Bad Religion

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Bad Religion
фотографія
Bad Religion, 2005 р.
Основна інформація
Жанр панк-рок, нова хвиля, мелодичний хардкор
Роки з 1979
Країна США США
Звідки Лос-Анджелес
Мова англійська
Лейбл Epitaph, Atlantic, Epic
Склад :
Колишні
учасники
Jay Ziskrout
Деві Голдман
Тім Гальєгос
Піт Файнстоун
Джон Альберт
Лакі Лерер
Боббі Schayer
Пауль Денора
http://www.badreligion.com/

Bad Religion (укр. Погана релігія)  — американський панк-рок-гурт з північного передмістя Лос-Анджелеса, утворений в 1979 році. Більшість пісень гурту на релігійну, політичну чи соціальну тематику. Склад групи змінювався кілька разів, лише вокаліст Грег Граффін бути єдиним постійним членом групи, проте теперішній склад має три з чотирьох оригінальних учасників групи (Грег Граффін, Бретт Гуревіц і Джей Бентлі). Bad Religion випустили шістнадцять студійних альбомів, два концертних альбомів, три концертні альбоми, два EP, та два DVD-диска (обидва були записані наживо). Хоча група отримала культовий статус, але більшість ранніх альбомів Bad Religion не мали комерційного успіху до 1994 року, коли було випущено восьмий студійний альбом Stranger Than Fiction, який включав найвідоміші хіти групи: Infected і перезаписанна версія 21st Century (Digital Boy), ставши «золотим» у США та Канаді. Їх останній альбом True North, був випущений 22 січня 2013 року. Bad Religion було продано понад 5 мільйонів копій альбому по всьому світу[1], ставши однією з багатьох найпопулярніших панк-рок-груп всіх часів таких, як The Offspring, Green Day, Rancid, NOFX та Social Distortion.[2]

Історія[ред.ред. код]

Заснування та ранні роки гурту (1979–1983)[ред.ред. код]

Bad Religion був сформований в Лос-Анджелесі у 1979 році старшокласниками Грегом Граффіном, Джем Бентлі, Джем Ziskrout, і Бреттом Гуревіцом. Згідно з басистом Джеєм Бентлі, гурт утворився десь в листопаді чи вересні 1979 року, проте ніхто не пам'ятає коли саме. Перший публічний виступ відбувся на складі у Fullerton Каліфорнія, гурт виконував 6 пісень на розігріві перед виступом Social Distortion.[3] Перший офіційний виступ гурту відбувся 11 листопада 1980 року в Joey Kills Bar, що у Бербанк, Каліфорнія.[4]

У 1981 році гурт випустив свій перший однойменний альбом на новоствореному лейблі, Epitaph Records, яким і досі продовжує управляти його засновник Бретт Гуревіц. У 1982 гурт почав запис свого першого повноформатного альбому, How Could Hell Be Any Worse?. Протягом запису цього альбому, ударник Jay Ziskrout вийшов з гурту, та був замінений на Peter Finestone. How Could Hell Be Any Worse? був також розповсюджуваний Epitaph Records, було продано понад 12000 копій.[5]

Into the Unknown, Back to the Known та перерви (1983–1985)[ред.ред. код]

У 1983 році, гурт видав альбом Into the Unknown.[6]Майже всі альбоми група виробляла були продані з складу, без відома гурту, після чого цей альбом вийшов з друку. Цей інцидент спричинив тимчасовий розпуск гурту зразу ж після виходу альбому.[5]

Пізніше, Граффін знову зібрав Bad Religion разом з гітаристом з Circle Jerks Грег Хетсон який замінив Гуревіца, який пішов у реабілітаційну клініку через проблеми з наркотиками.

Возз'єднання та Suffer (1986–1988)[ред.ред. код]

Bad Religion пофільно реформувався, у 1986 році Граффін запропонував Бентлі повернутись до гурту. Бентлі погодився повернутись лише на одне шоу, проте він отримав стільки задоволення від виступу, що вирішив залишитись у гурті. Нещодавно реабілітований Гуревич, ударник Піт Finestone та Грег Хетсон на другій гітарі, повернулись до гурту, Bad Religion повернувся в повному складі.[5]

Незабаром гурт випустив свій третій альбом Suffer у 1988 році.

