Secure Shell

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

П'ять рівнів моделі TCP/IP

5. Прикладний рівень

DHCP · DNS · FTP · Gopher · HTTP · IMAP4 · IRC · NNTP · XMPP · POP3 · RTP · SIP · SMTP · SNMP · SSH · TELNET · RPC · RTCP · RTSP · TLS (також SSL) · SDP · SOAP · GTP · STUN · NTP · (інші)

4. Транспортний рівень

TCP · UDP · DCCP · SCTP · RSVP · (інші)

3. Мережевий рівень

IP (IPv4 · IPv6) · OSPF · IS-IS · BGP · IPsec · ARP · RARP · RIP · IGMP · ICMP · ICMPv6 · (інші)

2. Канальний рівень

802.11 (WLAN) · 802.16 · Wi-Fi · WiMAX · ATM · DTM · Token ring · Ethernet · FDDI · Frame Relay · GPRS · EVDO · HSPA · HDLC · PPP · PPTP · L2TP · ISDN · ARCnet · (інші)

1. Фізичний рівень

Ethernet physical layer · Модеми · PLC · SONET/SDH · G.709 · Optical fiber · Коаксіальний кабель · Подвійна пара · (інші)

Шаблон: переглянути • обговорити • редагувати

Secure Shell, SSH — мережевий протокол, що дозволяє проводити віддалене управління комп'ютером і передачу файлів. Схожий по функціональності з протоколом Telnet і rlogin, проте використовує алгоритми шифрування інформації, що передається.

Криптографічний захист протоколу SSH не фіксований, можливий вибір різних алгоритмів шифрування. Клієнти і сервери, що підтримують цей протокол, доступні для різних платформ. Крім того, протокол дозволяє не тільки використовувати безпечний видалений shell на машині, але і туннелювати графічний інтерфейс — X Tunnelling (тільки для Unix-подібних ОС або додатків, що використовують графічний інтерфейс X Window System). Так само ssh здатний передавати через безпечний канал (Port Forwarding) будь-який інший мережевий протокол, забезпечуючи (при належній конфігурації) можливість безпечної пересилки не тільки X-інтерфейсу, але і, наприклад, звуку.

Підтримка SSH реалізована у всіх UNIX системах, і на більшості з них в числі стандартних утиліт присутні клієнт і сервер ssh. Існує безліч реалізацій SSH-клієнтів і для не-UNIX ОС. Велику популярність протокол отримав після широкого розвитку sniffer'ів, як альтернативне небезпечному телнету рішення для управління важливими вузлами.

На даний момент відомо дві гілки версій — 1 і 2. Проте гілка 1 зупинена, оскільки в кінці 90-х в ній було знайдено багато вразливостей, деякі з яких до цих пір накладають серйозні обмеження на її використання, тому перспективною, такою, що розвивається і найбільш безпечною є версія 2.

Це незавершена стаття про комп'ютери. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

п • о • р UNIX-команди, що запускаються в режимі командного рядка
Файлові системи:	chroot  • dd  • df  • fdisk  • fsck  • grub  • lilo  • mke2fs  • mkreiserfs  • mkisofs  • mkswap  • mount
Файли і каталоги:	cat  • chattr  • cd  • chmod  • chown  • chgrp  • cksum  • cmp  • cp  • du  • file  • fuser  • ln  • ls  • lsof  • mkdir  • mv  • pwd  • rm  • rmdir  • split
Процеси:	at  • crontab  • exit  • kill  • killall  • nice  • pgrep  • pidof  • pkill  • ps  • sleep  • time  • top  • wait  • watch
Користувачі:	env  • finger  • id  • logname  • mesg  • passwd  • su  • sudo  • uname  • uptime  • w  • wall  • who  • whoami  • write
Мережа:	arp  • dig  • ftp  • ifconfig  • inetd  • ip  • nc  • netstat  • nmap  • nslookup  • ping  • rlogin  • route  • ssh  • tcpdump  • traceroute  • wget
Тексти:	awk  • comm  • cut  • ed  • ex  • fmt  • head  • iconv  • join  • less  • more  • paste  • sed  • sort  • tac  • tail  • tr  • uniq  • wc  • xargs
Командна стрічка:	basename  • bash  • bind  • echo  • expr  • false  • printf  • test  • true  • unset
Друк: lp  • Пошук: find  • grep  • strings  • Різне: banner  • bc  • cal  • man  • size  • yes