Ескадрені міноносці типу «Індоміто» (1955)
| Ескадрені міноносці типу «Індоміто» (1955) | ||
|---|---|---|
| Classe Indomito (cacciatorpediniere 1955) | ||
 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрені міноносці | |
| Держава прапора |  Італія
| |
| Належність |  ВМС Італії
| |
| Замовлено | 2 | |
| Закладено | 2 | |
| Спущено на воду | 2 | |
| Виведений зі складу флоту | 2 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 2 775 тонн (стандартна) 3 810 тонн (повна) | |
| Довжина | 127,6 м | |
| Ширина | 13,2 м | |
| Осадка | 4,5 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парові турбіни 4 котли «Foster Wheele» | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 65 000 к.с. | |
| Швидкість | 34 вузли | |
| Дальність плавання | 3 000 миль на швидкості 16 вузлів | |
| Екіпаж | 318 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 (2 x 2) 127-мм гармати Mark 12 5"/38 16 x 40-ии гармат Bofors L60 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 2 x 533-мм протичовнові торпедні апарати | |
Ескадрені міноносці типу «Індоміто» (італ. Classe Indomito), також відомі як Ескадрені міноносці типу «Імпетуозо» (англ. Impetuoso-class destroyer) — серія ескадрених міноносців ВМС Італії.
Ескадрені міноносці типу «Індоміто» були першими італійськими есмінцями, збудованими після закінчення Другої світової війни.
Представники[ред. | ред. код]
| Корабель | Виготовлювач | Бортове позначення | Закладено | Спущено | У строю | Статус |
|---|---|---|---|---|---|---|
| «Імпетуозо» «Impetuoso» |
«Cantiere navale di Riva Trigoso» | D 558 | 7 травня 1952 року | 16 вересня 1956 року | 25 січня 1958 року | Виключений зі складу флоту у 1983 році |
| «Індоміто» «Indomito» |
«Ansaldo», Ліворно | D 559 | 24 квітня 1952 року | 9 серпня 1955 року | 23 лютого 1958 року | Виключений зі складу флоту 3 листопада 1980 року |
Конструкція[ред. | ред. код]
Корпус есмінців типу «Індоміто» був розроблений на базі есмінців воєнного часу типу «Команданті Медальє д'Оро». Силова установка складалась з 4 парових котлів типу «Foster Wheele» і 2 парових турбін потужністю 65 000 к.с., що забезпечували максимальну швидкість у 34 вузли.
Озброєння кораблів складалось з двох здвоєних артилерійських установок із 127-мм гарматами Mark 12 5"/38, а також з 16 40-ии гармат Bofors L60: дві зчетверені установки і чотири здвоєні. Крім того, на кораблях встановлювались два 533-мм протичовнові торпедні апарати.
Наприкінці 1960-х років кораблі були модернізовані. У носовій частині була встановлена 127/54-мм гармата, у кормовій - пускова установка RIM-24 Tartar. Також було модернізоване радіоелектронне обладнання.
Галерея[ред. | ред. код]
-
«Імпетуозо» -
«Індоміто»
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ескадрені міноносці типу «Індоміто» (1955)- Ескадрені міноносці типу «Індоміто» на сайті www.marina.difesa.it [Архівовано 16 жовтня 2021 у Wayback Machine.](італ.)
Література[ред. | ред. код]
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1947—1995. — NAVAL INSTITUTE PRESS, Annapolis, Maryland (англ.)