No Control, Against the Grain та Generator (1989–1992)[ред.ред. код]

Під час туру в підтримку альбому Suffer у 1988 році, Bad Religion розпочали запис «альбоми з кращого матеріалу». На початку 1989 року, коли гурт мав коротку перерву після туру в підтримку альбому Suffer, вони вирішили розпочати роботу над новим альбомом та увійшли до студії Westbeach Recorders у липні цього року для запису нового альбому. В результаті альбом No Control, був виданий у листопаді 1989 року, було продано понад 60,000 копій.[7] До того як був випущений альбом, гурт став одним із найбільш критично відомих хардкор панк гуртів того часу, незважаючи на відсутність мейстрімового успіху.

Хардкор панк-стиль Bad Religion став основою їх наступного альбому, Against the Grain, який був виданий у 1990 році. Було продано понад 100,000 копій.[8] «21st Century (Digital Boy)», був одним з треків цього альбому, в цілому розглядається як одна з найбільш відомих пісень групи, і виконується гуртом у майже в кожному шоу в прямому ефірі.

Ударник Pete Finestone залишив гурт знову у квітні 1991 року для того щоб сфокуватись на роботі в іншому гурті, The Fishermen, який підписав контракт з великим лейблом, Bobby Schayer приєднався до гурту як його заміна. У травні 1991 року, Bad Religion увійшли до студії Recorders для того щоб розпочати роботу над матеріалом для їх шостого студійного альбому, Generator, який не був випущений до березня 1992 року. Альбом, майже повністю був записаний без перерви у студії,[9] тому, що в цей час Гуревич переїхав у просторіше приміщення, та вперше гурт міг грати разом у той же час. Він заявив, що настав «час для змін» та гурт «зробить це у іншій студії, але не раніше ніж будуть написані нові пісні, це була навмисна спроба спробувати щось інше».[9] В підтримку альбому, Bad Religion зняли свій перший кліп на пісню «Atomic Garden», яка була також видана як перший сингл.

Одночасно з успіхом гурту, Bad Religion випустили збірку, 80-85, у 1991 році. Це переупакування їх дебютного альбому, How Could Hell Be Any Worse?, їхніх двох міні-альбомів, Bad Religion, Back to the Known та три треки для збірки Public Service EP. Ця збірка не містить альбому Into the Unknown.Збірка 80-85 була замінена на перезаписану версію 2004 року альбому How Could Hell Be Any Worse? з тим же списком треків.

Мейнстрімовий успіх та вихід Гуревіца з гурту (1993–1995)[ред.ред. код]

Коли альтернативний рок та гранж увірвались у мейнстрім, Bad Religion вирішили залишити Epitaph та перейти у Atlantic Records у 1993 році та швидко перевидали їх сьомий повноцінний альбом Recipe for Hate на новому лейблі в тому ж році. Незважаючи на змішані відгуки від критиків, альбом нарешті прорвався у мейнстрімову аудиторію та отримали свою найвищу позицію чартів США на сьогодні, дебютувавши на 14 позиції у чарті Billboard Heatseekers, з композиціями «American Jesus» та «Struck a Nerve» які стали основними рок хітами на радіо у той час. Також, у 1993, гурт записав пісню «Leaders and Followers» (яка пізніше зявилась як бонус-трек на яопнській версії їх наступного альбому) для саундтрека для фільму Кевіна Сміта, Клерки.

Після Recipe for Hate вийшов восьмий студійний альбом гурту, Stranger Than Fiction. Альбом отримав схвальні відгуки від критиків після релізу у вересні 1994 року, та став найуспішнішим альбоммом гурту, включаючи такі хіти, як «Infected» та перезаписану версію пісні «21st Century (Digital Boy)», яка початково вийшла у альбомі Against the Grain. Альбом став першим для Bad Religion, що увійшов до чарту Billboard 200; зайнявши 87 позицію, та був нагороджений gold certification 4 березня 1998 року, було продано понад півмільйона копій.[10] Перед релізом Stranger Than Fiction, Гуревіц залишив гурт. Офіційною причиною була необхідність проводити більше часу в Epitaph з The Offspring (які щойно видали альбом Smash, який несподівано отримав великий успіх та визнання), що стали одним з найбільших гуртів середини 90-их, але добре відомо, що на момент виходу з Bad Religion, в нього були ненайкращі відносини з гуртом. Гуревіц, так як багато фанів, звинувачували гурт в продажності через те що вони залишили Epitaph для отримання більшого фінансового успіху, незважаючи на той факт, що сам Гуревіц заробляв мільйони на The Offspring сам.[11]

Як наслідок, Граффін почав виконувати на концертах альтернативні версії текстів такі, як «I want to know where Brett gets his crack» чи "I want to know why Gurewitz cracked, « на пісню „Stranger Than Fiction“.[12] Ці проблеми пояснюються проблемами Гуревіца з креком, героїном та іншими наркотиками які переслідують його протягом багатьох років.

