Яой

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Яой (від яп. ヤオイ) — жанр манги та аніме, що зображає гомосексуальні стосунки між персонажами чоловічої статі.

Само слово "yaoi" є акронімом від яп. 「ヤマなし、オチなし、意味なし」 («Yama nashi, ochi nashi, imi nashi»), тобто - «Немає кульмінації, немає кінцівки, немає сенсу»

Іноді окрім вузького визначення яоя як типових сексуальних і суспільних ситуацій з дорослими чоловіками, в цей жанр включають і ширший круг творів, аж до екстремальних їх проявів, що містять елементи рольових ігор, сексуального насильства, монстрів, інцеста, оргій, та інших проявів чоловічої гомосексуальності.

[ред.] Аудиторія

Слід звернути увагу, що яой як жанр спрямований перш за все на гетеросексуальних жінок. Справжні японські гомосексуалісти зазвичай негативно відносяться до яою, оскільки вважають, що стосунки показані в ньому абсолютно нереалістичні і він лише спотворює уявлення громадськості про гомосексуалістів. Проте серед японок яой користується постійним успіхом.

Сама поява жанру пояснюється такими феноменами як толерантне (чи точніше байдуже) ставлення до гомосексуальних стосунків і одночасне табуювання стосунків між чоловіками та жінками. В традиційній японській культурі в любовних стосунках жінка не могла проявляти ніякої ініціативи. Показовим є факт, що навіть гейші не могли самі запропонувати інтимні стосунки клієнту, і в разі якщо їм хтось подобався мали використовувати спеціальні знаки. Подібне обмеження на прояв жіночої ініціативи в любовних стосунках вкрай ускладнювало створення сюжетів для улюблених жінками романтичних жанрів. Саме тому виникла ідея замінити жінок які мають мовчати, на чоловіків які могли проявляти ініціативу. Пізніше, з емансипацією жінок в японському суспільстві, початкова потреба створення жанру відпала однак до того часу яой вже цілком склався і був добре розробленим жанром зі своїми канонами, шаблонами та шанувальницями. Акценти змістився з неможливих для жінок стосунків, на показ стосунків вродливих чоловіків красенів бішьоненів. Слід зауважити, що в японській культурі ідеальним коханцем та зразком чоловічої краси вважається саме тендітний, едегентний, жіноподібний юнак.

[ред.] Історія

Спочатку яой виражався концепцією «дівчини-хлопця». Наприклад в Berusaiyu no Bara (1972—1973) це була дівчина, що переодягається хлопцем. Потім виникло ще радикальніше рішення — хлопець, що поводить себе в любовних стосунках як дівчина. Творцями цього варіанту стали Хагіо Мото в манзі Thomas no Shinzou (1972) і Такемія Кейко в манзі Kaze to Ki no Uta (1974).

В даний час яой став мета-жанром, тобто, він буває і комедійним, і драматичним, і детективним, і фентезійним, і науково-фантастичним.

Незабаром на додаток до професійної манги такого роду з’явилася і аматорська, яку, власне, спочатку і назвали «яой». Зазвичай аматорський яой — це манга про відомих красенів (персонажах популярних чоловічих манга- і аниме-серіалів), які вступають в гомосексуальні відносини. Її стали називати «яой», тому що, на відміну від сьонен-манґи, аматорська манга рідше слідувала класичним уявленням про будову літературного твору (особливо тріаді «зав`язка-кульмінація-разв`язка»), проте містила відверті еротичні і порнографічні гомосексуальні сцени.
Першим серіалом, за мотивами якого з’явилося багато яойної манги, був ТБ-серіал Kidou Senshi Gundam (1979—1980). Деякі подальші серіали з цієї епопеї створювалися з урахуванням манги такого роду, і хлопці-головні герої ставали привабливішими.

З часом яойні теми почали проникати і в «традиційні» аніме-серіали на любовні теми. Повністю яойного аніме небагато, але останніми роками його стає все більше.

[ред.] Персонажі

Персонажі яоя діляться на три великі групи — пасивні, активні і змінюючі статеві ролі. Останні зустрічаються достатньо рідко. Активні персонажі називаються «семе» (seme, від semeru — «нападати»). Пасивні персонажі називаються «юке» (uke, від ukeru — «приймати»).

Найбільш поетичні любительки яоя використовують також слова «тенсі» (tenshi — «ангел») для позначення пасивного персонажа і «акума» (akuma — «демон») для позначення активного персонажа, оскільки любов ангелів і демонів — дуже популярний сюжет яоя. Жанр, що оповідає про таку любов, називається «тенсі-аі» (tenshi ai — «ангельська любов»).

Ініціатором відносин може бути як «юке», так і «семе». Останній варіант зустрічається частіше, зате перший є канонічним для комерційного яою.

При створенні аніме визначення того, хто з персонажів буде пасивним, а хто — активним, зазвичай не грунтується на характерах персонажів. Набагато частіше застосовується «Правило росту» — активним стає високий персонаж, а пасивним — низький. У тих випадках, коли дуже хочеться зобразити високого персонажа як «юке», його «занижують».

В яої немає меж для забороненого і неможливого. Постійно зустрічаються різні форми садомазохізму та інцеста. Іноді дія переноситься в альтернативну реальність.

В яої зазвичай не буває «щасливого кінця». Відносини між персонажами або закінчуються смертю одного з них, або трагічним розривом. Це, з одного боку, протест проти зумовленостей хеппі-енда звичайної манґи, з іншого боку — віддзеркалення неоднозначності відношення до одностатевої любові в японській культурі.

п • о • р Жанри аніме та манґи
Напрями	Дзьосей · Сейнен · Сьонен · Сьодзьо · Кодомо
Специфічні	Меха · Гарем · Сентай (Меха-сентай)
Еротичні	Хентай · Етті · Лолікон · Юрі · Яой (Сьотакон) · Гуро
Інші	Махо-сьонен · Махо-сьодзьо · Спокон · Сьодзьо-аі · Сьонен-аі