Ескадрені міноносці типу «Уракадзе»
| Ескадрені міноносці типу «Уракадзе» | ||
|---|---|---|
| 浦風型駆逐艦 | ||
 | ||
| Ескадрений міноносець «Уракадзе» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Ескадрений міноносець | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Японія.svg){kind=small} Королівство Італія.svg){kind=small} Третій Рейх
| |
| Належність |  Імперський флот Японії.svg){kind=small} Королівські ВМС Італії Крігсмаріне
| |
| Закладено | 2 | |
| Спущено на воду | 2 | |
| Загибель | 1 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 250 тонн (стандартна) 1 364 тонни (повна) | |
| Довжина | 87,6 м | |
| Ширина | 8,4 м | |
| Осадка | 2,8 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парові турбіни 3 × парових котли | |
| Потужність | 22 000 к.с. | |
| Швидкість | 30 вузлів | |
| Автономність плавання | 2 180 миль на швидкості 15 вузлів | |
| Екіпаж | 120 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 x 120-мм гармата «QF 12» 4 x 76,2-мм гармати «QF 4.7» | |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 × 5330-мм торпедних апаратів | |
«Уракадзе»(яп. 浦風型駆逐艦) — серія ескадрених міноносців ВМС Японії та ВМС Італії часів Першої світової війни.
Історія створення[ред. | ред. код]
У 1912 році ВМС Японії замовив в Англії будівництво двох есмінців, які отримали назву «Уракадзе». Японці хотіли отримати сучасні кораблі, а також вивчити передовий досвід кораблебудування.
Кораблі отримали назви «Уракадзе» і «Кавакадзе». Вони були закладені у 1913 році на верфі фірми Yarrow Shipbuilders в Глазго. Але згодом темпи будівництва різко знизились, бо фірма надавала перевагу будівництву кораблів для свого флоту. Есмінець «Уракадзе» був збудований у 1915 році і вирушив до Японії.
У 1915 році Італія, яка відчувала брак сучасних есмінців, викупила в Японії «Кавакадзе». Договір був підписаний 7 жовтня 1915 року. Корабель був спущений на воду 27 вересня 1916 року, вступив у стрій 23 грудня того ж року. Спочатку його планувалось назвати «Інтрепідо», але 25 вересня він був перейменований на «Аудаче», на честь корабля, який загинув 30 серпня.
Представники[ред. | ред. код]
| Корабель | Виготовлювач | Закладено | Спущено | У строю | Статус |
|---|---|---|---|---|---|
| «Уракадзе» 浦風 |
Yarrow Shipbuilders, Глазго | 1 жовтня 1913 року | 15 лютого 1915 року | 14 жовтня 1915 року | Виключений зі складу флоту 1 липня 1936 року і перетворений в блокшив Ппошкоджений під час авіанальоту 18 липня 1945 року Розібраний у 1948 році |
| «Кавакадзе» 江風 «Аудаче» «Audace» |
Yarrow Shipbuilders, Глазго | 1 жовтня 1913 року | 27 вересня 1915 року | 23 грудня 1916 року | У 1915 році проданий Італії Захоплений німцями 20 вересня 1943 року Потоплений 1 листопада 1944 року |
Конструкція[ред. | ред. код]
Спеціалістами фірми «Ярроу» були розроблені кораблі на базі есмінця «Файрдраке» типу «Акерон», побудованого на фірмі для британського флоту. Але в конструкцію внесли низку суттєвих змін. Корпус виготовлявся зі сталі високого опру і був розділений 19 поперечними перебірками, 12 з яких доходили до верхньої палуби. Поздовжні перебірки були лише у носовій та кормовій частинах, де розміщувались цистерни для рідкого палива.
Однією з важливих вимог замовника була велика дальність плавання. Але парові турбіни з безпосереднім приводом були неекономічні на малих оборотах, тому планувалось зробити силову установку комбінованою: парові турбіни для високих швидкостей і парові турбіни для економного ходу. У цей час стало відомо, що для цієї ж мети на одному з есмінців, який будувала фірма «Thornycroft», збираються встановити дизель. Тому на есмінцях типу «Уракадзе» також було вирішено встановити комбіновану дизель-парову силову установку. Дизелі та гідравлічні муфти мала постачати німецька фірма «Вулкан». Але з початком Першої світової війни отримати дизелі та гідравлічні муфти було неможливо, тому від встановлення дизелів відмовились, віддавши це місце для додаткового запасу палива.
Артилерійське озброєння складалось з однієї 120-мм гармати «QF 12» та чотирьох 76,2-мм гармат «QF 4.7». Торпедне озброєння складалось з двох спарених 533-мм торпедних апаратів, розміщених уздовж бортів.
Після прибуття корабля в Італію на «Аудаче» озброєння було замінене відповідно до стандартів італійського флоту. На есмінці було встановлено сім 102-мм гармат «102/35 Mod. 1914». Крім того, були встановлені дві 40-мм гармати «Vickers QF 2 pounder Mark II» і два 6,5-мм кулемети. Торпедні апарати замінили на 450-міліметрові.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ескадрені міноносці типу «Уракадзе»
Література[ред. | ред. код]
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)
- Патянин С. В. Эскадренный миноносец «Аудаче» // Морская кампания: журнал. — 2009. — № 2 (23).(рос.)