Гуревіц був замінений гітаристом Браяном Бейкером, який був членом таких гуртів, як Minor Threat, Dag Nasty, та Junkyard. Бейкер відхилив запрошення до R.E.M., що приєднатись до Bad Religion.[13] Після виходу Гуревіца, Грег Граффін став єдиним автором текстів пісень у гурті.

Гурт без Гуревіца (1996–2000)[ред.ред. код]

Брайан Бейкер (зліва) з Bad Religion, концерт у Нідерландах, 1995.

Bad Religion продовжували виступати та записувати без Брета Гуревіца та випустили три нові альбоми на лейблі Atlantic, починаючи з The Gray Race (1996), спродюсований фронтменом гурту Cars Ric Ocasek. Проте жоден з альбомів не здобув такої ж популярності. Було випущено радіо-хіт „A Walk“ та європейський реліз пісні „Punk Rock Song“ (на двох мовах англійській і німецькій). Гурт отримав успіх у Європі, альбом гурту отримав 6 позицію в німеццькому чарті та гурт отримав свій перший європейський золотий диск лише у Скандинавії.

У 1998 році, Bad Religion видали свій десятий повноцінний альбом, No Substance, спродюсований Alex Perialas, Ronnie Kimball та самим гуртом. Альбом отримав змішані відгуки як від критиків так і від шанувальників.[14] У підтримку альбому гурт розпочав туп тривалістю один рік.

У 1999 році, Гуревіц обєднав зусилля з Граффіном для написання тексту для пісні, під назвою „Believe It“, яка з'явилась на їх наступному альбомі, The New America (2000). Літом 2000 року, передував у трьох-місячному турі по США 3-month виступаючи разом з Blink-182.[15]

Повернення до Epitaph та об'єднання з Гуревіцом (2001–2004)[ред.ред. код]

У 2001 році, Bad Religion покинув Atlantic Records. Вони повернулись до Epitaph та Брет Гуревіц повернувся у гурт. Розширеним гуртом з шести чоловік був записаний та виданий альбом The Process of Belief (2002).[16]

Їх наступний альбом, The Empire Strikes First, був випущений у червні 2004 року. Так, як The Process of Belief, він розглядається фанами, як повернення до швидкого панк-стилю.

У квітні 2004 року, гурт перевидав всі свої перші шість студійних альбомів на Epitaph Records (за винятком Into the Unknown). How Could Hell Be Any Worse?   перевидання дебютного LP гурту, під новою назвою, містить ті самі композиції, що й на збірці 80-85, включаючи їх перший EP, Public Service EP (з різними версіями пісень Bad Religion, Slaves, та Drastic Actions ніж однойменний EP) та „Back To The Known“ EP. Також було випущено live VHS Along the Way на DVD вперше. Хоча Recipe for Hate був виданий на Epitaph, альбом не може бути перевиданий, це пов'язано з тим, що він був перевиданий на Atlantic, через проблеми з правами власності перезапис є неможливим.

New Maps of Hell (2005–2008)[ред.ред. код]

Бентлі (ліворуч) та Граффін (праворуч) з Bad Religion, конццерт у House of Blues, 2005.

7 березня 2006 року, концертний DVD, Live at the Palladium був виданий. На цьому DVD запис концертного виступу гурту у 2004 році в Hollywood Palladium, а також ексклюзивні інтерв'ю, декілька музичних відео та фото галерея. У одному з інтерв'ю, гітарист Брет Геревіц сказав, що наступний альбом буде подвійної довжини, проте як виявилося ццього невідбулось.

Грег Граффін видав свій соло альбом, Cold as the Clay, 11 липня 2006 року.

