39 Жіноча сотня Самооборони Майдану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
39 Жіноча сотня Самооборони Майдану
Дата заснування 12 січня 2014 року
Тип загони самооборони,
громадський рух
Голова Анна Коваленко
Офіційний сайт 39s.com.ua
CMNS: 39 Жіноча сотня Самооборони Майдану у Вікісховищі
Жіноча сотня зі своїм стягом
Посвячення та прийняття присяги першими членкинями 39 Жіночої сотні Самооборони Майдану в каплиці на Майдані Незалежності

39 Жіноча сотня Самооборони Майдану була створена в середині січня 2014 року на базі жіночої чоти 11 сотні. Затверджена на раді Сотників Самооборони Майдану. Свого часу базувалась у Будинку профспілок, Будинку офіцерів та Українському домі. Учасниці зорганізовують опір сепаратистам на Півдні та Сході України, співпрацюють в організаційно-інформаційному плані із РНБО, СБУ та Міністерством оборони України.

За кілька днів після створення 39 сотня Самооборони Майдану налічувала понад 150 учасниць. Нині має представниць в областях і налічує тисячі українок. Сотниця 39 Жіночої сотні Самооборони Майдану — Анна Коваленко.

Жінки у складі сотні брали участь у протистояннях 18—22 лютого. В інший час, як і решта сотень, несли варту на барикадах і брали участь у патрулюванні Майдану та прилеглої території. Проходили навчання з надання першої медичної допомоги, а також з юристами, психологами, вивчали різновиди газів та основи вуличних протистоянь, набували навичок користування протигазами. Брали участь у походах Самооборони Майдану.

18—22 лютого[ред. | ред. код]

Сотня брала участь у подіях 18 лютого. Разом з іншими сотнями Самооборони Майдану 40 жінок вийшли від сцени на Майдані Незалежності до урядового кварталу. Кожна сотня зайняла там свої позиції, зокрема 39-та сотня — на розі вулиці Грушевського та Кріпосного провулку зі сторони Маріїнського парку. Жінки знаходилися між тими, хто воювали у парку, та мирними активістами і випадковими перехожими. Надавали першу допомогу.

Допомагали організувати медпункт у Будинку офіцерів і доправляли туди поранених.

Згодом 39-та сотня намагалась прорвати міліцейську блокаду разом із 14-ю та 12-ю сотнею з боку Інститутської вулиці. Та міліція пішла у наступ, і 39-й сотні довелось відступати. Дівчата повернулись на вихідну позицію до Будинку офіцерів, аж поки в наступ не пішли силовики, що залишались на вулиці Грушевського.

Тоді в натовпі дівчата розбилися на групи. Частина залишилась у Будинку офіцерів та опікувалася пораненими й загиблими. Частина була заблокована в підвальному приміщені на вулиці Грушевського, а ще частина відступала аж до станції метро Арсенальна. Згодом усі зібрались у Профспілках. Перед пожежею покинули приміщення. Частина дівчат була евакуйована з огляду на коефіцієнт корисності. Значна кількість залишалась на передовій, допомагала пораненим, готувала засоби опору. Ще частина зорганізувалась у Михайлівському соборі та Костелі.

Втрати[ред. | ред. код]

Полеглих серед 39-ї Жіночої сотні немає. Є поранені.

Сотниця Анна Коваленко[ред. | ред. код]

23 роки, за освітою театрознавиця, ведуча на «Радіо Ера» та радниця Міністра Оборони. Брала участь в акціях протесту на Майдані ще до розгону студентів 30 листопада. Спочатку робила щогодинні включення для Радіо Ера, потім почала самостійно патрулювати Майдан і прилеглі території. Допомагала в створенні плану оборони адміністративних будівель від штурму силовиків. Згодом стала заступницею 11-го сотника. Після зорганізувала 39 жіночу сотню Самооборони Майдану.

Склад[ред. | ред. код]

Більшість учасниць до вступу в сотню були волонтерками на кухні, в медичній частині або працювали в інфоцентрі. Були й ті, що прийшли з метою бути на барикадах і брати участь в активних діях. Намолодшій учасниці — 18, найстаршій — 65 років.

Десятниці: Надія «Акула», Олена Ребрик, Дика, Світлана «Донецьк», Аліса, Юлія «Кажан», Катя, Олена «Блонда», Наталка «Москаль», Юлія «Мать», Тетяна «Бойова».

Місце дислокації[ред. | ред. код]

Від початку учасниці сотні збирались на 2-му поверсі в актовій залі Будинку профспілок. На ніч могли залишатись на 7-му поверсі в розташуванні 11 сотні. Також був невеличкий штаб в Українському домі. Після пожежі в Будинку профспілок 39-та сотня Самооборони Майдану зайняла приміщення Будинку офіцерів.

Після Революції гідності[ред. | ред. код]

У 2015-2016 роках 39-та жіноча сотня бере активну участь у веденні та створенні логістики, інформаційній співпраці з представниками й активістами самооборони в регіонах. Організовує зустрічі і круглі столи в різних містах України, з жінками, що ввійшли до складу самооборони, чи бажають це зробити. Роз'яснює, яка роль жінки у формуванні нової країни й генерації, будучи впевненими, що тільки емансипована жінка може народити вільну людину, виступає проти традиційної ролі жінки, та є провідницею феміністичної ідеї.

Проводить громадську роботу, допомагає вимушеним біженцям з переселенням, організовує соціальні акції.

Сотня не раз піддавалася пропагандистським нападам російських ЗМІ, що звинувачували учасниць у диверсії та тероризмі. Після цього Жіноча сотня теж склала план участі в інформаційній війні.

Певна кількість учасниць сотні беруть участь в АТО на сході України.

За ініціативи сотниці Анни Коваленко на базі сотні та за підтримки Міністерства оборони був створений Центр координації оперативної допомоги українській армії, а також — гаряча лінія для налагодження зв'язку та координації між блокпостами та волонтерами.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]