Яой

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Персонажі Северус Снейп та Гаррі Поттер з серії Гаррі Поттер в типовому яойному сюжеті.
Серце Томаса (1974) - перша яойна манґа

Яой (яп. ヤオイ) — жанр манґи та аніме, який зображає гомосексуальні стосунки між персонажами чоловічої статі.

Само слово «yaoi» є акронімом від яп. 「ヤマなし、オチなし、意味なし」 (Yama nashi, ochi nashi, imi nashi), тобто - «Немає кульмінації, немає кінцівки, немає сенсу». Цей термін був створений в кінці 1970-их років манґаками Саката Яасуко та Хацу Акіко[1] та став популярним з 1980-их років[2]. Це слово, особливо серед фудзьосі (жінок-фанаток яою), також часто розшифровується як Yamete, oshiri ga itai (яп. やめて お尻が 痛い, укр. Припини, мій зад болить!)[3][4][5].

В Японії для позначення цього типу продукції часто використовується термін любов хлопців (яп. ボーイズラブ боідзу рабу).

Яой - суто японське явище, яке не має світових аналогів. Виникнення цього жанру сьодзьо-манґи пов'язано з тим, що традиційна японська культура вважала абсолютно неприпустимим для дівчини бути ініціатором романтичних відносин. Молода японка могла лише приймати чи не приймати чоловічі залицяння. Це істотно обмежувало художні можливості сьодзьо-манґи, для якої активна жіноча поведінка було особливо цікава.

Тому дві молоді манґаки Мото Хаґіо та Кейко Такемія в манзі Серце Томаса (1974) вигадали незвичайний вихід зі становища - зобразити як ініціатора романтичних відносин хлопця - пасивного гомосексуаліста, надавши йому жіночу зовнішність та характер[6]. Адже чоловічий гомосексуалізм ніколи не вважався в Японії особливо злочинним, а деякими класиками самурайської літератури (в тому числі і автором знаменитого трактату Приховане в листі Цунетомо Ямамото) навіть наголошувався обов'язковим елементом життя справжнього воїна.

В аніме яой, як окремий різновид хентаю, з'явився в 1987 році, коли вийшла OAV Пісня вітру та дерев (Kaze to ki no uta) за мотивами класичної манґи Кейко Такемії. На відміну від самої манґи, аніме культурною подією не стало, оскільки було лише ілюстрацією манґи, призначеної виключно для її прихильників.

Яой принципово відрізняється від створеної на Заході жіночої художньої літератури про чоловічий гомосексуалізм. Якщо такі письменниці як Мергеріт Юрсенар або Карсон МакКаллерс зашифровували в описах чоловіків-гомосексуалістів свій бісексуалізм або лесбіянство, то творці яоя «вписували» до нього нові соціальні відносини, які виникли в повоєнному японському суспільстві і не мають жодного відношення до «нестандартної» орієнтації. Тому абсолютно невірно називати яой гей-манґою[7][8]. Навпаки, деякі японські гей-організації послідовно виступають проти нього як «спотворення реальних образів та поведінки японських гомосексуалів»[9].[10].

Аудиторія[ред.ред. код]

Слід звернути увагу, що яой як жанр спрямований перш за все на гетеросексуальних жінок. Справжні японські гомосексуалісти зазвичай негативно відносяться до яою, оскільки вважають, що стосунки показані в ньому абсолютно нереалістичні і він лише спотворює уявлення громадськості про гомосексуалістів. Проте серед японок яой користується постійним успіхом.

