Espero (1905)
| Ескадрений міноносець «Есперо» | ||
|---|---|---|
| Espero | ||
 | ||
| Ескадрений міноносець «Есперо» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Ескадрений міноносець типу «Нембо» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Королівство Італія
| |
| Належність | .svg){kind=small} Королівські ВМС Італії
| |
| Спущено на воду | 9 липня 1904 року | |
| Введено в експлуатацію | 1 квітня 1905 року | |
| Перейменований | 16 січня 1921 року | |
| Виведений зі складу флоту | 5 квітня 1923 року | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 330 тонн (стандартна) 360 тонн (повна) | |
| Довжина | 63,4 м | |
| Ширина | 5,9 м | |
| Осадка | 2,1 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × вертикальні парові машини 3 × парові котли «Thornycroft» | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 5 000 к.с. | |
| Швидкість | 30 вузлів | |
| Автономність плавання | 2 000 миль на швидкості 12 вузлів | |
| Екіпаж | 55 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 5 × 57/43-мм гармат | |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 × 356-мм торпедні апарати | |
«Есперо» (італ. Espero) — ескадрений міноносець типу «Нембо» ВМС Італії часів Першої світової війни.
Історія створення[ред. | ред. код]
Ескадрений міноносець будувався на верфі «Cantieri Pattison» в Неаполі. Корабель був спущений на воду 9 липня 1904 року, вступив у стрій 1 квітня 1905 року.
Історія служби[ред. | ред. код]
У 1912 році, корабель, як і однотипні есмінці, був модернізований. 57-мм гармати «57/43 Mod. 1887» були замінені на 76-мм «76/40 Mod. 1916 R.M». 356-мм торпедні апарати були замінені на 450-мм[1].
Перша світова війна[ред. | ред. код]
Після вступу Італії у Першу світову війну «Есперо» разом з однотипними есмінцями «Нембо», «Авкілоне», «Бореа» і «Турбіне» був включений до складу V ескадри есмінців, яка базувалась в Таранто.
Увечері 8 червня 1916 року «Есперо» разом з есмінцями «Імпавідо», «Інсідіозо», «Понтьєра» та крейсер «Лібія» супроводжували 2 транспорти «Романья» та «Прінчіпе Умберто», які перевозили з Вльори в Італію солдатів 55-го піхотного полку (2 605 чоловік). Незабаром після виходу конвой був атакований австро-угорським підводним човном «U 5». В транспорт «Прінчіпе Умберто» влучили дві торпеди, внаслідок чого він затонув. Загинуло 1926 чоловік. Кораблі супроводу не змогли перехопити ворожий підводний човен[2].
У 1914-1918 роках на кораблі було встановлене обладнання для постановки 10-16 мін.
Післявоєнна служба[ред. | ред. код]
Після закінчення війни, у 1919-1921 роках корабель був модернізований. Була змінена надбудова, демонтований один котел і димова труба, внаслідок чого потужність силової установки зменшилась до 3 400 к.с., а швидкість - до 25 вузлів.
Після того, як у 1919 році Габріеле д'Аннунціо захопив Фіуме і проголосив створення незалежної держави, «Есперо» перейшов на сторону д'Аннунціо. 26 грудня 1920 року був обстріляний лінкором «Андреа Доріа», внаслідок чого зазнав серйозних пошкоджень.
З січня 1921 року корабель базувався в Пулі. 16 січня він був перейменований на «Турбіне», на честь однотипного корабля, який загинув 24 травня 1915 року. У липні того ж року він був перекласифікований на міноносець.
5 квітня 1923 року корабель був виключений зі складу флоту і зданий на злам.
Література[ред. | ред. код]
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Espero (1905)- Ескадрений міноносець «Есперо» на сайті www.marina.difesa.it [Архівовано 11 липня 2020 у Wayback Machine.](італ.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Franco Favre, La Marina nella Grande Guerra. Le operazioni navali, aeree, subacquee e terrestri in Adriatico, pp. 98-155.