Чотирнядццятий альбом Bad Religion, New Maps of Hell, був виданий 10 липня 2007 року. 29 липня ццього ж року (46-день народження Greg Hetson's), Epitaph Records почав продаж New Maps of Hell на Warped Tour у Pomona, Каліфорнія. Альбом отримав комерційний успіх таThe album was a commercial success and подарував три хіти: „Honest Goodbye“, „Heroes and Martyrs“, та „New Dark Ages“, та в результі, New Maps of Hell отримав 35 позицію у чарті Billboard 200, що є найвищою насьогодні. Bad Religion також приєднався до 2007 Warped Tour для підтримки альбому.[17]

Хетсон сформував супергурт під назвою Black President, що складався з Charlie Paulson (з Goldfinger), Jason Christopher, Wade Youman (обидва з Unwritten Law) та Christian MartucciDee Dee Ramone).[18]

На початку березня 2008 року, Bad Religion грали на декількох нічних резиденціях у House of Blues, що у Південній Каліфорнії, а також у Las Vegas Strip.[19] Також вони грали на KROQ Weenie Roast (y Fiesta) 17 травня поряд з такими гуртами як, Flobots, Metallica, The Offspring, Pennywise, Rise Against та Scars on Broadway. Після цього, вони виступали чотири європейських фестивалях в травні і червні.[20]

8 липня 2008, Bad Religion випустили свій перший в історії deluxe edition CD, перевидання альбому New Maps of Hell. Deluxe версія включала оригінальні 16 пісень, а також сім нових акустичних треків записаних Граффіном (вокал/гітара) та Гуревіцом (гітара/бек-вокал). Три акустичних пісні є новими та записані спеціально для цього релізу, інші 4 треки є новими акустичними версіями пісень гурту. Реліз також включає DVD з одно-годинним концертним виступом гурту, музичні відео, та те що залишилось поза кадром.

30 Years Live та The Dissent of Man (2009–2010)[ред.ред. код]

У червні 2008 року, Джей Бентлі повідомив у інтерв'ю під час Pinkpop Festival у Landgraaf, Нідерланди, що Гуревіц вже розпочав запис нового матеріалу для наступного альбому. Бентлі заявив, що група планує повернутися в студію, після того, як Граффін закінчить навчання у UCLA, щоб розпочати роботу над New Maps of Hell, має вийти у червні 2009 року.[21] Однак, згідно з інформаією 2008 року з фан-сайту гурту, що Bad Religion має концертні зобов'язання на 2009 рік, та гурт не матиме часу для запису нового альбому приблизно до кінця року.[22]

У серпні 2009 року гітарист Бретт Гуревіц направив листа до фан-сайту гурту в якому йдеться, що він написав новий матеріал для наступного альбому Bad Religion.[23]

У грудні 2009 року Бентлі повідомив на фан-сайті гурту, що Bad Religion, планує увійти у студію 26 квітня 2010 року, щоб почати запис нового альбому.

У січні 2010 року Бентлі заявив, що Bad Religion запишуть свій новий альбом на студії в Пасадені з Joe Barresi, який розробляв альбом The Empire Strikes First (2004) та продюсував New Maps of Hell (2007).[24] Незважаючи на заяви Бентлі про вступу до студії в квітні він відзначив, що дату запису перенесено на 1 травня.[25] 6 квітня 2010 Бентлі розповідає у інтерв'ю з KROQ's Kevin and Bean, що датою коли гурт запише свій новий альбом буде 6 травня.[26]

У березні та квітні 2010 року на честь свого 30-річчя, Bad Religion гастролювали по Південній Каліфорнії та Неваді у клубах House of Blues, відігравши на 30 концертах за 30 днів та з 30 піснями щоночі. На концерті House of Blues у Анахаймі 17 березня 2010 року, гурт виконав нову пісню під назвою „Resist-Stance“ з їх новго альбому. По завершенні турне, Bad Religion оголосили про вихід концертного альому, під назвою 30 Years Live, який був доступним для скачування безкоштовно, для тих хто підписався на розсилку на офіційному сайті гурту. Альбом містив пісні, що виконувались під час концертів House of Blues tour. А також декілька нових пісень з їх 15-го студійного альбому, який тоді ще не вийшов. 30 Years Live був розроблений Mike Fraser та випущений 18 травня 2010 року.

