Боєприпаси
Бойові́ припа́си або Боєприпа́си — складова частина озброєння, безпосередньо призначена для живої сили противника, знищення його військової техніки, руйнування укріплень, споруд, а також виконання інших завдань (освітлення місцевості, задимлення, розкидання агітаційної літератури тощо).
Дія основної маси боєприпасів заснована на використанні енергії, що виділяється вибуховими речовинами, завдяки якій і відбувається ураження (руйнування, знищення) різних цілей.
Зміст |
Визначення боєприпасів [ред.]
Боєприпаси — предмети, призначені для здійснення пострілів з усіх видів зброї, бомбардування і ракетних ударів.
До боєприпасів належать артилерійські снаряди, атомні бомби, ракети, авіабомби, міни, ручні гранати, набої тощо.
До бойових припасів належать: ядерні боєприпаси, артилерійські та мінометні постріли, реактивні снаряди, постріли з активно-реактивними снарядами, мінами, гранатами, протитанкові керовані реактивні снаряди (ПТКРС), авіаційні бомби, набої стрілецької зброї, ручні і гвинтівкові гранати, засоби підривання, заряди вибухових речовин, міни, міни морські, торпеди, освітлювальні і сигнальні патрони та інше. До боєприпасів належать також і окремі елементи самих бойових припасів: детонатори (трубки), порохові заряди, розривні заряди, капсулі і капсульні втулки (трубки), капсулі-детонатори і детонатори, запальники, гільзи, картузи тощо.
Боєприпаси доставляються до цілі метанням з вогнепальної зброї (снаряди, міни, гвинтівкові гранати, кулі), за допомогою різних двигунів (реактивний снаряд, торпеда), скиданням з висоти на ціль (авіаційні бомби) або киданням вручну (ручна граната). Деякі боєприпаси встановлюються на місцевості або у воді (міни) і діють (вибухають) при контакті з ціллю або при знаходженні цілі в зоні дії. Є боєприпаси (наприклад, міни), які встановлюються на об'єкт, що має бути зруйнованим, і котрі вибухають через заздалегідь встановлений проміжок часу або за сигналом, що передається по радіо або дротах. Всі боєприпаси — одноразової дії. Виняток становлять окремі їх елементи — гільзи і корпуси капсульних втулок, які після ремонту можуть бути знову використані.
За призначенням боєприпаси поділяються на основні, спеціальні та допоміжні. Основні боєприпаси поділяються на звичайні і масового ураження. Звичайні боєприпаси можуть бути суцільними або споряджатися розривним зарядом або запальною речовиною. До бойових припасів масового ураження відносяться ядерні, хімічні та біологічні боєприпаси. Дія боєприпасів визначається конструкцією і типом спорядження. До спеціальних боєприпасів відносяться ті, що утворюють перешкоди, освітлювальні, сигнальні, димові, пристрілювально-цілевказуючі, агітаційні та інші; до допоміжних — навчальні, імітаційні, сістемопробні тощо.
Ведення бою пов'язано з великою витратою боєприпасів. Наприклад, у російсько-японській війні 1904-05 рр. Росія витратила 900 тис. артилерійських пострілів. Під час 1-ої світової війни 1914-18 рр. було виготовлено на російських заводах і завезено з-за кордону близько 65,3 млн. артилерійських пострілів. У німецько-радянську війну тільки за 1943-44 рр. промисловість СРСР виготовила 359 млн снарядів, мін та авіабомб. у сучасних умовах при великій насиченості військ автоматичною зброєю, що володіє високою скорострільністю, і наявності різноманітних нових видів зброї кількість боєприпасів, необхідна для забезпечення бою (операції), різко зростає. Необхідні запаси боєприпасів створюються в мирний час, частина з них витрачається для бойової підготовки військ.
Класифікація боєприпасів [ред.]
Боєприпаси класифікуються:
За належністю: [ред.]
- артилерійські;
- авіаційні;
- морські;
- стрілецькі;
- інженерні;
За призначенням: [ред.]
- основні (для ураження цілей);
- спеціальні (для освітлення, задимлення, агітації і т д.).;
- допоміжні (навчальні, холості, для спеціальних випробувань і т д.).;
За характером спорядження: [ред.]
- із звичайним ВР (конвенціональні);
- ядерні;
- об'ємного вибуху;
- хімічні;
- біологічні та інші.
Набої до стрілецької зброї [ред.]
- З звичайною кулею
- З кулею підвищеної пробивальністю
- З кулею, що має зменшену швидкість
- З бронебійною кулею
- З трасуючою кулею
- З бронебійною запальною кулею
- З бронебійною запальною трасуючою кулею
- З запальною кулею миттєвої дії
- Пірорідинні
- Спеціальні
- Холості
- Навчальні.
Постріли танкової, протитанкової, польової й самохідної артилерії [ред.]
- З осколково-фугасної гранатою
- З бронебійним підкалиберним снарядом
- З кумулятивним снарядом
- З касетним снарядом з кумулятивними осколковими бойовими елементами
- Зі снарядом для постановки радіоперешкод
- З освітлювальним снарядом
- З димовим снарядом
- З пристрілювально-цілевказуючим снарядом
- Практичні для навчальної стрільби.
Інженерні боєприпаси [ред.]
Див. також [ред.]
- Вогневе ураження
- Гранатометна граната
- Куля (зброя)
- Авіаційне озброєння
- Пристрілювально-цілевказуючий снаряд
- Вогнева позиція
Джерела [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Ammunition |
