Sparviero (1917)
| «Спарвіеро» | ||
|---|---|---|
| Sparviero | ||
 | ||
| Ескадрений міноносець «Спарвіеро» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Лідер ескадрених міноносців типу «Аквіла» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Королівство Італія Румунське королівство СРСР
| |
| Належність | .svg){kind=small} Королівські ВМС Італії ВМС Румунії.svg){kind=small} ВМФ СРСР
| |
| Закладено | 29 січня 1914 року | |
| Спущено на воду | 26 березня 1917 року | |
| Введено в експлуатацію | 15 липня 1917 року | |
| Виведений зі складу флоту | 1963 рік | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 750 тонн (стандартна) 1 820 тонн (повна) | |
| Довжина | 94,7 м | |
| Ширина | 9,5 м | |
| Осадка | 3,6 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парові турбіни «Tosi» 5 × парових котлів «Thornycroft» | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 40 000 к.с. | |
| Швидкість | 34,2 вузлм | |
| Автономність плавання | 1 700 миль на швидкості 15 вузлів | |
| Екіпаж | 145 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 3 × 152/40-мм гармати «QF 6 in/40» 4 x 76/40-мм гармати «76/40 Mod. 1916 R.M.» | |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 (2 x 2) × 450-мм торпедні апарати 24-44 міни | |
«Спарвіеро» (італ. Sparviero) — лідер ескадрених міноносців ВМС Італії першої половини XX століття типу «Аквіла».
Історія створення[ред. | ред. код]
Корабель був замовлений Румунією у 1913 році[1] і отримав назву «Vijelie». Закладений 29 січня 1914 року на верфі «Cantiere Pattison» в Неаполі.
Зі вступом Італії у Першу світову війну недобудований корабель був реквізований ВМС Італії і перейменований на «Спарвіеро». Спущений на воду 26 березня 1917 року, вступив у стрій 15 липня 1917 року. У складі ВМС Італії класифікувався як «легкий крейсер-розвідник» (італ. Esploratore leggero).
Історія служби[ред. | ред. код]
У складі ВМС Італії[ред. | ред. код]
У складі ВМС Італії корабель класифікувався як «легкий крейсер-розвідник» (італ. Esploratore leggero). Корабель в основному діяв в Адріатиці, здійснюючи протичовнове патрулювання та обстріли ворожого узбережжя[2].
29 вересня 1917 року «Спарвіеро» разом з есмінцями «Джузеппе Чезаре Абба», «Джованні Ачербі», «Вінченцо Джованні Орсіні», «Франческо Стокко», «Арденте», «Ардіто» і «Аудаче» супроводжували атаку літаків на Пулу.
О 22:30 «Спарвіеро» помітив австро-угорську ескадру у складі есмінців «Гусар», «Турул», «Велебіт» і «Штрайтер». Під час нетривалого вогневого контакту жоден із кораблів не був уражений[3]
19 жовтня того ж року «Спарвіеро» разом з однотипним есмінцем «Аквіла», британськими крейсерами «Глостер» і «Ньюкасл», італійськими есмінцями «Індоміто», «Антоніо Мосто», «Джузеппе Міссорі», а також французькими «Командан Рів'єр», «Біссон» і «Командан Борі» вирушили з Бріндізі для переслідування групи австро-угорських кораблів (крейсер «Гельголанд», есмінці «Ліка», «Тріглав», «Татра», «Чепель», «Ор'єн», «Балатон»), які вирушили з Котору для атаки італійських конвоїв[3]. «Гельголанд» і «Ліка», не зустрівши конвоїв, вирушили до Бріндізі, щоб виманити італійські кораблі в зону дії своїх підводних човнів. Після тривалого переслідування італійські кораблі повернулись у свій порт[3].
28 листопада есмінці «Спарвіеро», «Аквіла», «Анімозо», «Арденте», «Ардіто», «Джузеппе Чезаре Абба», «Аудаче», «Вінченцо Джованні Орсіні», «Джованні Ачербі», «Джузеппе Сірторі» і «Франческо Стокко» вирушили з Венеції для переслідування австро-угорської ескадри у складі есмінців «Штрайтер», «Гусар», «Дукла» та 4 міноносців, яка обстріляла залізницю поблизу гирла річки Метауро. Італійські кораблі розпочали переслідування, але наздогнали ворожі кораблі занадто близько до Поли[3].
5 вересня 1918 року есмінці «Спарвіеро», «Ніббіо», та «Аквіла» супроводжували міноносці «8 PN» і «12 PN», які мали атакувати австро-угорські судна поблизу Дураццо[3].
2 жовтня «Спарвіеро», «Ніббіо» і «Аквіла» разом з іншими кораблями патрулювали поблизу Дураццо на випадок контратаки ворожого флоту та обстрілу міста, де перебували італійські та британські війська.
4 листопада «Спарвіеро» доставив загін морських піхотинців на острів Млєт, які окупували його[3].
У складі ВМС Румунії[ред. | ред. код]
Після закінчення війни «Спарвіеро» (разом з однотипним «Ніббіо») був переданий Румунії, де отримав назви «Марашті» (рум. Mărăști)[4].
Корабель був модернізований, на ньому було замінене озброєння: були встановлені 4 x 120/45-мм гармати, 2 x da 76/40 гармати та два 6,5-мм кулемети.
Під час Другої світової війни «Марашті» займався супроводом конвоїв між Босфором та Кримом.
6 листопада 1941 року есмінець безуспішно був атакований радянським підводним човном С-33, 1 червня 1943 — підводним човном Д-4 «Революціонер», 7 липня 1943 року — підводним човном Щ-201.
Під час однієї з місій 7-16 липня 1943 року есмінець потопив радянський підводний човен М-31 між Констанцою і Сулиною[5][6].
У 1944 році корабель був модернізований, на ньому були встановлені чотири 37-мм і дві 20-мм зенітні гармати.
У складі ВМФ СРСР[ред. | ред. код]
29 серпня 1944 року, після зайняття Констанци радянськими військами «Марашті» був захоплений і включений до складу Чорноморського флоту ВМФ СРСР під назвою «Ловкий».
Після закінчення війни, 12 жовтня 1945 року, корабель був повернутий ВМС Румунії (яка потрапила у сферу впливу СРСР), де отримав назву «D 12».
У 1963 році корабель був виключений зі складу флоту і зданий на злам.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Sparviero (1917)- Ескадрений міноносець «Спарвіеро» на сайті www.marina.difesa.it [Архівовано 4 липня 2020 у Wayback Machine.](італ.)
Література[ред. | ред. код]
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Pier Paolo Ramoino, Gli esploratori italiani 1919—1938 su Storia Militare n. 204 — settembre 2010.
- ↑ Navi da guerra | R. N. Sparviero 1917 | esploratore | Regia Marina Italiana. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
- ↑ а б в г д е Franco Favre, La Marina nella Grande Guerra. Le operazioni navali, aeree, subacquee e terrestri in Adriatico, pp. 191-197-222-253-255.
- ↑ MĂRĂȘTI (VIFOR) destroyers (1917-1918/1920) (англ.). Процитовано 14 giugno 2019.
- ↑ France Stays in theWar/Activities in the Black Sea in The Naval Fiction Board Forum [Архівовано 20 травня 2014 у Wayback Machine.].
- ↑ Feldgrau.net • View topic — German Destroyers [Архівовано 4 липня 2020 у Wayback Machine.].