Згідно з звітом на thebrpage.net, гурт почав запис альбому 5 травня 2010 року.[27]

У червні 2-10 року, на The Bad Religion Page було повідомлено, що новий альбом буде видано 28 вересня 2010 року. Джей (який зареєстрований під ніком jabberwock на The Bad Religion Page) повідомив на стіні сайту, що Bad Religion закінчили запис їх нового альбому. В інтерв'ю на Azkena Rock Festival 26 червня 2010 року, учасники гурту повідомили, що назва нового альбому буде The Dissent of Man. The Dissent of Man був випущений 28 вересня 2010 року. Альбом дебютував на No. 35 у Billboard 200 chart та на No. 6 у Billboard Independent Albums chart.[28] 30 серпня 2010 року, альбомна версія пісні „The Resist Stance“ була видана на сторінці гурту в MySpace. За тиждень до релізу альбому, вона стала доступною для прослуховування на сторінці гурту в MySpace. Гурт провів турне в підтримку альбому протягом 2011 року.[29]

18 жовтня 2010 року, Bad Religion випустив вінільну збірку всіх альбомів гурту, обмежену 3000 копій, включаючи їх альбом 1983 року Into the Unknown, який не перевидавався понад 25 років.

True North (2011–2013)[ред.ред. код]

У квітні 2011 року в інтерв'ю з The Washington Examiner, гітариста Браяна Бейкера запитали чи Bad Religion збираються робити новий альбом після The Dissent of Man. На що він відповів, „It's all very punk [attitude] just like it's always been. We will record when we have enough songs. For us, it just kind of happens.“[30]

5 вересні 2012 року (день заснування Bad Religion), було оголошено, що шістнадцятий студійний альбом гурту, True North, буде видано 22 січня 2013 року.[31] Цього ж дня, гурт видав новий сингл „Fuck You“. True North отримав переважно позитивні відгуки, та посів 18 позицію у чарті Billboard 200, гурт вперше потрапив у 20-ку та отримав найвищу позицію за всі 34 роки кар'єри.[32]

Вихід Хетсона з гурту, Christmas Songs та наступний альбом (2013-дотепер)[ред.ред. код]

10 вересня 2013 року було оголошено, що Bad Religion видасть свій перший різдвяний альбом під назвою Christmas Songs, 29 жовтня 2013 року. Це їх перший альбом без участі Грега Хенсона з альбому 1983 року Into the Unknown.[33]

У інтерв'ю 2013 року, гітарист Брет Гуревіц оголосив, що Bad Religion почнуть запис сімнадцятого студійного альбому у 2014.[34]

Склад гурту[ред.ред. код]


Схема

Концертні тури[ред.ред. код]

  • Ранні шоу (1980–1987)
  • Suffer Tour (1988–1989)
  • No Control Tour (1990)
  • Against the Grain Tour (1991)
  • Generator Tour (1992–1993)
  • Recipe for Hate Tour (1993–1994)
  • Stranger Than Fiction Tour (1994–1995)
  • The Gray Race Tour (1996–1997)
  • No Substance Tour (1998–1999)
  • The New America Tour (2000–2001)
  • The Process of Belief Tour (2002–2003)
  • The Empire Strikes First Tour (2004–2006)
  • New Maps of Hell Tour (2007–2009)
  • 30 Years Live Tour (2010)
  • The Dissent of Man Tour (2010–2011)
  • Rise Against and Four Year Strong Tour (2011)
  • Australian Soundwave Tour (2012)
  • True North Tour (2013)

Дискографія[ред.ред. код]

Студійні альбоми

Рік Альбом США Вокал Гітара Бас Барабани Лейбл
1982 How Could Hell Be Any Worse?[35][36] Грег Граффін Бретт Гуревіц Джей Бентлі Jay Ziskrout /
Pete Finestone
Epitaph
1983 Into the Unknown Paul Dedona Davy Goldman
1988 Suffer Грег Хетсон Джей Бентлі Pete Finestone
1989 No Control
1990 Against the Grain
1992 Generator Bobby Schayer
1993 Recipe for Hate 14 Epitaph
Atlantic
1994 Stranger Than Fiction 87 Atlantic
1996 The Gray Race 56 Брайян Бейкер
1998 No Substance 78
2000 The New America 88
2002 The Process of Belief 49 Бретт Гуревіц Брукс Вакерман Epitaph
2004 The Empire Strikes First 40
2007 New Maps of Hell 35
2010 The Dissent of Man 35
2013 True North 19

