Saro Lerwick
| Saro Lerwick | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | багатоцільовий летючий човен |
| Перший політ: | листопад 1938 |
| Прийнятий на озброєння: | 1940 |
| Знятий з озброєння: | 1942 |
| Період використання: | 1940–1942 |
| На озброєнні у: |
 Королівські ПС Великої Британії Королівські повітряні сили Канади |
| Розробник: | Saunders-Roed |
| Виробник: |
.svg){kind=small} Saunders-Roe |
| Всього збудовано: | 21 |
| Екіпаж: | 6 осіб |
| Крейсерська швидкість: | 267 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 348 км/год |
| Практична стеля: | 4265 м |
| Довжина: | 19,39 м |
| Висота: | 6,1 м |
| Розмах крила: | 24,64 м |
| Площа крила: | 78,5 м² |
| Максимальна злітна: | 15 059 кг |
| Двигуни: | 2 × Bristol Hercules II |
| Тяга (потужність): | 1375 к.с. (1025 кВт) |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | до 900 кг |
| Кулеметне озброєння: | 7 × 7,62-мм авіаційні кулемети |
|
| |
Saro Lerwick у Вікісховищі | |
Саро Лервік (англ. Saro Lerwick) — британський двомоторний суцільнометалевий летючий човен-протичовновий/патрульний літак. Літак створювався для використання Береговим командуванням паралельно з чотирьохмоторним Short Sunderland, але через погані характеристики виготовлявся в малих кількостях. Через схильність до аварій «Лервік» був знятий з озброєння коли надійніші літаки почали надходити в необхідних кількостях.
Названий на честь найбільшого порту на Шетландських островах.
Історія[ред. | ред. код]
«Лервік» створювався за специфікацією R.1/36, як легше доповнення для перспективного Short Sunderland. Перші три літаки були готові в 1938 році, але випробування показали погану стабільність літака на морі і в повітрі. Цих недоліків вистачило, що б позначити модель непридатною до служби і відправили на доопрацювання. Для покращення стабільності на морі було додано два додаткові поплавки, а для стабільності в повітрі збільшено хвостові поверхні. Проте на нових випробуваннях літак все ще не був достатньо стабільним під час крену і рискання і в звичних умовах не був б прийнятий на озброєння, але почалась війна і літаки були потрібні негайно.
Перші «Лервіки» надійшли на озброєння 209-ї ескадрильї в кінці 1940 року замінивши там Short Singapore. Один «Лервік» було втрачено вже 6 грудня, а наступний через три місяці. Окрім 209-ї ескадрильї, «Лервіки» були на озброєнні в 240-ї ескадрильї і 4-ї навчальної групи. В травні 1941 року всі «Лервіки» було відкликано з бойових частин коли на озброєння надійшли «Каталіни», а наступного року офіційно знято з озброєння. В 1942 році деякі «Лервіки» було повернено в стрій для навчання пілотів ВПС Канади, але і там вони прослужили менше року. Не зважаючи на свою коротку службу 10 з 21 виготовленого літака було втрачено в аваріях.[1]
Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]
Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[1]
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
- Екіпаж: 6 осіб
- Довжина: 19,39 м
- Висота: 6,1 м
- Розмах крила: 24,64 м
- Площа крила: 78,5 м²
- Максимальна злітна маса: 15 059 кг
- Двигуни: 2 × Bristol Hercules II
- Потужність: 2 × 1375 к. с. (1025 кВт.)
Льотні характеристики[ред. | ред. код]
- Максимальна швидкість: 348 км/год (на висоті 1220 м.)
- Крейсерська швидкість: 267 км/год
- Практична стеля: 4265 м.
Обзроєння[ред. | ред. код]
- Стрілецьке:
- 1 × 7,7-мм кулемет в носовій турелі
- 2 × 7,7-мм кулемети в верхній турелі
- 4 × 7,7-мм кулемети в хвостовій турелі
- Бомбове:
- до 907 кг бомб
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Saro Lerwick
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- Джерела
- ↑ а б Monday, 1984, с. 181.
Література[ред. | ред. код]
- Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||