Fulmine (1896)
| Ескадрений міноносець «Фульміне» | ||
|---|---|---|
| Fulmine | ||
.jpg) | ||
| Ескадрений міноносець «Фульміне» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Ескадрений міноносець | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Королівство Італія
| |
| Належність | .svg){kind=small} Королівські ВМС Італії]
| |
| Корабельня | «Одеро», Сестрі-Потенте | |
| Закладено | 14 липня 1896 року | |
| Спущено на воду | 4 грудня 1898 року | |
| Введено в експлуатацію | 26 жовтня 1900 року | |
| Статус | 15 травня 1921 року зданий на брухт | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 282 тонни (стандартна) 342 тонни (повна) | |
| Довжина | 61,7 м | |
| Ширина | 6,4 м | |
| Осадка | 2,1 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парові машини 4 × парових котли | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 4 675 к. с. | |
| Швидкість | 26 вузлів | |
| Дальність плавання | 1 500 миль на швидкості 8 вузлів | |
| Екіпаж | 48 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 5 × 57/43-мм гармат | |
| Торпедно-мінне озброєння | 3 × 356-мм торпедних апаратів | |
«Фульміне» (італ. Fulmine) — перший ескадрений міноносець Королівських ВМС Італії кінця XIX століття.
Історія створення[ред. | ред. код]
«Фульміне» був першим есмінцем у складі італійського флоту[1]. Він був розроблений генерал-інспектором Корпусу морських інженерів Ернесто Мартінецом (італ. Ernesto Martinez) [2] під впливом аналогічних розробок британського та німецького флоту.
«Фульміне» багато в чому був експериментальним кораблем. Його розробка, будівництво та експлуатація дали змогу набути досвіду італійському кораблебудуванню[3]. Тоді як озброєння відповідало заявленим вимогам, корпус корабля мав певні проблеми, внаслідок чого корабель не зміг досягнути замовленої швидкості у 26,5 вузлів.
«Фульміне» був єдиним кораблем свого класу. Із врахуванням досвіду, набутого при його будівництві та експлуатації, були розроблені наступні класи есмінців: «Лампо», «Нембо» та «Сольдато», які були побудовані в Італії.
Історія служби[ред. | ред. код]
У 1910 році італійський фізик Доменіко Пачіні використовував «Фульміне» для серії експериментів з іонізації повітря[4].
Есмінець «Фульміне» брав участь в італійсько-турецькій війні[1]. 10 квітня 1912 року він разом з броненосними крейсерами «Карло Альберто», «Марко Поло» та допоміжними крейсерами брав участь в обстрілі міста Зуара — центру постачання військових матеріалів для турецьких загонів.
З початком Першої світової війни «Фульміне» тимчасово був зарахований до складу 5-ї ескадри есмінців (разом з «Нембо», «Бореа», «Турбіне», «Есперо» та «Авкілоне»), але до участі у бойових діях не залучався[5].
Незважаючи на те, що «Фульміне» вже був застарілим кораблем, він залучався до супроводу конвоїв та протичовнового патрулювання[1]. Під час однієї з конвойних операцій «Фульміне» опосередковано став причиною загибелі транспортного корабля «Мінас». Під час війни Середземне море було поділене на зони відповідальності французького, італійського та британського флоту. У лютому 1917 року з Неаполя в Салоніки вирушив транспортний корабель «Мінас» у супроводі есмінця «Фульміне». На відсталі близько 200 миль на схід від Мальти закінчувалась зона відповідальності італійського флоту і починалась зона відповідальності британського флоту. Але жоден британський корабель не прийшов для супроводу «Мінаса», який зрештою був потоплений німецьким підводним човном «SM U 39» у точці з координатами 36°25′ пн. ш. 18°24′ сх. д. / 36.417° пн. ш. 18.400° сх. д., внаслідок чого загинуло 870 чоловік[6].[7].
У 1921 році «Фульміне» був виключений зі складу флоту і зданий на злам[1].
Література[ред. | ред. код]
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Ескадрений міноносець «Фульміне» на сайті www.marina.difesa.it [Архівовано 19 квітня 2022 у Wayback Machine.](італ.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Marina Militare. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 1 травня 2020.
- ↑ Navi da guerra | R. N. Fulmine 1898 | cacciatorpediniere | Regia Marina Italiana. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 1 травня 2020.
- ↑ http://www.marina.difesa.it/storia/almanacco/parte05/navi0502.asp [Архівовано 15 березня 2009 у Wayback Machine.] Fulmine, Cacciatorpediniere - Sito della Marina Militare, consultato l'8 ottobre 2010
- ↑ https://arxiv.org/PS_cache/arxiv/pdf/1002/1002.2888v2.pdf Domenico Pacini, the forgotten pioneer of the discovery of cosmic rays, consultato l'8 ottobre 2010
- ↑ Forum Eerste Wereldoorlog :: Bekijk onderwerp - Regia Marina Italiana, 1914-1915. Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 1 травня 2020.
- ↑ Franco Favre, La Marina nella Grande Guerra. Le operazioni navali, aeree, subacquee e terrestri in Adriatico
- ↑ Troopship Minas - Ships hit by U-boats - German and Austrian U-boats of World War One - Kaiserliche Marine - uboat.net
