Панк-рок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Панк-ро́к (англ. Punk rock) — напрям у рок-музиці, що виник у середині 1970-х рр. у США і Великобританії, у якому поєднувалися соціальний протест і музичне неприйняття тодішніх форм року: культивувалися нарочисто примітивна гра і завзятість раннього рок-н-ролу. До 1977 року панк-рок — завдяки своїй скандальності — був одним з найпомітніших явищ в рок-музиці Великобританії. З часом жанр породив безліч різновидів і досі притягує чимало молодих виконавців.

Характеристика[ред.ред. код]

Для композицій панк-року в цілому властиві швидкий темп, коротка тривалість, простий акомпанемент, розв'язна і часто агресивна манера співу. Тексти пройняті нігілізмом і соціально-політичною тематикою. У кожному різновиді панк-року є свої індивідуальні ухили. Панк-рок нерозривно пов'язаний з субкультурою панку, для якої характерна етика «все-сам», епатаж і загальний нонконформізм.

Історія[ред.ред. код]

Панк-рок як і субкультура панку сформувалася майже одночасно в середині 1970-х рр. в США і Великобританії. Безпосереднім попередником панк-року в музичному відношенні вважається т.зв. прото-панк, до якого відносяться перші альбоми Velvet Underground (з неї вийшов Лу Рід), Патті Сміт і Stooges, керовані Іґґі Попом. З погляду чистого музичного формату звучання панк-рока деякими фахівцями відстежується аж до пісні Kinks «You Really Got Me» 1964 року.

Панк виділяється в окремий напрям в середині 1970-х. Першою помітною американською панк-группою були нью-йоркські Ramones, New York Dolls, в Великобританії — Sex Pistols. Прикладу цих груп послідувала велика кількість молодих колективів. Тоді як в США панк був сенсацією андеграунду, повномасштабним суспільним феноменом панк став у Великобританії, де він розцінювався як реальна загроза благополуччю істеблішменту. Деякі молоді групи вельми близько копіювали Sex Pistols, проте багато хто знайшов своє, оригінальне звучання (Buzzcocks, Clash, художні експерименти груп Wire і Joy Division).

З часом в панк-року виділилися самостійні напрями. Це в першу чергу панк 77 або ранній панк (77 punk), анархо-панк (anarcho-punk), арт-панк (art-punk), грандж (grunge), краст панк (crust punk), мелодійний панк (melodic punk), ой-панк/вуличний панк (oi-punk/street-punk), панк-н-ролл (punk'n'roll), поп-панк (pop-punk), пост-панк (post-punk), ска-панк (ska-punk), скейт-панк (skate-punk), стрейт едж (straight edge), фолк-панк (folk-punk), хардкор (hardcore), хоррор-панк (horror-punk), хейт-кори (hate-core) і емо (emo).

З початку 90-х років популярність панк-року росте завдяки творчості таких колективів, як Green Day, The Offspring і Rancid, спершу в США, а потім і в Європі. Ставлення до цих комерційно вельми успішних груп у середовищі панк-рокерів неоднозначне. З одного боку, є думки, що ці колективи передусім зацікавлені в комерційному успіху своєї музики. Згідно з цією позицією, такі групи в гонитві за прибутком «розпродають» панк і його ідеали. З іншого боку, є думки, що творчість цих груп сприяє популяризації ідей панк-року, яка позитивно впливає на перетворення суспільства.

Російський панк-рок[ред.ред. код]

Російський панк-рок зародився в 1979 році в Ленінграді, головним чином завдяки старанням Андрія Панова (1960–1998), беззмінного лідера першого російського панк-гурту «Автоматичні задовольнителі» (Автоматические Удовлетворители). З середини 1980-х рр. панк-гурти почали з'являтися по всьому СРСР (Гражданская Оборона, Ноль і ін.). В наш час[Коли?] найвідомішими російськими панк-гуртами є Наив, Тараканы, Distemper, Пурген, F.P.G. , Король и Шут, Pussy Riot, Индульгенция.

Український панк-рок[ред.ред. код]

В Україні панк-культура теж мала місце. Дуже відомою ще з часів СРСР була група Брати Гадюкіни, яку теж можна вважати певним різновидом панку. Найвідомішими панк-гуртами України є:

Музичні приклади[ред.ред. код]