Ескадрені міноносці типу «Карло Мірабелло»
| Ескадрені міноносці типу «Карло Мірабелло» | ||
|---|---|---|
| Classe Mirabello | ||
 | ||
| Ескадрений міноносець «Карло Мірабелло» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрені міноносці | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Королівство Італія
| |
| Належність | .svg){kind=small} Королівські ВМС Італії
| |
| Замовлено | 3 | |
| Закладено | 3 | |
| Спущено на воду | 3 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 784 тонни (стандартна) 2 040 тонн (повна) | |
| Довжина | 103,75 м | |
| Ширина | 9,74 м | |
| Осадка | 3,3 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни 4 × парових котли «Ярроу» | |
| Потужність | 44 000 к.с. | |
| Швидкість | 35 вузлів | |
| Дальність плавання | 2 300 миль на швидкості 12 вузлів | |
| Екіпаж | 169 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1x 152-мм гармата «QF 6 in/40» 7-8 × 102-мм гармат «102/35 » 2 x 76-мм гармати «76/40» | |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 × 450-мм торпедних апаратів 100-120 мін | |
Ескадрені міноносці типу «Карло Мірабелло» (італ. Classe Mirabello) — серія ескадрених міноносців ВМС Італії. 1910-х років.
Історія створення[ред. | ред. код]
Протягом 1913-1915 років Італія побудувала скаути (пізніше перекласифіковані в есмінці) типу «Алессандро Поеріо». Але ще до їх вступу у стрій, у 1913 році розпочалась розробка нового, потужнішого корабля. Спочатку передбачалось, що це буде корабель водотоннажністю 5 000 т з легким бронюванням, але через фінансові причини від будівництва цього «майже крейсера» відмовились на користь корабля, розробленого фірмою «Ansaldo».
У 1938 році кораблі були перекласифіковані зі скаутів в есмінці.
Представники[ред. | ред. код]
| Корабель | Виготовлювач | Закладено | Спущено | У строю | Доля |
|---|---|---|---|---|---|
| «Карло Мірабелло» «Carlo Mirabello» |
«Ansaldo», Генуя | 21 листопада 1914 року | 21 грудня 1915 року | 24 серпня 1916 року | Підірвався на мінах біля о. Лефкас 21 травня 1941 року |
| «Карло Альберто Раккія» «Carlo Alberto Racchia» |
«Ansaldo», Генуя | 10 грудня 1914 року | 2 червня 1916 року | 21 грудня 1916 року | Підірвався на мінах біля Одеси 27 липня 1920 року |
| «Аугусто Ріботі» «Augusto Riboty» |
«Ansaldo», Генуя | 27 лютого 1915 року | 24 вересня 1916 року | 5 травня 1917 року | Переданий СРСР як репарація, але залишився в Італії. Розібраний на метал у 1951 році |
Конструкція[ред. | ред. код]
Порівняно з кораблями типу «Алессандро Поеріо» скаути «Карло Мірабелло» мали водотоннажність у півтора рази більшу. Це дало змогу розмістити потужнішу енергетичну установку на 44 000 к.с, що забезпечувала швидкість 35 вузлів.
Також порівняно з попередником вдалось розмістити вісім 102-мм гармат (на дві більше). На двох кораблях кораблях («Карло Альберто Раккія» та «Аугусто Ріботі») штатне озброєння посилили, замінивши 120-мм гармату на 152-мм гармату «QF 6 in/40». Але це рішення виявилось невдалим, і у 1919 році ця гармата була демонтована.
У 1920 році на кораблях «Карло Мірабелло» та «Аугусто Ріботі» 102-мм гармати замінили на нові, такого самого калібру, але з довжиною ствола у 45 калібрів. Тоді ж встановили по дві 76-мм гармати «76/40», які, у свою чергу, згодом замінили на 40-мм гармати «пом-пом».
У 1942 році на «Аугусто Ріботі» були демонтовані дві 102-мм гармати, кількість 40-мм автоматів збільшили до трьох. У 1943 на ньому році зняті ще дві 102-мм гармати, 40-мм гармати замінені на шість 20-мм зенітних автоматів та встановлені бомбомети для глибинних бомб. Згодом були демонтовані торпедні апарати
Література[ред. | ред. код]
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)
- Эсминцы Второй мировой:первый в мире полный справочник /Александр Дашьян. - Москва:Эксмо:Яуза,2019,-416 с. ISBN 978-5-04-098439-8 (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Ескадрені міноносці типу «Карло Мірабелло» на сайті marina.difesa.it [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.] (італ.)