Сама поява жанру пояснюється такими феноменами як толерантне (чи точніше байдуже) ставлення до гомосексуальних стосунків і одночасне табуювання стосунків між чоловіками та жінками. В традиційній японській культурі в любовних стосунках жінка не могла проявляти ніякої ініціативи. Показовим є факт, що навіть гейші не могли самі запропонувати інтимні стосунки клієнту, і в разі якщо їм хтось подобався мали використовувати спеціальні знаки. Подібне обмеження на прояв жіночої ініціативи в любовних стосунках украй ускладнювало створення сюжетів для улюблених жінками романтичних жанрів. Саме тому виникла ідея замінити жінок які мають мовчати, на чоловіків які могли проявляти ініціативу. Пізніше, з емансипацією жінок в японському суспільстві, початкова потреба створення жанру відпала однак до того часу яой вже цілком склався і був добре розробленим жанром зі своїми канонами, шаблонами та шанувальницями. Акценти змістився з неможливих для жінок стосунків, на показ стосунків вродливих чоловіків красенів бішьоненів. Слід зауважити, що в японській культурі ідеальним коханцем та зразком чоловічої краси вважається саме тендітний, елегантний, жінкоподібний юнак.

Персонажі[ред.ред. код]

Персонажі яоя діляться на три великі групи — пасивні, активні і змінюючі статеві ролі. Останні зустрічаються достатньо рідко. Активні персонажі називаються «семе» (seme, від semeru — «нападати»). Пасивні персонажі називаються «уке» (uke, від ukeru — «приймати»).

Найбільш поетичні любительки яоя використовують також слова «тенсі» (tenshi — «ангел») для позначення пасивного персонажа і «акума» (akuma — «демон») для позначення активного персонажа, оскільки любов ангелів і демонів — дуже популярний сюжет яоя. Жанр, що оповідає про таку любов, називається «тенсі-аі» (tenshi ai — «ангельська любов»).

Ініціатором відносин може бути як «уке», так і «семе». Останній варіант зустрічається частіше, зате перший є канонічним для комерційного яою.

При створенні аніме визначення того, хто з персонажів буде пасивним, а хто — активним, зазвичай не ґрунтується на характерах персонажів. Набагато частіше застосовується «Правило росту» — активним стає високий персонаж, а пасивним — низький. У тих випадках, коли дуже хочеться зобразити високого персонажа як «уке», його «занижують».

В яої немає меж для забороненого і неможливого. Постійно зустрічаються різні форми садомазохізму та інцеста. Іноді дія переноситься в альтернативну реальність.

В яої зазвичай не буває «щасливого кінця». Відносини між персонажами або закінчуються смертю одного з них, або трагічним розривом. Це, з одного боку, протест проти зумовленостей хеппі-енда звичайної манґи, з іншого боку — віддзеркалення неоднозначності відношення до одностатевої любові в японській культурі.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Robot Ghosts and Wired Dreams ст. 223
  2. McHarry, Mark Yaoi: Redrawing Male Love. The Guide.
  3. Fujimoto, Yukari (1991) "Shōjo manga ni okeru 'shōnen ai' no imi" ("The Meaning of 'Boys' Love' in Shōjo Manga"). // "Women and Expression". Tokyo: Gakuyō Shobō, ISBN 4-313-84042-7. http://matt-thorn.com/shoujo_manga/fujimoto.php (на японській). "やめ て、お尻が、いたいから" - "Stop, because my butt hurts"
  4. Lunsing, Wim. Yaoi Ronsō: Discussing Depictions of Male Homosexuality in Japanese Girls' Comics, Gay Comics and Gay Pornography Intersections: Gender, History and Culture in the Asian Context
  5. YAOI - for school
  6. Иванов Б. А. Введение в японскую анимацию ст. 121
  7. Noh, Sueen (2002). «Reading YAOI Comics: An Analysis of Korean Girls’ Fandom» (PDF). Архів оригіналу за 2013-06-26. 
  8. Wilson, Brent; Toku, Masami. "Boys' Love," Yaoi, and Art Education: Issues of Power and Pedagogy 2003
  9. «Definitions From Japan: BL, Yaoi, June». aestheticism.com. 
  10. Харламов, Сергей. Краткий анимешно-русский разговорник anime*magazine Сакура-пресс. 2004 № 5 ст. 37