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Bad Religion Tested: Live CD». Cduniverse.com. 2002-07-15. Процитовано 2011-10-15. 
  2. «Bad Religion Announce Shows In Manchester And London». Stereoboard UK. 2013-04-04. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-04-04. 
  3. «Bad Religion: 30 Questions for 30 Years». YuppiePunk. 2010-03-22. Процитовано 2011-10-15. 
  4. «The Forms at Joey Kills Bar». It All Happened - A Living History of Live Music. Процитовано 12 April 2013. 
  5. а б в Greene, Jo-Anne. (23 May 1997). «Addicted to the Opiate of the Masses». Goldmine: The Collectors Record and Compact Disc Marketplace. 
  6. Dougan, John. «Into The Unknown (review)». allmusic.com. Процитовано 23 June 2012. 
  7. «No Control (album) | The Answer | The Bad Religion Page - Since 1995». Thebrpage.net. Процитовано 2011-10-15. 
  8. «Against The Grain (album) | The Answer | The Bad Religion Page - Since 1995». Thebrpage.net. Процитовано 2011-10-15. 
  9. а б «Generator -the album». The Bad Religion Page. Процитовано 12 September 2009. 
  10. «RIAA Certification (type in "Bad Religion" in the artist box)». RIAA. Процитовано 11 October 2007. 
  11. Rogers, Neal (9 May 1996). «The Higher Calling». Архів оригіналу за 27 April 2005. 
  12. The Bad Religion Page. «Stranger Than Fiction». 
  13. Sharpe-Young, Garry (2005). New Wave of American Heavy Metal. Zonda Books Limited. с. 46. ISBN 0958268401. 
  14. Ankeny, J: „No Substance“ review
  15. «2000 – The Mark, Tom, and Travis Show Tour (opening for Blink 182)». 
  16. Jennifer Vineyard (11 May 2000). «The New State of Bad Religion». 
  17. «Bad Religion Sign On For Warped Tour». 28 November 2006. 
  18. In the January issue of the magazine Alternative Press, it was revealed that their 14th album would be released in late spring 2007.«Greg Hetson, Charlie Paulson form Black President». 6 November 2006. 
  19. «Bad Religion (California / Nevada)». 6 February 2008. 
  20. «Bad Religion announce European festival appearances». 19 February 2008. 
  21. «Bad Religion looks ahead to 2009 album». 8 June 2008. 
  22. «Bad Religion to release next album in 2010?». 3 December 2008. 
  23. Marty (1 August 2009). «15 in 2010». 
  24. Jesse (28 January 2010). «Minor League news No. 12». 
  25. Marty (16 February 2010). «2/16/2010–2010 Album diary». 
  26. «UPDATE: Bad Religion on KROQ - Download available + pics | News from the front | The Bad Religion Page - Since 1995». Thebrpage.com. Процитовано 2011-10-15. 
  27. «Bad Religion + studio = a lot of awesomenimity | News from the front | The Bad Religion Page - Since 1995». Thebrpage.net. Процитовано 2011-10-15. 
  28. «Music Albums, Top 200 Albums & Music Album Charts». Billboard.com. Процитовано 2011-10-15. 
  29. «Tours & shows | The Bad Religion Page - Since 1995». Thebrpage.net. Процитовано 2011-10-15. 
  30. «Bad Religion on a recruiting tour». The Washington Examiner. April 24, 2011. Процитовано 2011-04-25. 
  31. «The name of the new album is True North | News from the front | The Bad Religion Page - Since 1995». Thebrpage.net. Процитовано 2013-02-19. 
  32. «Bad Religion Chart Career High». Drew Beringer. January 30, 2013. Процитовано January 31, 2013. 
  33. «'BAD RELIGION To Release 'Christmas Songs' On October 29». Epitaph Records. 10 September 2013. Процитовано 10 September 2013. 
  34. «Brett in the media. Plus a first sign of a next album?». Drew Beringer. Процитовано November 27, 2013. 
  35. «How Could Hell Be Any Worse? | Discography | The Bad Religion Page - Since 1995». Thebrpage.net. 1981-01-06. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2011-10-15. 
  36. «Bad Religion - How Could Hell Be Any Worse? at Discogs». Discogs.com. Процитовано 2011-10-15. 

Посилання[ред.ред. код]