вони утворюють гомологічні ряди. У природі вуглеводні зустрічаються в рідкому, твердому і газоподібному стані. У розсіяному вигляді присутні в атмосфері, воді, твердих породах (кероген), в концентрованому — у покладах вугілля, нафти, газу, газогідратів.

Залежно від будови розрізняють ациклічні вуглеводні, в молекулах яких атоми утворюють лінійні або розгалужені ланцюги, та ізоциклічні (карбоциклічні), молекули яких являють собою цикли (кільця) трьох і більше атомів С.

Ациклічні вуглеводні поділяються на насичені (аліфатичні), що мають тільки прості зв'язки (метан і його гомологи), і ненасичені, в молекулах яких є кратні зв'язки — подвійні і потрійні. Наявність кратних зв'язків зумовлює здатність цих вуглеводнів до реакцій приєднання і полімеризації. Насичені вуглеводні метанового ряду (алкани, парафіни) є основною складовою частиною нафти і природного газу

Циклічні вуглеводні теж поділяють на дві підгрупи: на циклопарафіни і ароматичні вуглеводні. Останні відзначаються наявністю в молекулах так званого бензольного кільця, або ядра, яке складається з шести атомів вуглецю, зв'язаних між собою в перемішку одинарними і подвійними зв'язками. Ароматичні поліциклічні структури властиві гумусовим відмінам і їх кількість зростає по мірі метаморфізму, з наближенням структури органічної речовини до структури графіту (так званою графітізацією). Завжди присутні в нафтах, але рідко переважають в їх складі над іншими вуглеводнями.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Деркач Ф. А. Хімія. — Львів: Львівський університет, 1968. — 312 с.
  • Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0


Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.